Територіальні громади як лідери якісних змін сталого розвитку

Сталий розвиток, за формулюванням ООН, – 
це розвиток суспільства, що дозволяє задовольняти 
потреби нинішнього покоління, не завдаючи при цьому 
шкоди можливостям майбутніх поколінь. 
Ідею сталого розвитку було покладено в основу 
світової програми дій «Порядок денний на XXI століття», 
прийнятої 179 країнами світу. Серед них була й Україна, 
яка також задекларувала своє бажання 
перейти до сталого розвитку.

Світові тенденції та українські реалії у ході визнаної ефективності посилення ролі громад в економічному розвитку локальних територій та країни загалом диктують нові закономірності відповідальності територіальних громад за місцевий розвиток.

По суті, процеси децентралізації та реформи самоврядування, поклали на територіальні громади відповідальність за розвиток місцевих територій. Відтак, саме від професійності та системності дій представників громад залежить не тільки розвиток та процвітання окремих територій, а й загалом добробут всієї країни. 

Територіальні громади перетворюються із об’єктів на суб’єктів управління, що робить їх лідерами змін, які нестимуть відповідальність за планування свого сталого розвитку, місцеве економічне зростання, просторове планування, збереження навколишнього середовища підвладної території. 

Перед місцевими громадами стоїть конкретне завдання – забезпечити сталий розвиток місцевої громади певного регіону, але досі залишається відкритим питання повноти знань представників територіальних громад щодо всього інструментарію реалізації поставлених перед ними завдань. 

Сталий розвиток – це процес розбудови держави на основі узгодження і гармонізації економічної, соціальної та екологічної складових з метою задоволення потреб сучасних і майбутніх поколінь. (Концепція сталого розвитку України).

Формування сталого розвитку тримається на трьох складових: економічній, соціальній та екологічній. 

Сталий розвиток апріорі передбачає, що розвиток економіки не повинен відбуватись будь-якою ціною, його необхідно планувати з урахуванням всіх складових сталості, в тому числі екологічної. 

Планування сталого розвитку у громаді передбачає планування місцевого економічного розвитку із орієнтацію на три складові – соціальне благополуччя, рівний доступ всіх жителів до публічних послуг, охорони здоров’я, чистоти довкілля, екологічної безпеки та захищеності. 

Сталий розвиток передбачає інтегрування цілей високої якості життя, здоров’я та добробуту з соціальною справедливістю, забезпеченням здатності планети підтримувати життя в усьому його розмаїтті. Ці соціальні, економічні та екологічні цілі є взаємозалежними та такими, що взаємно підтримуються.

При покладенні на територіальні громади забезпечення планування сталого розвитку, місцева влада України на сьогоднішній день перебуває в коловороті низки проблем, серед яких, зокрема: 
спад економіки, 

• нерозвинута інфраструктура, 
• брак водних ресурсів, забруднення, деградація ґрунтів, забруднення повітря, 
• незадовільні засоби утилізації твердих, небезпечних та токсичних відходів, 
• обмежений доступ до безпечних джерел енергії, 
• бідність населення, безробіття, соціальна та територіальна нерівність тощо. 

Зазначені вище проблемні питання тісно пов’язані між собою і тому потребують застосування інтегрованого підходу до місцевого розвитку та необхідність якісного стратегічного планування сталого розвитку та конкурентоспроможності територіальних громад. 

Вагома роль належить лідерському потенціалу місцевих громад. Адже, реалізація концепції сталого розвитку в територіальних громадах охоплює декілька, певною мірою суперечливих, блоків завдань:

• перше, це нарощування обсягів виробництва насамперед з метою поліпшення економічної складової. 
• друге – подолання нестачі коштів, а часом і безвідповідальності бізнесу щодо екологічних вимог.
• третє, це подолання залишкового принципу у розв’язанні соціальних питань. 

Важливо!!! Першочергової уваги потребує завдання забезпечення стійкого виробництва на засадах збереження екосистем.

У цьому контексті важливим є вміння використовувати такий інструмент як стратегічна екологічна оцінка (СЕО), який допомагає запобіганню негативних для довкілля наслідків діяльності ще на етапі стратегічного планування розвитку територіальної громади.  

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) документів державного планування дає можливість здійснити всебічний аналіз можливого впливу планованої діяльності на довкілля та запобігти або пом’якшити можливі негативні екологічні наслідки.

Стратегічна екологічна оцінка є практичним інструментом для реалізації концепції сталого розвитку через врахування екологічних аспектів у процесах ухвалення рішень політичного, економічного й соціального характеру. 

Національний центр сталого розвитку та Професійна асоціація України допоможуть територіальним громадам та місцевих влад поглибити знання щодо актуальних питань сталого розвитку

Запрошуємо на дводенний інтенсивний курс «Сталий розвиток громади: від планування до реалізації проекту», що відбудеться 13-14 травня 2021 онлайн

За два дні учасники курсу отримають вичерпну інформацію щодо:  

• Законодавчої бази, яка визначає компетенцію ОМС та ОТГ у сфері охорони довкілля.
• Структури ключових показників ефективності місцевих програм сталого розвитку
• Джерел фінансування екологічних видатків та прихованих екологічних ризиків при ігноруванні вимог природоохоронного законодавства.
• Кроків стратегічної екологічної оцінки місцевих програм: від визначення обсягу СЕО до оформлення звіту про СЕО
• Ефективних інструментів впливу на формування позитивної громадської думки
• Реагування на зауваження, пропозиції чи критику зі сторони органів виконавчої влади та громадськості.

Участь платна