Яким документом передбачено моніторинг та вплив на об’єкт ПЗФ?

На рівні нормативного документа порядок, який би визначав порядок моніторингу та оцінку впливу планованої діяльності на стан флори та фауни, об’єкти ПЗФ, — відсутній.

Як приклад можна використати Методичні рекомендації з розробки звіту з оцінки впливу на довкілля в галузі лісового господарства.

Зокрема, система моніторингу повинна передбачати наступні складові:

1. Моніторинг рослинного світу:

1)  Перелік точок спостереження
2)  Характерні види рослин місця планованої діяльності. Також зазначають рослини Червоної книги України, види флори Бернської Конвенції, інших міжнародних договорів, ратифікованих від імені України, регіонально рідкісні рослини.

Інформацію рекомендується оформляти у вигляді таблиці.

Таблиця. Відомості про рослинний світ території планованої діяльності

3) Загальна вікова структура деревостанів за головними породами.
4) Стан рослинності, наявність хвороб, паразитів, тощо.
5) Площі (в абсолютних одиницях або у відсотках) рослинності.

2. Моніторинг тваринного світу.

1) Перелік точок спостереження
2) Поширені види тварин (ссавці, птахи, рептилії, амфібії, безхребетні), характеристика їхніх популяцій в регіоні, сезонні коливання чисельності. 
3) Рідкісні та зникаючі види тварин, занесені до Червоної книги України, місця гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України, та чорного лелеки, місця токовищ глухарів, тетеруків, види тварин із переліків регіонально рідкісних тварин, із додатків ІІ та ІІІ до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської Конвенції) тощо, що представлені в межах території суб’єкта господарювання.
4) Місця гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України. Види-шкідники лісового господарства і їхня поширеність на території суб’єкта господарювання.

3. Моніторинг природних оселищ (біотопів):

1) Загальний перелік типів природних оселищ (біотопів) на території планованої діяльності (або в межах території суб’єкта господарювання), включаючи природні оселища (біотопи) Бернської Конвенції. Для ідентифікації типів природних оселищ (біотопів) використовують «Національний каталог біотопів України» (Куземко та ін., 2018) і «Тлумачний посібник оселищ Резолюції №4 Бернської Конвенції, що знаходяться під загрозою і потребують спеціальних заходів охорони» (Куземко та ін., 2017).
2) Середовища існування видів дикої фауни, включаючи місця гніздування, годівлі, зимівлі, линьки, розмноження тощо. 

• Яким чином підприємство під час перевірки може обґрунтувати та довести коли розпочалася планова діяльність?
• Яким чином можливо організувати відбір проб ґрунту та контроль шуму на межі санітарно-захисної зони, якщо в межах 200 м є сусідні великі промислові підприємства? Також територія підприємства являє собою цілісну гідротехнічну споруду із твердим покриттям, а ґрунт є лише в клумбах.
• Чи недостатньо буде розробити лише графік післяпроєктого моніторингу, адже у висновку ОВД вказано терміни проведення лабораторних досліджень?
• Чи є типові плани та програма післяпроєктного моніторингу? Якщо немає, то як правильно їх розробити?

Слухачі будуть мати можливість

• ознайомитися з нормативно-правовими актами у сфері післяпроєктного моніторингу планованої діяльності
• отримати консультаційний супровід експертів під час проходження курсу
• отримати практичні інструменти для ефективної діяльності та методологічні матеріали щодо післяпроєктного моніторингу

Термін навчання: 26-31 травня 2021.

ВАЖЛИВО! Курсом передбачено чотири онлайн-заняття, протягом яких  експерти відповідатимуть на запитання учасників щодо проведення та організації ПІСЛЯПРОЄКТНОГО МОНІТОРИНГУ.

Курс складається із модулів, які охоплюють загальні основи побудови системи післяпроєктного моніторингу планованої діяльності.

Більше