Нормування якості повітря: що потрібно знати природокористувачеві?

Головне у статті: 

1. За якими критеріями відбувається нормування якості повітря?
2. У чому розбіжності між європейським та українським підходами до цього питання? 
3. Як визначати граничні значення навантаження?
4. Як правильно здійснити обґрунтування інтегральної міри навантаження на природні об’єкти?

Нормування як засіб правового регулювання відносин у сфері охорони повітря визнається законодавством і правовою доктриною. Разом зі стандартизацією він проводиться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог до охорони повітря від забруднення та забезпечення екологічної безпеки.

Системоутворюючим нормативно-правовим актом у галузі нормування є Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (далі — Закон № 2707). Він визначає правові, організаційні основи та екологічні вимоги, за допомогою яких реалізується конституційна функція держави із забезпечення безпечного для життя та здоров’я довкілля. Водночас, законодавче визначення терміну «нормування» відсутнє.