Інформаційні технології супутникового моніторингу якості повітря: рішення для України

Матеріал підготували:

Олександр Карпенко, голова комітету екомоніторингу ПАЕУ

Андрій Шелестов, керівник проєкту НФДУ в НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

Ганна Яйлимова, науковий співробітник, виконавець проєкту НФДУ в НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

З кожним роком у світі зростає кількість шкідливих речовин, які різнорідними способами потрапляють у зовнішнє середовище та мають безпосередній вплив на здоров’я людства. Тому питання моніторингу якості повітря стає дедалі актуальнішим та потребує більшої уваги та досліджень.

Про те, які доступні рішення існують для України — розглядаємо в матеріалі.

На сьогодні у світі існує багато проєктів, які розробляють та використовують інформаційні технології для агрегування, аналізу та візуалізації інформації про забруднення атмосферного повітря в містах для своєчасної інформації мешканців міст про можливі небезпеки. Джерелами інформації для таких систем моніторингу є наземні станції вимірювання якості повітря та супутникова інформація.

Для глобального контролю якості повітря європейськими країнами використовуються супутникові джерела інформації, зокрема, сервіс CAMS (Copernicus Atmosphere Monitoring Service) моніторингу та прогнозування якості, продукти якого повністю покривають територію України. 

Проте, ці дані досі не використовувалися в Україні належним чином, оскільки їх використання може бути реалізовано тільки при наявності...

Матеріал опубліковано частково!  Повний випуск в журналі №8, 2021 «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»