Чиста вода – нова розкіш

Нині у світі дедалі гостріше постає питання про те, де й звідки брати якісну питну воду. 

Понад мільярд людей живуть у регіонах, які вже відчувають нестачу води, а до 2025, за даними Інституту вивчення глобальних ресурсів, до 3,5 млрд людей на планеті ризикують опинитися в зоні водного дефіциту. 

Але навіть в країнах де такого дефіциту поки немає, немає і єдиного бачення як отримувати воду вищої, «джерельної» якості та смаку. 

Глобальний ринок бутильованої води сягає $500 млрд на рік, але її виробництво пов'язане з величезним використанням пластику та енергії для транспортування. 

Уявіть, щодня, в результаті використання одноразових пляшок, утворюється 17 млн. тонн пластикових відходів.

Які ж є альтернативи?

Після потужної виставки AquaTech в Амстердамі, де збираються світові виробники обладнання та технологій для очищення води (ми вшосте брали участь великим українським стендом), вирішив поділитися кількома тенденціями, які визначатимуть ринок чистої води найближчими роками.

1. Недовіра до водопровідної води

Незалежно від того, живете ви у розвиненій країні чи тій, що розвивається, в якості води з водопроводу люди сумніваються усюди.

Це пов'язано не лише з тим, що модернізація централізованих систем водопостачання дорога, а окупність цих інвестицій низька. 

Більшою проблемою є те, що кількість нових хімічних речовин, які забруднюють джерела водопостачання, зростає швидше ніж розвиваються технології очищення стічної та питної води. І це проблема не тільки України, так відбувається у всьому світі. 

Зазвичай особливою недовірою користуються водопроводи великих міст. Винятком із правила можна назвати міста, у яких воду п'ють прямо з крану не тому, що вона справді безпечна, а тому, що є така звичка. 

Наприклад, у Нью-Йорку вода постачається в місто з трьох гірських озер, але після проходження старими трубами в ній з'являється свинець і миш'як, що не заважає їй мати репутацію кращої водопровідної води у світі. 

Лондонці п’ють водопровідну воду без застережень, тому що вважають, що вода ще з вікторіанських часів чудова, хоча вона доволі жорстка та має присмак хлору. 

У той же час у Дубаї збудували один із найсучасніших водопроводів у світі, воду з крана там не п'ють. Немає такої традиції. Там воду замовляють чи встановлюють обладнання, яке доочищує її на місці.

В той же час компанії-водопостачальники працюють над тим, щоб підвищити довіру до водопровідної води – це дозволить залучити інвестиції та підвищити доходи від продажу води. 

2. Гудбай, пластику!

2021 року в ЄС набула чинності Водна директива, яка вимагає від країн-учасниць скоротити споживання одноразового пластику. А з 2022 року зміни стануть відчутнішими. 

Мінеральні та лікувальні води можуть поки залишатися у пластику. Але щодо звичайної питної води Єврокомісія вимагатиме від урядів значно скоротити використання одноразової пластикової тари.

У деяких європейських країнах вже відбуваються заходи під гаслом plastic free, на яких тестується можливість вилучити пластик з ужитку. 

Наприклад, влітку на острові Майорка (+30 в тіні) відбувся тенісний турнір, на якому відвідувачам запропонували відмовитися від купівлі води в одноразових пляшках. Натомість вони могли прийти на турнір зі своєю багаторазовою пляшкою й отримати воду на розлив з аквабоксів. 

У результаті організатори визнали, що за тиждень було куплено 21 тис літрів води – тобто на смітники не попало біля 40 тис пластикових пляшок. 

Не сумніваюся, що plastic bottle free zone буде таким же потужним трендом, як organic food.

3. Окрема інфраструктура для питної води

Третій тренд, який став похідним із двох перших, – це альтернативні способи постачання питної води. 

Одна з пропозицій, яка за останні роки набуває все більшої популярності, – запровадження кількох стандартів на воду.

Що це означає? Щодня людина споживає біля трьох літрів питної води. Проте для інших потреб використовує до 50 літрів (миється, пере тощо). 

Можна умовно розділити воду на питну та технічну. Припустимо, що з крана тече вода для повсякденних потреб. А якісна питна вода додатково очищується (третій кран) або замовляється з доставкою чи купується в аквабоксах – спеціальних пристроях, що доочищують водопровідну воду до вищої питної якості та розміщуються в торговельних мережах.

Цей підхід потребує значно менших інвестицій та може бути реалізованим за рахунок приватного бізнесу а не державних та муніципальних компаній. 

4. Вода з подвійною користю

Здоровий спосіб життя невід'ємно пов'язаний з якісною питною водою. Однак сучасному споживачеві мало чистої води. 

Він (вона) хоче, щоб продукти, які споживає, мали ще якусь функцію. Наприклад, щоб у воді були мінеральні добавки, які оздоровлюють, сприяють виведенню важких металів із організму. Щоб рівень кислотно-лужного балансу був вищим.

На виставці Aqua Tech досить велика кількість стендів демонструвала обладнання, що не лише очищає воду, а й надає їй особливих властивостей. Наприклад, добавки кальцію та магнію роблять воду не просто смачною, а сприяють оздоровленню.

Така «функціональна» вода мотивує виробників обладнання інтенсивніше вкладати в інновації та тісніше працювати з хіміками й експертами здорового способу життя.

5. Боротьба з мікропластиком і новий формат упаковки

Про проблему забруднення води мікропластиком почали говорити порівняно нещодавно. З урахуванням того, що за останні 70 років виробництво різних пластикових виробів у світі зросло більше ніж у 50 разів, проблема з кожним роком стає дедалі актуальнішою. Мікропластик тепер у поверхневих та артезіанських водах, у світовому океані, у продуктах харчування і навіть всередині нас.

Школа громадського здоров'я Університету Міннесоти провела дослідження серед іншого й бутильованої води.

У 250 пляшках від 11 брендів виявлено забруднення пластиком, зокрема поліпропілен, нейлон та поліетилентерефталат (ПЕТ), у середньому 314 частинок на літр. Кількість частинок мікропластику в бутильованій воді перевищує значення для водопровідної та поверхневої у 1,5–3 рази. Щоб позбавитися цього забруднювача, доведеться знижувати споживання води та напоїв з одноразової пластикової упаковки. 

Але як вирішувати цю проблему на побутовому рівні? І тут можна сказати, що стара технологія мембранного очищення (зворотний осмос) все ще дуже актуальна.

У Європейському союзі також дуже стурбовані новими викликами часу, пов'язаними із забрудненням джерел питної води мікропластиком. Тому на початку 2022 року Єврокомісія має надати велике дослідження та рекомендації. З'являться науково обґрунтовані нормативи щодо вмісту таких домішок у воді та продуктах, і стане зрозуміло, як нам усім із цим жити далі.

Андрій Мітченко

Джерело: www.pravda.com.ua