Агрохімікати – користь чи небезпека?

2021 рік закінчився для України чудовою новиною – зібрана рекордна кількість урожаю зернових та олійних культур. Понад 84 млн. тонн зі всього обсягу зібраного урожаю склали зернові та зернобобові, а 22,6 млн. тонн – олійні культури. Українські аграрії отримали більше ніж 30 млрд. грн. кредитів на дуже вигідних умовах, у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%», що і стало однією із причин рекордного урожаю, іншою причиною зазначають – сприятливі ґрунтово-кліматичні умови.

Але кредити та клімат стали не єдиними запоруками хорошого урожаю. Є ще один, менш обговорюваний, фактор – використання аграріями хімічних речовин, в тому числі, пестицидів. Адже вони необхідні для боротьби з хворобами рослин, шкідниками, бур'янами, і для регуляції зростання рослин, що безпосередньо впливає на якість та кількість урожаю. Без застосування пестицидів сьогодні вже неможливо уявити успішний розвиток сільського господарства.

«Менше пестицидів – менше урожаю» – ця фраза давно стала лозунгом в аграрній сфері.

Але, якщо пестициди збільшують наші урожаї, то чому ж вони вважаються такою проблемою? Відповідь полягає в тому, що зазвичай пестициди зберігаються в особливих пластикових тарах. Отож, ми маємо сильні агрохімікати плюс пластикову тару, яка не розкладається, в сукупності отримуємо високотоксичну комбінацію. Стає зрозумілою проблема її утилізації, і чому це є таким гострим питанням сучасності.

В історії українського агробізнесу немає глобальних агроекологічних катастроф, що знову ж таки на щастя. Але потенційна небезпека, ясна річ, існує. Досить згадати, якими обсягами хімікатів оперують найбільші агрокомпанії та якими обсягами тари з-під них «обертають» переробники.

Велика кількість аграріїв не завжди усвідомлює, а тим паче дотримується правил поводження з агрохімікатами та використаною тарою. Ось тут можна взяти до уваги досвід австралійських колег, які дотримуючись досить простих правил та інструкцій, вже давно справляються з цією проблемою. Буквально за декілька кроків спробуємо пояснити австралійський спосіб поводження з пестицидною тарою.

Порожні контейнери з-під пестицидів класифікуються як небезпечні відходи, тобто вони становлять небезпеку для здоров'я населення та навколишнього середовища, тому перед їх утилізацією або переробкою необхідно тричі промити їх сумішшю залишків пестицидів, розбавлених водою, розчинниками, оліями або будь-якими іншими очищувальними речовинами.

Потрійне ополіскування зменшує кількість та концентрацію хімічних речовин і є найбільш відповідальним способом поводження з відходами такого типу.

Процес потрійного ополіскування складається з наступних етапів:

Крок 1: злити вміст тари з хімікатом в бак для розпилення, що залишився, щоб використовувати його пізніше, і дати тарі стекти в бак ще 30 секунд після того, як потік зменшиться до крапель.

Крок 2: налити чисту воду до тари до заповнення на 20-25% і щільно закрити кришку.

Крок 3: енергійно струсити, повернути, покатати або перевернути тару  протягом 30 секунд.

Крок 4: вилити ополіскувач (промивну воду з кроку 3) у бак для обприскування. Дати тарі стекти у бак ще 30 секунд після того, як потік зменшиться до крапель.

Крок 5: повторити кроки «2-4» ще двічі.

Крок 6: повністю злити воду з тари та залишити його сушитися зі знятою кришкою.

Далі ця тара передається до відповідних установ, які займаються подальшою утилізацію або переробкою.

Звісно, по цьому алгоритму досить важко, а якщо відверто – неможливо,  працювати в масштабах великого агропідприємства, оскільки складно уявити скільки часу та людей необхідно задля такого ополіскування. 

Інструкція більш доречна малим господарствам, щоб знизити вірогідність витіку залишків хімії.

Великі підприємства передають використану тару організаціям, які мають відповідну ліцензію на роботу з такими відходами. На майданчиках цих організацій(операторыв ринку) мають бути обладнані системами ополіскування та подальшої переробки/утилізації тари. Чи є такі організації в Україні? чи може аграрій, вкладаючи договір з утилізації, бути впевненим в тому, що ці відходи будуть належним чином утилізованими, а не знайдені навесні чи влітку десь у лісосмузі? – на ці та інші питання будуть надавати відповіді експерти в рамках міжнародного форуму «AgroGreenDeal-2022: екотрансформація агросфери та відповідальність громад» 22 лютого 2022 року в м. Київ.

Зареєструватись на форум>>>