Міжнародний досвід ОВД та українські реалії сьогодення

В Україні здійснена значна кількість процедур ОВД з моменту введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у 2017 році. На сьогодні  Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля  налічує більше 6600 справ

Однак суттєвою перешкодою успішного виконання законодавчих норм щодо ОВД є відсутність галузевих стандартів та критеріїв до звіту та висновку з ОВД, що створює поле для маніпуляцій в процедурі ОВД, як з боку суб’єктів господарювання, так і для дозвільних органів

В ЄС розроблено керівні документи щодо проведення ОВД на різних етапах: скринінгу, скоупінгу, підготовки звіту з ОВД.

Перші кроки в цьому напрямі в Україні робляться:

• 2 березня 2020 року Мінекоенерго затвердило Методичні рекомендації з розробки звіту з оцінки впливу на довкілля в галузі лісового господарства, розроблений з метою підвищення якості звітів з ОВД
• Затверджені 15 березня 2021 року Загальні методичні рекомендації щодо змісту та порядку складання звітів з оцінки впливу на довкілля
• 28 грудня 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило Методичні рекомендації з підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля для видів діяльності у галузі видобування корисних копалин

Але вищезазначені рекомендації мають недоліки, на чому наголошували експерти ПАЕУ під час засідань комітету з ОВД. Отже, частково вирішують проблему якісної підготовки звітів

Зауважимо, що відсутність вимог до виконавців/компаній, які розробляють звіт з ОВД, грає неостанню роль та породжує певні непорозуміння в цій сфері. Звіти з ОВД складні за своєю структурою і вимагають глибоких вузькоспеціалізованих практичних знань, що позначається на якості підготовки звітів з ОВД

Якщо звернутися до міжнародного досвіду, то Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу на довкілля окремих проектів та програм та Директива 2011/92/ЄС про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище не передбачають вимог до виконавців, тому країни-члени ЄС самостійно обирали заходи, спрямовані на забезпечення якості звітів з ОВД. Такі країни як Кіпр, Мальта, Румунія, Хорватія впровадили обов’язкову акредитацію до виконавців ОВД, а у Данії відповідальним за підготовку звіту був визначений уповноважений державний орган з ОВД. У Канаді відсутня вимога сертифікації осіб, що готують звіт з ОВД, але університети Канади пропонують навчальні програми з оцінки впливу на довкілля – як на рівні вищої і післядипломної освіти, а також сертифікатні програми.

Україна могла би обрати сертифікацію або інший інструмент із перевірки компетенцій для осіб/компаній, що готують проєкти звітів з ОВД, але головне, щоб цей процес не перетворився на черговий корупційний бар’єр!

Професійна асоціація екологів України, розуміючи важливість викликів, налагоджуючи конструктивний діалог між усіма сторонами взаємодії, вже працює над формалізацією процесу сертифікації виконавців з ОВД, її законодавчим обґрунтуванням та дбає про професійне зростання експертної спільноти. У 2021 році ПАЕУ започаткувала добровільну сертифікацію відповідності виконавців звітів з ОВД