Рахуємо разом необхідний розмір СЗЗ для свиноферми?

На сьогодні спостерігається поява великої кількості скарг на неприємний запах від тваринницьких підприємств. Насамперед це пов’язано з тим, що більшість забруднюючих речовин (аміак, сірководень, фенол, кислота капронова, альдегід пропіоновий, диметилсульфід, метилмеркаптан), які виділяються безпосередньо від тварин (в т.ч. птахів), надходячи в атмосферу мають неприємний різкий запах, утворення якого зазвичай, обумовлене ферментативними мікробіологічними процесами. Найчастіше основним джерелом неприємних запахів в атмосферному повітрі є рідкий гній, у складі якого міститься не менше 20 % білкововмісних речовин і приблизно 80 % води. Скарги на неприємний запах надходять у теплий період року під час несприятливих метеорологічних умов або коли власники підприємств, порушуючи норми поводження з гноєм, вносять відносно свіжий гній у ґрунт.  

Таким чином, проведення натурних досліджень щодо вмісту специфічних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в зоні впливу тваринницьких та птахівничих підприємств, необхідно організовувати в теплий період року з обов’язковим контролем на межі найближчої житлової і прирівняної до неї громадської забудови та нормативної СЗЗ.

Як визначити розмір СЗЗ для свинокомплексу з максимальною кількістю поголів’я 9000 свиней на рік?

Нормативна СЗЗ проммайданчика свинокомплексу формується за рахунок СЗЗ основних та допоміжних виробничих ділянок підприємства, які відповідно до санітарної класифікації підприємств, виробництв, споруд ДСП №173-96 відносяться до:

• свинофабрик та свиноферми в державних та колективних підприємствах: до 12 тис. голів на рік) — СЗЗ 500 м (не витримується, оскільки найближча житлова забудова розташована від межі свинарника: у західному напрямку на відстані 380 м; у південно-західному напрямку на відстані 250 м; у південному напрямку на відстані 345 м);
• відкритих споруд обробки рідкого гною на фермах і комплексах по вирощуванню та відгодівлі свиней: менше 12 тис. голів на рік — СЗЗ 500 м (витримується);
• складів зберігання сільськогосподарської продукції: грубих кормів — СЗЗ 100 м (витримується);
• гаражів та підприємств по ремонту, технічному обслуговуванню та зберіганню
• сільськогосподарських машин та автомобілів при числі двигунів до 100 одиниць — СЗЗ 100 м (витримується).

Рисунок 1. Карта-схема розташування свинокомплексу потужністю 9000 свиней на рік

З огляду на те що нормативні розміри СЗЗ допоміжних виробництв підприємства територіально входять в межі та перекриваються СЗЗ основного виробництва, для даного підприємства розміри СЗЗ будуть встановлюватися наступної конфігурації:

• від межі території на якій розташовані будівлі та споруди для утримання тварин розміром 340 м у південному напрямку, 250 м у південно-західному напрямку, 380 м у західному напрямку, нормативним розміром 500 м у південно-східному напрямку;
• від межі гноєсховища (лагуни) нормативним розміром 500 м у північно-західному, північному, східному та північно-східному напрямках.

Розробка природоохоронних заходів щодо запобігання поширенню запахового забруднення та оцінки його впливу на здоров’я населення досить успішно використовуються в різних країнах та мають декілька напрямків:

• планування, розробка та впровадженням інженерно-технічних рішень, основною метою яких є переведення умовно відкритих виробничих процесів у закриті для максимального зменшення об’ємів емісій забруднюючих речовин та відповідно, й рівня запахового забруднення (накриття гноєсховищ, застосування безвигульної технології утримання тварин на глибокій підстилці, тощо);
• встановлення озонаторів та бактерицидних рециркуляторів для знезараження повітря та зниження неприємних запахів;
• використання спеціальних біопрепаратів, що містять у своєму складі високоактивні ензими та бактеріальний компонент, які прискорюють процеси біологічного очищення стічних вод у накопичувачах тваринного гною різного типу, тим самим знижуючи рівень запахового забруднення. Крім того, окремі сучасні біопрепарати завдяки, особливостям свого складу володіють властивістю нейтралізації запахів за рахунок їх поєднання з окремими активними компонентами або ж пригніченням за рахунок додавання ароматичних віддушок;
• застосування програмного забезпечення для оцінки поширення (моделювання) хімічних речовин з вираженими запаховими властивостями у приземному шарі атмосфери (ПША) населених пунктів, на етапах обстеження земельної ділянки, відведеної під житлову забудову або об’єкту інфраструктури, запланованого під проведення реконструкції та/або перепрофілювання. Вищезазначені підходи, широко реалізовані у світовій природоохоронній практиці з метою убезпечення здоров’я експонованого населення. В Україні лабораторією якості повітрі ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ», також було розроблено та запропоновано методику оцінки небезпеки для здоров’я населення, що базується на виявленні перевищення рівнів порогу запаху для хімічних речовин, які володіють запаховими властивостями та їх територіального поширення у ПША. 

Питання проблеми охорони атмосферного повітря від тваринницьких підприємств має важливе значення як для населених пунктів, що вже знаходяться поблизу функціонуючих комплексів, так і для населених пунктів, що мають розташовані поблизу земельні ділянки або об’єкти інфраструктури, потенційно придатні для будівництва нових.  

Тому, надзвичайно важливим під час прийняття містобудівних рішень у разі організації та/або функціонування, вищевказаних об’єктів є: вибір земельних ділянок для розміщення підприємств з дотриманням норм відстаней до житлової та громадської забудови; розташування підприємств з підвітряного боку відносно сельбищної території; проведення натурних досліджень щодо вмісту специфічних забруднюючих речовин у ПША в зоні впливу підприємств у теплий період року; впровадження природоохоронних заходів запобігання поширенню запахового забруднення та оцінки його впливу на здоров’я населення. 

Матеріал є частиною статті «Як визначити розмір санітарно-захисної зони для тваринницьких підприємств?» з журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №3, 2021

В повній версії автор розповідає: Якою має бути санітарно-захисна зона? Як визначити її нормативні межі? Як формується нормативна СЗЗ тваринницьких підприємств.