Які дії суб’єкта господарювання у разі неможливості проведення післяпроєктного моніторингу?

Практики-екологи підприємств знають, що умови ППМ окреслені висновком з оцінки впливу на довкілля та є обов’язковими до виконання.

Зокрема, за ч. 2. ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновок з оцінки впливу на довкілля є обов’язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п’ятій цієї статті, є обов’язковими.

Згідно зі ст. 13 даного закону, якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб’єкт господарювання забезпечує здійснення ППМ. Порядок, строки і вимоги до здійснення ППМ визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля.

Зверніть увагу!

Наразі виконання вимог щодо здійснення ППМ є обов’язком, зокрема під час воєнного стану, а також на територіях, на яких велися, ведуться бойові дії, на тимчасово окупованих територіях.

Які дії суб’єкта господарювання у разі неможливості проведення післяпроєктного моніторингу?

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, військова агресія Російської Федерації проти України, визнана форс-мажором (обставиною непереборної сили), що звільняють сторони договірних відносин від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань в умовах воєнного стану.

Тому воєнні дії є обставинами непереборної сили, які виключають вину як складову порушення.

Водночас у судовій практиці (постанови ВГСУ від 07.09.2016 р. у справі № 910/6240/16 та від 18.02.2016 р. у справі № 910/24738/15) при вирішенні судом питання звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, враховуватиметься не лише факт наявності форс-мажорної обставини (війна є такою, відповідно до ст. 14-1 ЗУ Про «Про Торгово-промислову палату»), а конкретні заходи (чи події), які були впроваджені на час воєнного стану, неможливість виконання стороною своїх конкретних зобов'язань, і причинно-наслідковий зв'язок між ними. Наприклад, через порушення логістичного ланцюга, мобілізацію працівників чи через зупинення виробництва, сторона зможе посилатися на форс-мажор.

Зважаючи на викладене, важливо:

1. Внутрішніми документами по підприємству (акти, службові записки, рапорти тощо) зафіксувати неможливість проведення післяпроєктного моніторингу.
2. Отримати від підрядника письмове повідомлення щодо неможливості виконання зобов’язання.
3. Проінформувати зацікавлених суб’єктів, вказаних у висновку з оцінки впливу на довкілля, щодо неможливості здійснення заходів по післяпроєктному моніторингу, у т. ч. з посиланням на фактичні об’єктивні обставини та повідомлення підрядника.

З одного боку, Уряд та Верховна Рада, ухвалюючи Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», звільнили суб’єктів господарювання від подання звітності, зокрема і за результатами післяпроектного моніторингу.

З іншого — зобов’язання щодо здійснення моніторингових досліджень з визначеною періодичністю та відносно визначених об’єктів залишилася. Заходи післяпроектного моніторингу у складі висновку з оцінки впливу на довкілля є обов’язковими до виконання.

Національний центр сталого розвитку спільно з Професійною асоціацією екологів України пропонує відповіді на питання, які виникають зараз у суб’єктів господарювання, під час вебінару

«ПІСЛЯПРОЕКТНИЙ МОНІТОРИНГ: основи організації та проведення», що відбудеться 20 вересня онлайн.

Реєстрацію завершено!

Прес-служба ПАЕУ