Чи впливає час роботи джерела викиду на розмір розрахунку суми збитків?

Чи впливає час роботи джерела викиду на розмір розрахунку суми збитків? Якщо так, то яким чином він встановлюється?

У відповідності до п. 4.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28 квітня 2020 року № 277 (далі за текстом — Методика № 277) розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

При цьому, в усіх випадках розрахунків маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, наведених у Розділі 3 Методики № 277, остання на пряму залежить від часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Згідно з п. 3.11 Методики № 277 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб’єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб’єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу. У відповідності до п. 3.12 Методики № 277 факт усунення порушення (наднормативного викиду) може бути підтверджений:

• даними інструментально-лабораторних вимірювань, проведених уповноваженими територіальними і міжрегіональними територіальними органами Держекоінспекції або лабораторіями суб’єкта господарювання та інших акредитованих на проведення відповідних вимірювань, у присутності державного інспектора (за згодою) у разі перевищення затверджених нормативів викидів;
• отриманням суб’єктом господарювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у разі відсутності дозволу;
• документами, що підтверджують виведення з експлуатації устаткування або його ліквідації, від якого було зафіксовано наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, або отриманням нового дозволу з урахуванням неврахованих джерел викидів (утворення) у разі якщо джерело викиду при проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не враховане.

Цей матеріал публікується частково і є статтею березневого випуску журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №3, 2022

Прес-служба ПАЕУ