Як використовують відходи від руйнації в країнах світу?

Яким чином можна перетворити руїни на нові будівлі та чому повторне використання уламків — це дешевше та екологічніше, ніж їх захоронення?

Як інформує Rubryka, одним із кроків, що прискорив відбудову Варшави після Другої світової війни, стало застосування матеріалів, які залишилися після війни. Наприклад, неушкоджену цеглу використовували повторно, а будівельне сміття подрібнювали на бетон. Також із руїн були врятовані такі речі як ванни, дверні ручки, поручні та багато іншого для встановлення в реконструйованих будівлях.

У таких державах як Данія, Нідерланди, Німеччина існує пряма вимога в новому будівництві використовувати певний відсоток продукції з переробленого сміття.

В Австрії переробляється близько 87 % відходів будівництва та зносу. Збір відходів зазвичай виконується безпосередньо на місці через контейнери, цю роботу провадять оператори з утилізації та знесення.

Найрадикальніші заходи боротьби з захороненням будівельних відходів вжито у Фландрії, де діють прямі заборони на звалища для вторинної переробки фракцій будівельних відходів. Такий підхід пояснюється високою щільністю населення Фландрії та дефіцитом вільних ділянок на наявних полігонах.

У Нідерландах уже близько 10 років діє закон, який забороняє звозити на полігони будівельні відходи, які можна переробити. У деяких інших країнах під час приймання відходів на полігон потрібні офіційні докази того, що ці відходи не піддаються переробці.

Мартін Б'єеррегаард, директор компанії з розчищення відходів після катастроф Disaster Waste Recovery, зазначає, що таке сміття — справді складне середовище для роботи, адже не можна просто скинути його в яму. Водночас, за словами експерта, нерідко відбувається саме так. До прикладу, після урагану "Катріна" у 2005 році, за даними BBC, державні службовці Луїзіани (США) скинули понад 30 млн куб. м сміття на місцеві звалища.

Нові полігони будували терміново, часто з порушенням санітарних норм, відходи не сортували. Крім того, влада тимчасово дозволила вивозити відходи, утилізація яких у мирний час заборонена. У результаті в ґрунт потрапляли небезпечні для людини нафтопродукти, пестициди, азбест.

Щоби такого не траплялося, неурядові організації та ООН серйозно ставляться до розбору завалів після глобальних катастроф і воєн. Вони вважають, що ситуація поліпшиться лише в тому випадку, коли країни змінять підхід до відбудови міст, а державне керівництво кваліфікуватиме руїни як цінний ресурс, а не сміття.

21 червня Верховна Рада нарешті прийняла новий закон «Про управління відходами», який передбачає докорінну зміну з наближенням до європейських норм правил поводження з відходами. Це має нарешті вирішити проблему із полігонами, які вже давно використали свій ресурс та є переповненими. В оновленому законопроєкті суб'єкт господарювання у сфері управління відходами забезпечує проведення рекультивації та догляд за полігоном після його закриття протягом 30 років — раніше цей строк становив не більше 4 років.

До речі, це — один із пунктів довгострокового управління відходами, який передбачає новий закон. Тож за додержання нового законодавства та достатньої кількості докладених зусиль та фінансових вкладів, ми зможемо змінити ситуацію і з відходами від війни, і з іншими відходами, які ми продукуємо.

Звертаємо увагу, 13 жовтня в рамках Форуму взаємодії «TOGETHER-2022: Стійка трансформація як частина глобальної технології перемоги» за ініціативи спілок ПАЕУ та Асоціації ОТГ відбудеться спеціальна практична сесія «Відходи руйнування та реформа управління відходами: що чекає громади та бізнес»

• Що робити з відходами воєнного часу: небезпека, відповідальність, рішення
• «Старий» та «новий» закони України про відходи: що зміниться
• Про життєвий цикл товарно-матеріальних цінностей, утворення відходів і вторсировини
• Військовий стан та ринок поводження з небезпечними відходами:
• Які нові види відходів кинули виклик утилізаторам в кінці лютого 2022?
• Нові умови поводження з відходами диктує повномасштабна агресія в Україні.
• Досвід взаємодії громад та бізнесу в управлінні відходами. Кейси

Експерти сесії:

• Людмила Хоміч, віцепрезидент ПАЕУ, еколог-практик
• Кирило Косоуров, голова комітету з управління відходами ПАЕУ, експерт з поводження з небезпечними відходами
• Ольга Сютікова, експерт ПАЕУ з управління відходами та адаптації до змін клімату
• Представники громад та профільних асоціацій

Участь безоплатна! Для участі потрібна попередня реєстрація!

Реєстрацію завершено!