Автор: Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора
З середини минулого століття добрива, пестициди, інші інновації дозволили істотно підвищити врожайність, а розвиток промисловості, широке розповсюдження нових матеріалів, таких як пластик, загалом почали покращувати добробут населення. Проте ці ж досягнення мають і зворотну сторону, яка полягає у необхідності зростання об’ємів використання води, передусім прісної, а також збільшення забруднення водних ресурсів через надмірний вплив антропогенного фактору.
Як повідомляла Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, у світі обсяг прісної води на душу населення впав на 20 відсотків за останні два десятиліття і майже 60 відсотків зрошуваних земель відчувають її нестачу. Наслідки цього дефіциту є далекосяжними адже на зрошуване землеробство припадає 40 відсотків загального виробництва продовольства на планеті.
Саме тому питання збереження водних ресурсів постійно перебуває на порядку денному світової прогресивної спільноти.
Так, наразі триває кампанія «Чисті моря», яка є частиною ширшої роботи ЮНЕП із боротьби з морським сміттям і забрудненням пластиком (80 % пластику, який знаходить свою долю в океані, надходить із наземних джерел).
Довідково:
Програма ООН з навколишнього середовища та Європейський інвестиційний банк у червні поточного року запустили ініціативу Глобального екологічного фонду з надання технічної допомоги гарячим точкам забруднення Середземномор’я, яка спрямована на зменшення забруднення морського та прибережного середовища Середземного моря.
У березні цього року Асамблея ООН з навколишнього середовища прийняла резолюцію про стале управління озерами.
Проблема збереження водних ресурсів гостро постає і в нашій державі та є найболючішою для південних і східних регіонів.
Так, Україна належить до найменш забезпечених власними водними ресурсами країн Європи і є одним із регіонів зі значним антропогенним навантаженням на водні джерела та нестачею достатньої кількості прісної води.
Забруднення водних об’єктів шкідливими та недостатньо очищеними промисловими і господарсько-побутовими стічними водами, низька продуктивність та застарілість очисних споруд, незбалансована за водним фактором система господарювання, що характеризується високими обсягами залучення водних ресурсів у виробничу сферу та високою водомісткістю продукції призводять до негативних екологічних наслідків.
Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані реалізувати правомочності Українського народу як власника водних ресурсів, керуючись інтересами усього суспільства.
Проте практика показує, що не завжди вживаються достатні заходи для задоволення потреби населення й економіки у водних ресурсах, розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення водних об’єктів, оптимізації водоспоживання, а в окремих випадках дії по використанню водних ресурсів набирають кримінально-протиправного забарвлення.
Реагувати на такі факти покликані, як державні органи нагляду (контролю) так і органи правопорядку.
Головну координуючу роль у протидії незаконному злочинному використанню водних ресурсів покладено на мережу спеціалізованих екологічних прокуратур, які розпочали роботу минулого року, а їх утворення було схвально оцінено як громадськістю, так і вищими посадовими особами держави, зокрема Президентом України.
Доцільність такого кроку надалі було підтверджено досягнутими результатами.
Окремим напрямком роботи для прокурорів став захист навколишнього природного середовища у частині раціонального використання та охорони водних ресурсів.
Загалом можна виокремити найбільш поширені порушення, що завдають шкоди державі на цьому напрямку:
Зокрема, поширеними є випадки протиправного використання водних ресурсів, видобування підземних вод без отримання відповідного дозволу на спеціальне водокористування.
Надмірне використання ґрунтових вод не лише зменшує їх запаси. У південних областях воно також спричинює проникнення солоної води в прибережні ґрунтові водоносні горизонти.
Наприклад:
Зловмиснику повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України (порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин).
Для відшкодування заподіяних збитків прокурорами також застосовувалися представницькі повноваження.
Залишається актуальною проблематика протидії кримінально-правовими засобами забрудненню моря. Порушення законодавства у цій сфері становить серйозну загрозу для акваторій та інколи пов’язано із нанесенням значних екологічних збитків.
Наприклад:
За даними досудового слідства, у зв’язку з порушенням вимог розвантаження іноземного судна, у воду потрапили майже 8,5 тонн забруднюючих речовин, чим завдано державі збитки на майже 65,2 млн гривень.
Наразі у кримінальному провадженні виконуються запити про міжнародно-правову допомогу.
Істотної шкоди довкіллю, які безпосередньо впливають на якість води, завдають неправомірні скиди до річок забруднюючих речовин.
Серед підприємств-забруднювачів левову частку становлять об’єкти комунального господарства та промисловості, деякі з них не обладнані очисними спорудами.
Такі факти є предметом досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, які зареєстровані в багатьох регіонах держави, а також судового розгляду у межах заявлених прокурорами позовів на захист державних інтересів.
Наприклад:
Однак, подібні розслідування ускладнені також певними об’єктивними обставинами: відсутністю в органах державного нагляду (контролю) дієвих нормативів, комплексного моніторингу (в режимі реального часу) складу водних ресурсів, застарілі технології та ін.
Для модернізації системи водозабезпечення в лютому поточного року прийнято Закон «Про Загальнодержавну цільову соціальну програму «Питна вода України» на 2022-2026 рр.».
Вказана Програма передбачає реалізацію понад 1700 інфраструктурних проектів у регіонах. Йдеться про будівництво і реконструкцію мереж водопостачання та водовідведення, водозабірних споруд, водопровідних очисних споруд, базових лабораторій контролю якості питної води, стічних вод та оснащення їх сучасним контрольно-аналітичним обладнанням тощо.
Водночас після початку збройної агресії російської федерації ситуація в країні змінилася, окупанти обстрілюють водну інфраструктуру, заміновують дамби, проводять воєнні операції на території Чорного та Азовського морів.
Стратегічною ціллю агресора стали нафтобази у Харкові, Чернігові Луганську, Житомирі, Калинівці, Львові, Дубно, Луцьку та інші. Руйнування інфраструктури та промислових об’єктів призводять до потрапляння у водні об’єкти, ґрунти та повітря забруднюючих речовин.
На теперішній час Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора вже здійснюється процесуальне керівництво у низці кримінальних провадженнях, розпочатих за фактами руйнувань нафтобаз, що спричинило в тому числі забруднення ґрунтів, повітря та вод.
Це створює нові виклики правоохоронним органам та органам контролю, вимагає розроблення і застосування нових методик для визначення збитків та іншого — комплексного підходу у фіксації та розслідуванні кримінальних правопорушень проти довкілля в умовах воєнного стану.
У державі не викорінено випадків протиправного використання водних об’єктів.
За результатами участі прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора у Верховному Суді та завдяки їх принциповій позиції ПП «Адам» зобов’язано повернути державі частину Каховського водосховища площею 86 га у Запорізькій області, ТОВ «Одесарибгосп» — Барабойське водосховище площею 351, 9 га.
Так, Верховний Суд погодився із доводами про законність рішення апеляційного суду, яким задоволено позов Одеської обласної прокуратури та повернуто із незаконного використання Барабойське водосховище комплексного призначення площею 351,9 га вартістю 8,3 млн грн, яке не могло бути передано в користування через встановлену законом заборону. Цей водний об’єкт має важливе значення для продовольчої безпеки та ресурсного забезпечення держави як частина державної мережі Нижньо-Дністровської зрошувальної системи, що забезпечує водою 12 тис. га зрошувальних земель.
Судом задоволено позов Черкаської окружної прокуратури та розірвано договори оренди земельних ділянок водного фонду площею 95,7 га, з яких 54 га під ставами, вартістю майже 100 млн грн, через невиконання орендарем умов цих договорів, що призвело до зневоднення водних об’єктів.
Загалом, лише поточного року, навіть в умовах воєнного стану, у сфері раціонального використання та охорони водних ресурсів органами прокуратури пред’явлено позовів на понад 860 млн грн, судами задоволено вимог прокурорів на більш ніж 150 млн грн, реально виконано судових рішень за позовами прокурорів на 215 млн гривень.
Можна впевнено стверджувати, що прокурорами і надалі буде здійснюватися системна робота щодо захисту інтересів держави у сфері раціонального використання та охорони водних ресурсів.
Увага! Вересневий номер журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №9, 2022 має СПЕЦТЕМУ – «Трансформація водокористування та сталість води у промисловості» з найактуальнішою інформацією про:
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»