Актуальна шпаргалка: покроковий алгоритм роботи користувачам Єдиного реєстру з ОВД

Відповідно до Директиви 2011/92/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 грудня 2011 року про оцінку наслідків певних державних та приватних проєктів для навколишнього природного середовища (кодифікований документ) в Україні запроваджено спеціальну процедуру оцінки впливу на довкілля (далі – ОВД) для проєктів, які можуть мати значні наслідки для навколишнього середовища.

Так, з метою реалізації цієї стратегії ведено в дію Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Процедуру ведення Єдиного реєстру з ОВД (далі – Реєстр) ухвалив Кабінет Міністрів України своєю постановою «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» від 13.12.2017 № 1026.

• Єдиний реєстр з ОВД

Насамперед у вказаному документі уряду визначено мету його ведення Реєстру.

Основне призначення Реєстру:

• забезпечення доступу суб’єктів здійснення ОВД до актуальної інформації про порядок здійснення оцінки впливу на довкілля: нормативно-правових актів, методичних документів, довідкової інформації;
• надання суб’єктам господарювання доступу до документів з ОВД та можливості їх подання через електронний кабінет Реєстру;
• централізоване накопичення, оброблення, систематизація та зберігання інформації та документів щодо планованої діяльності, що створюються у процесі здійснення ОВД;
• вільний доступ усіх заінтересованих сторін через вебсайт Реєстру до інформації та документів щодо планованої діяльності, що створюються у процесі здійснення ОВД.

Держателем та адміністратором Реєстру, що забезпечує його ведення, а також відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення, збереження та захист даних, є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля).

Уповноважені територіальні органи Міндовкілля мають доступ до Реєстру з правом унесення та обробки даних відповідно до повноважень.

Незважаючи на простоту та зрозумілість сервісу, користувачі нерідко припускаються помилок під час роботи з Реєстром. Розглянемо послідовність, у якій здійснюється користування Реєстром, та вкажемо на можливі помилки під час кожного з етапів.

• Зֹ’ясування статусу користувача та його функціональних можливостей

Користувачами Реєстру можуть бути: суб’єкт господарювання, зареєстрований користувач, а також гість.

Суб’єкт господарювання – будь-яка фізична або юридична особа, яка зареєстрована в електронній системі з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕПЦ) і має доступ подавати чи завантажувати документи.

Зареєстрований користувач – це звичайний відвідувач, який зареєстрований в системі з використанням адреси електронної пошти та може здійснювати певні дозволені дії та операції, наприклад спостерігати за ходом процесів оцінки впливу на довкілля. Зареєстрованим користувачем може бути будь-яка фізична особа, зокрема уповноважений представник юридичної особи. Зареєстрований користувач не має доступу подавати чи завантажувати документи.

Гість – звичайний відвідувач, який не зареєстрований в системі. Гість може здійснювати перегляд публічно доступної інформації, виконувати обмежені дії в системі. Гість має доступ «лише для читання» і не може ініціювати справи чи завантажувати документи.

Таблиця 1

Функціональні можливості користувачів Реєстру

• Типові помилки під час реєстрації й активації користувачів

Під час реєстрації користувачі припускаються таких помилок, як:

• некоректне заповнення полів;
• використання різних облікових записів та електронних адрес;
• непідтвердження реєстрації;
• незаповнення анкети.

Якщо користувачі не планують подавати чи завантажувати документи у Реєстрі, а лише переглядати справи, новини, календар слухань тощо, для реєстрації  їм достатньо вказати адресу електронної пошти.

Суб’єкти господарювання (фізичні і юридичні особи), які планують ініціювати справи з ОВД та подавати чи завантажувати документи, мають бути зареєстровані в системі з використанням електронної пошти з подальшим прив’язуванням ЕЦП.

• Як впроваджувати європейські рішення з екомодернізації підприємств в умовах криз?
• Що має робити підприємство для сталого розвитку: алгоритми, кейси, роз’яснення
• Як керувати зеленими фінансами та інвестиціями?
• Як застосувати на практиці численні  зміни  законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища?
• Що чекає ЕКОменеджера в 2023 році?

Ці та інші питання виникають не лише у природокористувачів, а й у кожного відповідального за стійкий розвиток.

Саме для експертного юридичного, технологічного і консультаційного супроводу ЕКОменеджерів редакція журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» готує ще більше актуальних роз’яснень у відповідності до нових викликів на 2023 рік.

В журналі щомісячно не гола теорія, а реальні робочі ситуації! 

БІЛЬШЕ ПРО ЖУРНАЛ

ПЕРЕДПЛАТА НА 2023 РІК