Постанова КМУ № 827. Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря

Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря

Відповідно до частини другої статті 32 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, що додається.

2. Внести до Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 13, ст. 495; 2001 р., № 55, ст. 2213, № 81, ст. 3283; 2018 р., № 76, ст. 2537), зміни, що додаються.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Обласним державним адміністраціям та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, що здійснюють виконавчу владу на території відповідної зони, Київській міській державній адміністрації, міським радам, що виконують функції і повноваження місцевого самоврядування на території відповідної агломерації:

1) у тримісячний строк з дня набрання чинності цією постановою:

визначити у своєму складі структурний підрозділ або виконавчий орган, що виконуватиме функції органу управління якістю атмосферного повітря відповідно до цієї постанови;

подати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря Міністерству екології та природних ресурсів;

опублікувати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря в місцевих засобах масової інформації;

2) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цією постановою забезпечити утворення комісій з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря;

3) протягом одного року з дня набрання чинності цією постановою подати для погодження Міністерству екології та природних ресурсів програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.

5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 1, який набирає чинності через один рік після набрання чинності цією постановою.

ПОРЯДОК
здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря

1. Цей Порядок визначає механізм організації та здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування у процесі здійснення такого моніторингу і забезпечення зазначених органів інформацією для прийняття рішень, пов’язаних із станом атмосферного повітря, та інформування населення про такий стан.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

1) агломерація - територія з населенням понад 250 тис. осіб, визначена для цілей моніторингу та управління якістю атмосферного повітря;

2) верхній поріг оцінювання - рівень забруднювальної речовини, нижче якого для оцінювання якості атмосферного повітря використовується комбінація фіксованих вимірювань і методів моделювання або індикативних вимірювань;

3) гранична величина - рівень забруднювальної речовини, визначений у пункті 3 додатка 2, встановлений з метою уникнення, попередження чи зменшення шкідливих впливів на здоров’я людини та/або на навколишнє природне середовище в цілому;

4) довгострокова ціль - рівень озону (забруднювальної речовини), визначений у пункті 4 додатка 2, який повинен бути досягнутий у довгостроковій перспективі, з метою забезпечення ефективного захисту здоров’я людини та навколишнього природного середовища;

5) зона - частина території держави, визначена для цілей моніторингу та управління якістю атмосферного повітря;

6) індикативні вимірювання - вимірювання, які відповідають вимогам щодо якості даних, які є менш суворими, ніж вимоги до фіксованих вимірювань;

7) фіксовані вимірювання - вимірювання, які проводяться на фіксованих пунктах спостережень за забрудненням атмосферного повітря на постійній основі або шляхом випадкової вибірки, для визначення рівнів забруднювальних речовин;

8) інформаційний поріг - рівень забруднювальної речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, перевищення якого пов’язане з ризиком для здоров’я людини від короткочасного впливу на вразливі групи населення та негайне інформування населення про який забезпечується відповідно до цього Порядку;

9) критичний рівень - рівень забруднювальної речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, у разі перевищення якого можуть виникати прямі несприятливі впливи на деякі об’єкти навколишнього природного середовища (дерева, інші рослини чи природні екосистеми, але не на людину);

10) лабораторія спостереження за станом атмосферного повітря - підприємство, установа, організація, їх відокремлений або структурний підрозділ, що здійснює лабораторні дослідження атмосферного повітря та/або атмосферних опадів;

11) нижній поріг оцінювання - рівень забруднювальної речовини, нижче якого для оцінювання якості атмосферного повітря використовуються методи моделювання чи об’єктивної оцінки;

12) орган управління якістю атмосферного повітря - структурний підрозділ обласної держадміністрації, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, що здійснює виконавчу владу на території відповідної зони, а також структурний підрозділ Київської міської держадміністрації, виконавчий орган міської ради, що виконує функції і повноваження місцевого самоврядування на території відповідної агломерації;

13) оцінювання - будь-який метод, що застосовується для вимірювання, обчислення, прогнозування чи оцінки рівня забруднювальних речовин;

14) поріг небезпеки - рівень забруднювальної речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, перевищення якого пов’язане з ризиком для здоров’я людини від короткочасного впливу. У разі перевищення порогу небезпеки органи управління якістю атмосферного повітря повинні вживати заходів, що можуть бути здійснені в короткі строки для зменшення ризику чи тривалості такого перевищення на території їх управління;

15) пункт спостережень за забрудненням атмосферного повітря (далі - пункт спостережень) - комплекс, що включає фіксовану ділянку з встановленими засобами вимірювальної техніки та обладнанням, яке забезпечує автоматичну реєстрацію рівня забруднювальних речовин та метеорологічних параметрів або регулярний відбір проб атмосферного повітря для їх подальшого аналізу;

16) рівень забруднювальної речовини - концентрація забруднювальної речовини в атмосферному повітрі чи осадах у визначений час;

17) фіксовані вимірювання - вимірювання, що проводяться на фіксованих пунктах спостережень за забрудненням атмосферного повітря на постійній основі або шляхом випадкової вибірки для визначення рівнів забруднювальних речовин;

18) цільовий показник - рівень забруднювальної речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, встановлений з метою уникнення, попередження чи зниження рівня шкідливих впливів на здоров’я людини та/або на навколишнє природне середовище в цілому, який по можливості повинен бути досягнутий за визначений період часу;

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про охорону атмосферного повітря”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про метрологію та метрологічну діяльність”.

3. Державний моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря (далі - моніторинг атмосферного повітря) здійснюється з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та проведення аналізу інформації про якість атмосферного повітря, оцінювання та прогнозування її змін і ступеня небезпечності, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галузі охорони атмосферного повітря, у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також інформування населення про якість атмосферного повітря, вплив його забруднення на здоров’я та життєдіяльність населення.

На основі даних та інформації, отриманої в результаті здійснення моніторингу атмосферного повітря, визначається рівень забруднення атмосферного повітря на певній території за певний проміжок часу, відповідність стану атмосферного повітря вимогам якості повітря; здійснюється контроль та оцінка впливу на якість повітря заходів, спрямованих на обмеження викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, оцінка впливу забруднення атмосферного повітря на навколишнє природне середовище, здоров’я та життєдіяльність населення.

4. Моніторинг атмосферного повітря є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища.

5. Моніторинг атмосферного повітря здійснюється за показниками якості:

атмосферного повітря;

атмосферних опадів.

6. Суб’єктами моніторингу атмосферного повітря є Мінприроди, МОЗ, ДСНС, ДАЗВ, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська держадміністрація, виконавчі органи міських рад.

Мінприроди:

здійснює загальну організацію та координацію суб’єктів моніторингу атмосферного повітря;

МОЗ:

встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднювальних речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2;

визначає можливі впливи забруднення атмосферного повітря на здоров’я та життєдіяльність населення на основі спостережень за рівнями забруднювальних речовин та результатів моніторингу атмосферного повітря, отриманих іншими суб’єктами моніторингу атмосферного повітря;

ДСНС:

встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднювальних речовин, показниками та складовими атмосферних опадів, визначених у списку А пункту 1 додатка 2 на мережі спостережень національної гідрометеорологічної служби;

забезпечує суб’єктів моніторингу атмосферного повітря гідрометеорологічними прогнозами;

ДАЗВ:

встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднювальних речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2 у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (у межах об’ємної активності радіонуклідів);

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища:

встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднювальних речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2 в межах території Автономної Республіки Крим;

обласні, Київська міська держадміністрація, виконавчі органи міських рад:

встановлюють пункти спостережень та ведуть спостереження за рівнями забруднювальних речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, в межах території відповідної зони або агломерації.

7. Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря встановлюють пункти спостережень, ведуть спостереження за рівнями забруднювальних речовин та вмістом складових та/або показників атмосферних опадів, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, проводять аналіз і прогнозування стану атмосферного повітря та оцінювання його якості з дотриманням законодавства про охорону атмосферного повітря, єдиних методичних вимог у сфері державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря, а також вимог Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”.

За рішенням місцевих органів виконавчої влади, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або органів місцевого самоврядування з урахуванням даних, одержаних у результаті здійснення заходів державного нагляду (контролю) та державного соціально-гігієнічного моніторингу, інформації з реєстру викидів та перенесення забруднювальних речовин відповідно до Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів, даних передбаченої законодавством звітності (включаючи державну статистичну звітність), а також даних та інформації щодо об’єктів, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, в окремих зонах та агломераціях можуть здійснюватися спостереження за рівнями забруднювальних речовин, визначених у списку Б пункту 1 додатка 2.

Підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, можуть встановлювати пункти спостережень та вести спостереження за рівнями забруднювальних речовин, визначених у списках А та Б пункту 1 додатка 2.

8. Підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднювальних речовин з виконанням вимог цього Порядку, безоплатно забезпечують доступ до первинної інформації (даних спостережень) органам управління якістю атмосферного повітря відповідних зон та агломерацій, а також Мінприроди у порядку, визначеному у пункті 13 цього Порядку. Для цілей здійснення моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря на території України встановлюються зони та агломерації, перелік яких визначений у додатку 1.

Залежно від рівня забруднювальних речовин для всіх зон і агломерацій встановлюється режим оцінювання для кожної забруднювальної речовини, визначений у пункті 2 додатка 2. Режим оцінювання встановлює орган управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації у програмі державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря, що затверджується відповідно до пунктів 19-22 цього Порядку, відповідно до таких критеріїв:

режим фіксованих вимірювань застосовується, якщо рівень забруднювальної речовини перевищує верхній поріг оцінювання або довгострокові цілі для озону, визначені у пунктах 2 та 4 додатка 2. Фіксовані вимірювання проводяться на фіксованих пунктах спостережень за забрудненням атмосферного повітря на постійній основі або шляхом випадкової вибірки для визначення рівня забруднювальних речовин. Фіксовані вимірювання здійснюються із застосуванням методів, що визначені у пункті 4 додатка 3, та дотриманням цілей якості даних для фіксованих вимірювань, визначених у додатку 3. Додатково можуть застосовуватися методи моделювання або індикативні вимірювання;

режим комбінованого оцінювання застосовується, якщо рівень забруднювальних речовин є нижчим за верхній поріг оцінювання, визначений у пункті 2 додатка 2. Комбіноване оцінювання здійснюється шляхом комбінування фіксованих вимірювань та методу моделювання або індикативних вимірювань відповідно до цілей якості даних, установлених у додатку 3;

режим моделювання або об’єктивного оцінювання застосовується, якщо рівень забруднювальних речовин є нижчим нижнього порогу оцінювання, визначеного у пункті 2 додатка 2.

Порядок проведення оцінювання за кожним режимом встановлюється Мінприроди.

9. Режим оцінювання для кожної зони та агломерації переглядається кожні п’ять років та визначається у програмі державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Режим оцінювання, крім режиму фіксованих вимірювань, може бути переглянутий раніше за рішенням органів управління якістю атмосферного повітря за таких умов:

1) режим оцінювання із застосуванням методів моделювання та об’єктивного оцінювання замінюється на режим комбінованого оцінювання;

2) режим комбінованого оцінювання замінюється на режим фіксованих вимірювань.

10. Перевищення верхнього та нижнього порогів оцінювання визначається на основі даних про рівні забруднювальних речовин за попередні п’ять років. Поріг оцінювання вважається перевищеним, якщо його було перевищено щонайменше протягом трьох років з п’яти.

У разі наявності даних менш як за п’ять років для визначення перевищення нижнього та верхнього порогів оцінювання можна комбінувати результати короткострокових вимірювальних заходів протягом одного року на ділянках, рівень забруднення яких зазвичай є найвищим, з даними з реєстру викидів та перенесення забруднювальних речовин відповідно до Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів, та застосовувати метод моделювання.

11. Розміщення та кількість пунктів спостережень для проведення оцінювання визначаються у програмі державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря для кожної зони та агломерації відповідно до порядку, що встановлюється МВС за погодженням з Мінприроди.

Для забезпечення точності вимірювальних приладів усі суб’єкти моніторингу атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднювальних речовин, здійснюють оцінювання якості атмосферного повітря, забезпечують здійснення регулярного калібрування та технічного обслуговування засобів вимірювальної техніки, що використовуються ними для здійснення моніторингу атмосферного повітря.

12. Результатом здійснення моніторингу атмосферного повітря є:

дані спостережень, які одержують суб’єкти моніторингу атмосферного повітря;

узагальнені дані про якість атмосферного повітря, що стосуються певного проміжку часу та/або певної території;

оцінка стану атмосферного повітря та атмосферних опадів;

прогнози стану атмосферного повітря і його змін;

інформація про вплив рівнів забруднювальних речовин в атмосферному повітрі на життя та здоров’я населення.

Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря зобов’язані безстроково зберігати дані спостережень, отримані у результаті здійснення моніторингу атмосферного повітря.

13. Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднювальних речовин, здійснюють оцінювання якості атмосферного повітря, забезпечують доступ органів управління якістю атмосферного повітря та Мінприроди до результатів здійснення моніторингу атмосферного повітря, обмін результатами здійснення моніторингу атмосферного повітря на безоплатній основі, а також надання ретроспективних даних за результатами проведення моніторингу атмосферного повітря.

Інформація, отримана та оброблена суб’єктами моніторингу атмосферного повітря, є офіційною.

14. Для забезпечення інформаційної взаємодії між суб’єктами моніторингу атмосферного повітря та оперативного оприлюднення результатів моніторингу атмосферного повітря створюється інформаційно-аналітична система даних про якість атмосферного повітря у порядку, що встановлюється Мінприроди. Створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи даних про якість атмосферного повітря забезпечують: Мінприроди - на загальнодержавному рівні, органи управління якістю атмосферного повітря - на рівні зон та агломерацій.

Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря оприлюднюють з використанням інформаційно-аналітичної системи даних про якість атмосферного повітря:

інформацію про концентрації в атмосферному повітрі діоксиду сірки, діоксиду азоту, твердих часток (ТЧ10, ТЧ2,5), озону і оксиду вуглецю - щодня, а за можливості - щогодини;

аналітичні дані щодо стану та оцінки якості атмосферного повітря, прогнози стану атмосферного повітря і його змін - щодня;

у разі перевищення інформаційного або будь-якого з порогів небезпеки, визначених у пункті 4 додатка 2, - про місцевість, в якій зафіксовано перевищення, час початку і тривалість перевищення, найвищу концентрацію за одну годину, найвищу середню концентрацію озону за вісім годин - в найкоротший строк з моменту отримання такої інформації;

у випадку виявлення концентрацій ртуті в атмосферному повітрі - в найкоротший строк з моменту отримання такої інформації;

інформацію про рівні в атмосферному повітрі свинцю і бензолу - щомісяця;

інформацію про рівні в атмосферному повітрі миш’яку, кадмію, нікелю, бенз(а)пірену - щороку;

інформацію про вплив рівнів забруднювальних речовин в атмосферному повітрі на життя та здоров’я населення, зокрема інформацію щодо впливу на здоров’я населення перевищень граничних величин, цільових показників, інформаційного порогу, порогів небезпеки і рекомендованої для населення поведінки.

Органи управління якістю атмосферного повітря та Мінприроди забезпечують доступ до результатів моніторингу атмосферного повітря органам виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря та контроль за дотриманням гігієнічних вимог до атмосферного повітря.

15. Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують координацію суб’єктів моніторингу атмосферного повітря та управління його якістю на рівні зони або агломерації, затверджують плани поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокові плани дій для відповідної зони або агломерації, а також вживають заходів для поліпшення стану атмосферного повітря.

16. Для зон та агломерацій, рівні забруднювальних речовин в атмосферному повітрі в яких перевищують одну з граничних величин чи один із цільових показників, а також межу похибки, визначену у пункті 3 додатка 2, для кожного випадку органи управління якістю атмосферного повітря розробляють та затверджують плани поліпшення якості атмосферного повітря. Порядок розроблення та затвердження планів поліпшення якості атмосферного повітря встановлюється Мінприроди. Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують здійснення заходів з поліпшення якості атмосферного повітря відповідно до затверджених планів з метою досягнення відповідних граничних величин чи цільових показників.

Якщо у зоні або агломерації існує загроза перевищення одного або більше порогів небезпеки, визначених у пункті 4 додатка 2, органи управління якістю атмосферного повітря розробляють та затверджують короткострокові плани дій. Залежно від випадку короткострокові плани дій можуть включати заходи контролю та за необхідності призупинення видів діяльності, що сприяють виникненню ризику перевищення граничних рівнів, цільових показників або порогів небезпеки. Порядок розроблення та затвердження короткострокових планів дій встановлюється Мінприроди. Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують вжиття заходів, що можуть бути реалізовані у найкоротші строки для зменшення ризику чи тривалості перевищення порогів небезпеки на відповідній території.

Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують оприлюднення затверджених планів поліпшення якості атмосферного повітря протягом п’яти робочих днів з моменту їх затвердження та короткострокових планів дій протягом доби з моменту їх затвердження.

17. Для розгляду поточних питань, пов’язаних із проведенням моніторингу атмосферного повітря та управлінням якістю атмосферного повітря, органами управління якістю атмосферного повітря утворюються комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря в кожній зоні та агломерації.

Комісія з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря - консультативно-дорадчий орган у межах території зони або агломерації, утворений органом управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації з метою забезпечення взаємодії суб’єктів моніторингу атмосферного повітря.

До складу комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря входять представники:

органу управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації;

регіонального або обласного центру з гідрометеорології на відповідній території;

ДАЗВ (у зонах, до території яких входить зона відчуження та зона безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи);

територіального органу Держекоінспекції, що здійснює свої повноваження у межах зони або агломерації;

інших територіальних органів центральних органів виконавчої влади, що здійснюють свої повноваження у межах зони або агломерації (за згодою);

представники органів місцевого самоврядування, що здійснюють свої повноваження у межах зони або агломерації (за згодою);

підприємств, установ, організацій, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднювальних речовин у межах зони або агломерації;

науково-дослідних установ (за згодою);

громадських об’єднань, що провадять свою діяльність у межах зони або агломерації (за згодою).

Комісії з питань здійснення державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря подають пропозиції до планів поліпшення якості атмосферного повітря в частині здійснення заходів щодо поліпшення якості атмосферного повітря та сприяють їх реалізації, а також сприяють виконанню в зоні або агломерації короткострокових планів дій.

Для здійснення координації на загальнодержавному рівні дій суб’єктів моніторингу атмосферного повітря, а також розгляду питань, пов’язаних із проведенням моніторингу атмосферного повітря та управлінням якістю атмосферного повітря, при Мінприроди утворюється Міжвідомча комісія з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.

18. Для здійснення моніторингу атмосферного повітря для кожної зони та агломерації затверджується програма державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря (далі - програма) за формою, що встановлює Мінприроди.

Органи управління якістю атмосферного повітря розробляють програми для зон та агломерацій і подають їх для розгляду та надання висновків комісіям з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря у відповідних зонах та агломераціях.

Органи управління якістю атмосферного повітря до 1 жовтня останнього року дії чинних програм подають для погодження Мінприроди розроблені програми разом з висновком комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації.

Мінприроди у тижневий строк подає програми Міжвідомчій комісії з питань здійснення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря для розгляду та надання висновку щодо їх відповідності законодавству про охорону атмосферного повітря та єдиним методичним вимогам у сфері державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.

Мінприроди з урахуванням висновку Міжвідомчої комісії з питань здійснення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря у тримісячний строк погоджує програми або надає рекомендації щодо приведення їх у відповідність із законодавством про охорону атмосферного повітря та єдиними методичними вимогами у сфері державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Після опрацювання рекомендацій Мінприроди органи управління якістю атмосферного повітря подають програми Мінприроди на повторне погодження.

19. Після отримання погодження Мінприроди програми подаються на затвердження до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, відповідних обласних та міських рад. Програма розробляється строком на п’ять років і повинна включати:

інформацію про органи управління якістю атмосферного повітря, що розробили програму;

інформацію про мережу спостережень за якістю атмосферного повітря та лабораторії спостереження за станом атмосферного повітря, що наявні у відповідній зоні або агломерації, зокрема перелік пунктів спостережень, їх адреси та географічні координати, карти із схемою розміщення пунктів спостережень, адреси наявних лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря, інформацію про показники, аналіз яких проводиться лабораторіями спостереження за станом атмосферного повітря та застосовувані методи аналізу, інформацію про суб’єктів моніторингу атмосферного повітря, що здійснюють спостереження за якістю атмосферного повітря на відповідних пунктах спостережень;

перелік забруднювальних речовин, оцінювання яких здійснюється на пунктах спостережень у відповідній зоні або агломерації, методи, що застосовується для вимірювання, обчислення, прогнозування чи оцінки рівня забруднювальних речовин на пунктах спостережень) та встановлений режим оцінювання (дані, на основі яких було встановлено режим оцінювання);

інформацію про заплановані заходи щодо встановлення пунктів спостережень та/або вдосконалення наявних мереж спостереження за якістю атмосферного повітря, створення та/або вдосконалення лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря, зокрема перелік пунктів спостережень, запланованих до встановлення, їх адреси та координати, карти із схемою розміщення пунктів спостережень, інформацію про суб’єктів моніторингу атмосферного повітря, що планують встановлення пунктів спостережень та/або створення лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря;

етапи, механізм та строки виконання запланованих заходів.

20. Орган управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації забезпечує оприлюднення програми на офіційному веб-сайті міської ради, обласної, Київської міської держадміністрацій та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища протягом п’яти робочих днів з моменту її затвердження.

21. Якщо суб’єктами моніторингу атмосферного повітря заплановано додаткові заходи щодо встановлення пунктів спостережень та/або вдосконалення наявних мереж спостереження за якістю атмосферного повітря, створення та/або вдосконалення лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря після затвердження програми, органи управління якістю атмосферного повітря вносять зміни до програми за поданням таких суб’єктів. Органи управління якістю атмосферного повітря затверджують зміни до програми щодо запланованих заходів після їх погодження з Мінприроди згідно з пунктом 19 цього Порядку.

22. Фінансування моніторингу атмосферного повітря здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, що здійснюють спостереження за станом атмосферного повітря відповідно до пункту 7 цього Порядку, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

23. Загальна координація та організація моніторингу атмосферного повітря здійснюється Мінприроди.

ПЕРЕЛІК
зон та агломерацій, що встановлюються на території України

1. На території України для цілей здійснення моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря встановлюються такі зони:

1) Автономна Республіка Крим;

2) Вінницька;

3) Волинська;

4) Дніпропетровська;

5) Донецька;

6) Житомирська;

7) Закарпатська;

8) Запорізька;

9) Івано-Франківська;

10) Київська;

11) Кіровоградська;

12) Луганська;

13) Львівська;

14) Миколаївська;

15) Одеська;

16) Полтавська;

17) Рівненська;

18) Сумська;

19) Тернопільська;

20) Харківська;

21) Херсонська;

22) Хмельницька;

23) Черкаська;

24) Чернівецька;

25) Чернігівська.

Межі зон збігаються з межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць. До складу зон не входять агломерації, що розташовані на їх території.

2. На території України для цілей здійснення моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря встановлюються такі агломерації:

1) Вінниця;

2) Горлівка;

3) Дніпро;

4) Донецьк;

5) Житомир;

6) Запоріжжя;

7) Київ;

8) Кривий Ріг;

9) Луганськ;

10) Львів;

11) Макіївка;

12) Маріуполь;

13) Миколаїв;

14) Одеса;

15) Полтава;

16) Севастополь;

17) Сімферополь;

18) Суми;

19) Харків;

20) Херсон;

21) Хмельницький;

22) Черкаси;

23) Чернівці;

24) Чернігів.

Межі агломерацій збігаються з межами відповідних міст.

ПЕРЕЛІК
забруднювальних речовин, щодо яких здійснюється оцінювання, пороги оцінювання, граничні величини та інші рівні забруднювальних речовин, за якими проводиться оцінка якості атмосферного повітря

I. Перелік забруднювальних речовин, щодо яких проводяться оцінювання, складові та показники опадів.

Список А

1. Діоксид сірки

2. Діоксид азоту та оксиди азоту

3. Бензол

4. Оксид вуглецю

5. Свинець

6. Тверді частки (ТЧ10)-1

7. Тверді частки (ТЧ2,5)-2

8. Арсен

9. Кадмій

10. Ртуть

11. Нікель

12. Бенз(а)пірен. Для оцінки концентрації бенз(а)пірену на деяких пунктах спостережень, визначених у програмі державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря для кожної зони та агломерації проводиться оцінювання щодо інших поліциклічних ароматичних вуглеводнів, перелік яких включає бенз(а)трацен, бензо(b)флуорантен, індено(1,2,3-cd)пірен, дибенз(a,h)антрацен.

13. Озон

Показники та складові атмосферних опадів:

1. Іони амонію

2. Гідрокарбонат-іони

3. Іони калію

4. Іони кальцію

5. Загальна кислотність

6. Іони магнію

7. Іони натрію

8. Нітрат-іони

9. Сульфат-іони

10. Хлорид-іони

11. рН

Список Б

1. Аміак

2. Анілін

3. Водень хлористий

4. Водень ціаністий

5. Залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо)

6. Кислота азотна

7. Кислота сірчана

8. Ксилол

9. Леткі органічні сполуки (1-бутен; 1-пентен; 1,2,3-триметилбензол; 1,2,4-триметилбензол; 1,3-бутадієн; 1,3,5-триметилбензол; 2-пентен; ацетилен; бензол; етан; етилбензол; етилен; загальна кількість вуглеводнів, які не належать до гомологічного ряду метану; i-бутан; i-гексан; ізопрен; i-октан; i-пентан; м+п-ксилол; н-бутан; н-гексан; н-гептан; н-октан; н-пентан; o-ксилол; пропан; пропен; толуол; транс-2-бутен; формальдегід; цис-2-бутен

10. Марганець та його сполуки (у перерахунку на діоксид марганцю)

11. Мідь та її сполуки (у перерахунку на мідь)

12. Сажа

13. Сірководень

14. Сірковуглець

15. Фенол

16. Фтористий водень

17. Хлор

18. Хлоранілін

19. Хром та його сполуки (у перерахунку на хром)

20. Цинк та його сполуки (у перерахунку на цинк)

II. Верхній та нижній пороги оцінювання

Застосовуються такі верхній і нижній пороги оцінювання:

Діоксид сірки

Діоксид азоту та оксиди азоту (NOx)

Тверді частки (ТЧ10/ТЧ2,5)

Свинець

Бензол

Оксид вуглецю

Арсен

Кадмій

Нікель

Бенз(а)пірен

III. Граничні величини забруднювальних речовин

IV. Інші рівні забруднювальних речовин, за якими проводиться оцінка якості атмосферного повітря

V. Мета зменшення впливу для ТЧ2,5

Метою зменшення впливу є відсоткове зменшення середнього впливу на населення, що встановлюється Мінприроди на відповідний рік з метою зменшення рівня шкідливих впливів на здоров’я людини, яка за можливості повинна бути досягнута за встановлений період часу.

Середній показник впливу ТЧ2,5, виражений у мкг/куб. метрів, базується на вимірюваннях у пунктах спостережень, розташованих на околицях міст у зонах і агломераціях по всій території держави. Такий показник повинен оцінюватися як середнє значення концентрації з усіх пунктів спостережень за три календарні роки.

__________
1. Тверді частки, що проходять через розмірно-селективний пробовідбірник ефективністю затримання, що становить 50 відсотків при аеродинамічному діаметрі 10 мкм.
2. Тверді частки, що проходять через розмірно-селективний пробовідбірник ефективністю затримання, що становить 50 відсотків при аеродинамічному діаметрі 2,5 мкм.
3. Відсоток граничної величини, на який величина може бути перевищена.
4. Максимальне щоденне значення концентрації за вісім годин обирається шляхом дослідження середніх показників за вісім годин, які обчислюються з погодинних даних і оновлюються щогодини. Кожен середній показник за вісім годин, обчислений таким чином, повинен представляти день, у який він закінчується, тобто перший період обчислення протягом будь-якого одного дня буде періодом з 17:00 у попередній день до 01:00 того дня; останній період обчислення протягом будь-якого дня буде періодом з 16:00 до 24:00 дня.
5. Якщо середні показники за три або п’ять років не можуть бути визначені на основі повного і послідовного набору щорічних даних, то мінімальні щорічні дані, необхідні для перевірки відповідності цільовим показникам, будуть такими: для цільового показника для захисту здоров’я людини - дані, дійсні протягом одного року; для цільового показника для захисту рослинності - дані, дійсні протягом трьох років).
6. AOT 40 - сума різниці значень погодинних концентрацій більше ніж 80 мг/куб. метрів (= 40 частин на млрд.) і 80 мг/куб. метрів за даний період із використанням значень, виміряних щогодини кожний день у часовому проміжку між 8.00 і 20.00 годинами за центральноєвропейським часом (CET).

ЦІЛІ
якості даних оцінювання якості атмосферного повітря та методи оцінювання

1. Оцінка похибки методів оцінювання, що виражена на рівні 95 відсотків довірчої ймовірності, оцінюється відповідно до ДСТУ ГОСТ ИСО 5725-1:2005. Відсоткове значення похибки у наведеній таблиці надане для індивідуальних вимірювань за період усереднення для граничної величини (цільового показника щодо озону) з 95 відсотковим інтервалом достовірності. Похибка для фіксованих вимірювань інтерпретується як відповідна гранична величина (цільовий показник щодо озону), що застосовується в регіоні.

Похибка для моделювання визначена як максимальне відхилення виміряних та розрахованих рівнів концентрації для 90 відсотків пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря протягом періоду, зазначеного для граничної величини (цільового показника щодо озону), без урахування періоду вимірювання. Похибка для моделювання інтерпретується як відповідна гранична величина (цільовий показник щодо озону), що застосовується в зоні або агломерації. Фіксовані вимірювання, що повинні бути обрані для порівняння з результатами моделювання, є показовими для масштабу обраної моделі.

Похибка для об’єктивної оцінки визначається як максимальне відхилення від виміряних і розрахованих рівнів концентрації за вказаний період часу для граничної величини (цільового показника щодо озону), без урахування періоду вимірювання.

Вимоги до мінімум зареєстрованих даних і періоду вимірювань не включають втрати даних внаслідок систематичного калібрування чи технічного обслуговування приладів.

2. Цілі якості даних для оцінювання якості атмосферного повітря для двоокису сірки, двоокису азоту, окису азоту, окису вуглецю, бензолу, твердих часток (ТЧ10/ТЧ2,5), свинцю, озону та пов’язаних з ним NO та NO2

3. Цілі якості даних для оцінки якості атмосферного повітря для бензо(а)пірену, арсену, кадмію, нікелю, поліциклічних ароматичних вуглеводних, інших ніж бензо(а)пірен, загального об’єму ртуті в газоподібному стані.

4. Методи оцінювання рівнів забруднювальних речовин

Для проведення фіксованих вимірювань застосовуються такі методи оцінювання:

1) діоксид сірки - згідно з ДСТУ EN 14212:2018 - (EN 14212:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації діоксиду сірки методом ультрафіолетової флуоресценції;

2) діоксид азоту та оксиди азоту - згідно з ДСТУ EN 14211:2018 - (EN 14211:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації діоксиду азоту та монооксиду азоту методом хемілюмінесценції;

3) бензол - згідно з ДСТУ EN 14662-1:2018 (EN 14662-1:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації бензолу (частини перша - третя);

4) оксид вуглецю - згідно з ДСТУ EN 14626:2018 (EN 14626:2012, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний метод вимірювання концентрації монооксиду вуглецю методом недисперсійної інфрачервоної спектроскопії;

5) свинець - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;

6) ТЧ10 - згідно з ДСТУ EN 12341:2018 (EN 12341:2014, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний гравіметричний метод вимірювання масової концентрації аерозольних частинок PM10 або PM2,5;

7) ТЧ2,5 - згідно з ДСТУ EN 12341:2018 (EN 12341:2014, IDT) Атмосферне повітря. Стандартний гравіметричний метод вимірювання масової концентрації аерозольних частинок PM10 або PM2,5;

8) арсен - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;

9) кадмій - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;

10) нікель - згідно з ДСТУ EN 14902:2018 (EN 14902:2005, IDT) Якість атмосферного повітря. Стандартний метод вимірювання вмісту Pb, Cd, As та Ni у фракції аерозольних частинок PM10;

11) озон - згідно з ДСТУ EN 14625:2016 (EN 14625:2012, IDT) Повітря атмосферне. Стандартний метод вимірювання концентрації озону на основі фотометрії в ультрафіолетовій області спектра.

__________
* Якщо для оцінки якості використовується модель якості повітря, повинні бути зібрані посилання на описи моделі та інформацію про похибку. Похибка для моделювання визначається як максимальне відхилення вимірюваних та розрахованих рівнів концентрації протягом повного року без урахування часу проведення дій.

ЗМІНИ,
що вносяться до Положення про державну систему моніторингу довкілля

1. Доповнити Положення пунктом 1-2 такого змісту:

“1-2. Моніторинг довкілля у частині державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється згідно з Порядком здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 827.

2. У пункті 8:

1) в абзаці четвертому слова “атмосферного повітря та опадів (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення ЗР)” замінити словами “вмісту радіонуклідів в атмосферному повітрі, транскордонного перенесення забруднювальних речовин”;

2) в абзаці п’ятому слова “атмосферного повітря (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів)” замінити словами “вмісту радіонуклідів в атмосферному повітрі”.

3. Пункт 12 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

“програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.”.

У зв’язку з цим абзаци п’ятий - сьомий вважати відповідно абзацами шостим - восьмим.

4. Доповнити Положення пунктом 24-1 такого змісту:

“24-1. Держстат надає усім заінтересованим суб’єктам моніторингу атмосферного повітря статистичну інформацію, отриману за результатами спостережень за екологічною ситуацією в Україні та її регіонах.”.

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 343 “Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 10, ст. 393).

2. Абзац шістнадцятий пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. № 1763 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 39, ст. 1943).

3. Пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 р. № 657 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 55, ст. 2213).

4. Пункт 11 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. № 380 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 41, ст. 1477).

5. Пункт 14 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 748 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3041).