Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Екологічний моніторинг

Чи доцільно підприємству утримувати екологічну лабораторію та як працювати екологічним лабораторіям з 2019 року: рекомендації, проблематика та рішення. Частина 1

Стаття роз’яснить:

  • Основні тренди послуг екологічних вимірювань в Україні
  • Нові поняття: арбітражна проба, сфера законодавчо регульованої метрології
  • Перелік рекомендацій, які будуть формувати успіх екологічної лабораторії у наступні п’ять років
  • Чи доцільно підприємству утримувати екологічну лабораторію

Основні тренди послуг екологічних вимірювань в Україні

Минулі кілька років моніторинг довкілля та система охорони навколишнього середовища в Україні зазнають значних, та у деяких аспектах – концептуальних змін. Дуже влучно процеси трансформації екологічних лабораторій описує вислів Наомі Кляйн: «Змінюється усе…». Ці зміни стали стимулом для розвитку та формування нового ринку послуг екологічних вимірювань.

Лабораторії державних установ та органів виконавчої влади є найбільшими постачальниками послуг екологічних вимірювань, частково — внаслідок монополії на вимірювання у сфері державного екологічного моніторингу. Попри пряме фінансування з державного бюджету, лабораторії цієї групи також акумулюють дуже велику кількість замовлень від промислових підприємств та інших суб’єктів господарювання.

У більшості випадків екологічні лабораторії зосереджують діяльність у досить рутинних та типових напрямках:

  • вимірювання у рамках обов’язкового виробничого контролю (скидів стічних, зворотних або зливових вод, викидів, концентрацій у повітрі робочої зони та на межі СЗЗ тощо);
  • вимірювання з метою отримання документів дозвільного характеру (для інвентаризації викидів, для визначення класу відходів, для обґрунтування ефективності очисних споруд та пилогазоочисного обладнання тощо).

За минулі 2–3 роки на ринку екологічних послуг відбуваються суттєві зміни. Здебільшого вони викликані змінами природоохоронного та метрологічного законодавства. Додатковими факторами також є збільшення кількості замовників та створення конкурентних умов роботи (завдяки впровадженню системи публічних закупівель). Узагальнюючи усі зміни, на ринку послуг екологічних вимірювань в Україні сформувалися чотири основних трендів, на які потрібно звертати увагу менеджерам екологічних лабораторій.

Тренд 1: Формування конкурентного ринку послуг

Все більше підприємств користуються послугами екологічних лабораторій в аутсорсі. Цьому сприяє широке впровадження систем публічних закупівель. Екологи підприємств все частіше користуються майданчиками Prozorro для пошуку постачальників послуг екологічних вимірювань. Традиційними критеріями відбору є найнижча цінова пропозиція та наявність відповідної атестації (акредитації) лабораторії.

Тренд 2: Нові нетрадиційні замовники

У традиційній моделі замовниками послуг екологічних вимірювань виступала держава або підприємство, усіх інших не сприймали як потенційних гравців ринку. У цьому тренді головним є стрімко зростаючий попит на неупереджену та оперативну інформацію про стан довкілля. Замовниками таких послуг виступають громадські організації, органи місцевого самоврядування або громадяни. В Україні виникла «мода» знати, яким повітрям дихають, яку воду споживають та на якому ґрунті вирощують городину звичайні люди. Тільки за останній рік чисельність таких замовників зросла у 2 рази. Особливо « популярними» є послуги екологічного аналізу води та повітря житлових приміщень. Найбільш активно цей ринок екологічних послуг розвивається на приміських територіях та у новостворених територіальних громадах. На розвиток цього напрямку позитивно впливають зміни у структурі розподілу екологічних податків та зборів. У «екологічних бюджетах» органів місцевого самоврядування з’явилися додаткові кошти, які доцільно витратити на організацію незалежного (недержавного) екологічного моніторингу.

Тренд 3: Створення ринку арбітражних вимірювань

На початку цього року набули чинності нові Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені наказом Мінрегіону України від 01 грудня 2017 р. № 316. Ці правила створили нове поняття — арбітражна проба, та пунктом 9 розділу VI надали можливість споживачам послуг водовідведення звертатися до незалежної лабораторії у разі незгоди з результатами лабораторії приймача стічних вод.
Організація екологічних вимірювань арбітражних проб має багато невизначеностей. Через можливі правові та репутаційні ризики екологічні лабораторії не поспішають надавати такі послуги замовникам. Попри це, арбітражні вимірювання стануть великим сегментом ринку у наступні п’ять років.

Тренд 4: Екологічні вимірювання як складова досліджень у рамках ОВД

 В Україні активно упроваджується процедура Оцінки впливу на довкілля (ОВД). Ця процедура передбачає дослідження, які опираються на результати екологічних вимірювань стану довкілля. Наразі розробники звітів з ОВД здебільшого користуються офіційними статистичними даними щодо стану довкілля. Проте хибність цього підходу стає все більш очевидною для замовників та уповноваженого органу. Інтерес розробників до цілеспрямованих екологічних вимірювань зростає, а здійснення екологічного моніторингу у зоні потенційного впливу може стати обов’язковою умовою. Одним словом — у наступні п’ять років можна сміливо очікувати збільшення попиту на різноманітні екологічні вимірювання для цілей ОВД.

Узагальнюючи, можна сформувати чіткий ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДАЦІЙ, які будуть формувати успіх екологічної лабораторії у наступні п’ять років:

  • Активно рекламувати свої послуги та залучати нових замовників
    У сучасних економічних умовах єдиний шанс «вижити» — це зробити екологічну лабораторію прибутковою. Таким чином, до екологічної лабораторії слід ставитися як до бізнесової структури. Ринок екологічних вимірювань стає конкурентним, а конкуренція вимагає зміни підходів до менеджменту.
  • Бути максимально прозорими та формувати позитивний імідж

Традиційно екологічні лабораторії не переймалися питаннями іміджу, а головним критерієм була наявність відповідної атестації або сертифікації. За багато років це звело нанівець довіру широкої громадськості до результатів вимірювань лабораторій з таким «традиційним» підходом. Якщо п’ять років тому для замовника екологічних вимірювань головним був результат цих вимірювань, то нині через зміни у суспільстві змінилися і пріоритети замовників. Наразі усім важливо, щоб у ці результати екологічних вимірювань усі повірили. А цього неможливо досягнути без формування позитивного професійного іміджу екологічної лабораторії.

  • Надавати комплексні послуги

    Видати протокол за результатами вимірювань — це недостатній сервіс на сучасному ринку послуг екологічних вимірювань. Замовників все більше цікавить питання: а що робити з цими цифрами? Замовники послуг екологічних вимірювань надають перевагу тим лабораторіям, які пропонують додаткові послуги аналізу результатів вимірювань та надання практичних рекомендацій. Перспективною є кооперація лабораторій з постачальниками інших екологічних послуг — інвентаризацій викидів, екологічного аудиту, складання звіту з ОВД тощо.

  • Бути відповідальними перед замовником послуг
    Лабораторії, які надають послуги екологічних вимірювань в аутсорсі, зацікавлені у довгострокових партнерських відносинах із замовниками. Сформувати ефективний бюджет тільки на одноразових послугах дуже важко. Навзаєм замовники очікують, що екологічна лабораторія буде готова захищати їх інтереси за будь-яких умов — і у радості, і у проблемних ситуаціях. Досить показовою є зміна пріоритетів підприємств у виробничому контролі стічних вод. За останній рік суттєво збільшилась кількість позовів водоканалів через перевищення допустимих концентрацій у стічних водах

підприємств. За цих умов підприємства зіткнулися з новою проблемою:
екологічні лабораторії, в яких вони обслуговувались багато років, відмовляють їм у наданні послуг аналізу арбітражних проб. У результаті — велика кількість підприємств переглянули пріоритети у виборі екологічної лабораторії для аутсорсу.

Чи доцільно підприємству утримувати екологічну лабораторію?

Екологічна лабораторія в умовах законодавчих змін в Україні

Інтенсивні зміни в законодавстві України не оминули діяльності екологічних лабораторій. Наразі важко надати об’єктивну оцінку цим змінам, проте напевно можна сказати — «правила гри» екологічних лабораторій зазнають докорінних змін.

1 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 р. № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність», (далі — Закон). У статті 3 Закону було введено нове поняття — сфера законодавчо регульованої метрології, до якої зокрема належать контроль стану навколишнього природного середовища, забезпечення захисту життя та охорони здоров’я громадян та контроль безпеки умов праці.

Після цього нововведення «канули у літа» свідоцтва про атестацію на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, на підставі яких здійснювали свою діяльність усі екологічні лабораторії.

Згідно зі статтею 7 Закону екологічна лабораторія зможе проводити вимірювання тільки в тому випадку, якщо вона була уповноважена центральним органом виконавчої влади або іншим державним органом. Виконанню цієї, на перший погляд, простої вимоги заважає той факт, що досі не визначено, хто, яким чином та за якими критеріями має уповноважувати лабораторії для проведення вимірювань контролю стану навколишнього природного середовища. Хочу зауважити, що цим Законом встановлено перехідний період, який дозволяє екологічним лабораторіям використовувати «старі, проте чинні» свідоцтва про атестацію до 1 січня 2019 року.

Проте, як працювати екологічним лабораторіям з нового року, наразі невідомо.

Усі ці невизначеності українського законодавства суттєво вплинули на розвиток ринку екологічних послуг. За минулі два роки спостерігаємо значне скорочення кількості лабораторій, які мають право проводити вимірювання, оскільки у них закінчився строк дії «старого» свідоцтва про атестацію. Не оминула ця проблема навіть лабораторії у складі Державної екологічної інспекції України, більшість з яких наразі не мають формального права проводити відбір та аналіз проб.


Зверніть увагу! Для вирішення цієї проблеми екологічні лабораторії використовують дві основні стратегії: чекати або пройти акредитацію згідно з умовами ДСТУ ISO/IEC.


Лабораторії, які мають чинне свідоцтво про атестацію, користуються перехідним періодом та чекають нового року, щиро сподіваючись на офіційне вирішення цього питання. Серед плюсів цієї стратегії — економія коштів на процедури сертифікації, які можуть бути даремними. Серед мінусів — з нового року можна залишитися «біля розбитого корита». Інші лабораторії пішли шляхом акредитації як випробувальні лабораторії в Національному агентстві з акредитації України.

За наявності невизначеності у законодавстві у сфері законодавчо регульованої метрології умови цього стандарту можна використати для підтвердження компетентності лабораторії. Головним недоліком такої стратегії є відмінність випробування від вимірювання — як у формальному термінологічному сенсі, так і по суті цих понять.

Екологічна лабораторія у своїй діяльності має дотримуватися не тільки законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності. Використання хімічних та фізико-хімічних методів аналізу змушує дотримуватись вимог обігу хімічних речовин, пожежної безпеки, охорони праці тощо.

Таким чином, організовуючи діяльність екологічної лабораторії, потрібно постійно відстежувати зміни у законодавстві та нормативно-правові акти, які, на перший погляд, не стосуються вимірювань.

Серед головних «новинок» цього року — нова редакція ПКМУ № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», що набула чинності 07 лютого 2018 року (далі — ПКМУ № 1107).

Згідно з цією постановою до переліку видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, увійшли зокрема роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, та роботи в колодязях.

На перший погляд, ці зміни не стосуються діяльності екологічної лабораторії. Але якщо згадати вимоги до відбору проб промислових викидів за КНД 211.2.3.063-98 або загальні вимоги до відбору проб стічних вод (КНД 211.1.0.009-94, чи ДСТУ ISO 5667-2-2003 та ДСТУ ISO 5667-10-2005), стає зрозуміло — для виконання відбору проб екологічна лабораторія зобов’язана мати декларацію згідно з ПКМУ № 1107.

Продовження — у № 12 журналу «Екологія підприємства»
Статтю підготував Максим Сорока, експерт Галузевої науково-дослідної лабораторії «Охорона навколишнього середовища на залізничному транспорті» ДНУЗТ ім. акад. В. Лазаряна

Джерело: журнал «Екологія підприємства»  № 11, 2018

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин