Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
ЕКОтрансформація

Екологічні та енергетичні інноваційні рішення в м. Мукачево від «Екокошет»

У цьому випуску ми представляємо наступного учасника проекту в номінації «ЕКОtransformation: constraction industry» —  ТОВ «Екокошет».

ДОВІДКА!
У 2018 році ТОВ «Екокошет» у селі Чопівці Мукачівського району, Закарпатської області здійснює будівництво біоенергетичного комплексу (БЕК) та реконструкцію споруд переробки та утилізації гнойових стоків на ПРАТ «Чопівське» (свинокомплекси) за унікальними технологіями. З біогазу планується виробляти 1000–1800 кВт електроенергії. Проект реалізовується за участі національної інжинірингової будівельної компанії «Екоенерго-буд»: компанія здійснює розробку технології та проекту, виготовлення обладнання, монтаж, ПНР та сервісне обслуговування БЕК.

 

Покращення екологічного стану очікується завдяки:

  • впровадженню проектних рішень для зниження рівня викидів шкідливих речовин від споруд переробки та утилізації гнойових стоків на 90 %;
  • зниженню антропогенного навантаження на ґрунти та ґрунтові води при утилізації очищених г/с ПРАТ «Чопівське» завдяки їх глибокій біологічній очистці та утилізації глибоко очищених стоків по замкнутому циклу;
  • вирощуванню енергетичних культур на спорудах утилізації з наступним їх використанням при видобутку біогазу.

Проектна потужність споруд із переробки гнойових стоків та рослинної сировини

Станція підготовки сировини:

  • резервуар-накопичувач гнойових стоків (80–100 м3/доб.);
  • силосний майданчик потужністю по силосу 40–65 т/доб.;
  • резервуар гідравлічної підготовки та ВФХО потужністю по субстрату 250 м3/доб.

Біогазова станція:

  • два анаеробні біогазові реактори потужністю по субстрату 250 м3/доб.

Станція (вузол) механічної очистки (СМО):

  • сепараторна потужністю по відпрацьованому субстрату 240 м3/доб.

Станція фізико-хімічної очистки відпрацьованого субстрату:

  • підготовка рециркуляту, потужністю по відпрацьованому субстрату 215 м3/доб.

Біоенергетичний комплекс вироблятиме електро- та теплову енергію з перероблених гнойових стоків з додаванням додаткової рослинної сировини .

Станція очистки біогазу, потужністю по біогазу:

  • 1 черга — 11 500 м3/доб.;
  • 2 черга — 17 250–2070 м3/доб.

Котельна резервного опалювання метантенку тепловою потужністю 400 кВт.
ТЕЦ:

  • 1 черга: когенератор потужністю електричною —1000 кВт/год, тепловою —1000 кВт/г, потужністю по біогазу — 11 500 м3/доб.;
  • 2 черга: 1500–1800 кВт/год, тепловою1500–1800 кВт, потужністю по біогазу 17 250–2070 м3/доб.

Сировинна база та продукти виробництва

Сировиною для виробітку біогазу та електроенергії на БЕК слугуватимуть:

1 черга:

  • гнойові стоки вологістю 96 %, ОВ > 3,0 % — 80–100 м3/доб.;
  • силос кукурудзяний вологістю 75 %, ОВ > 20 % 40–65 т/доб.;
  • силос енергетичних вологолюбних культур зі споруд утилізації 3–5 т або тверді відходи АПК з вологістю < 30 %, ОВ > 50 %; 20–30 т/доб.;
  • флотошлам флотатора СВХО 0–15 м3/доб. вологістю 95 %;
  • відходи споруд переробки ПРАТ «Чопівське»;
  • надлишковий мул аеротенків 0–15 м3/доб. вологістю 98 %.

2 черга:

  • збільшення рослинної сировини на 0–50 %; гнойові стоки вологістю 96 % обсягом 92 м3/доб.


Ми вирішили зайнятися «зеленим» енергетичним бізнесом з відновлювальних джерел за екологічними технологіями задля вирішення одразу двох найактуальніших сучасних проблем — екологічної та енергетичної.

Будівництво БЕК відбувається на території діючого свинокомплексу, котрий мав серйозні екологічні проблеми, пов’язані, головним чином, зі зберіганням, переробкою та утилізацією гноївки — це запахи від неї при зберіганні, забруднення ґрунтів та ґрунтових вод при утилізації. До речі, ці проб леми притаманні більшості тваринницьких ферм; а щодо господарств, де вирощують свиней, то тут сміливо можна говорити про 90 % господарств, адже на них гноївка утилізується як рідкі добрива. Для цього потрібна велика кількість земель — сотні гектарів, згідно з чинними нормативами… 30–40 тонн гноївки на гектар у рік. А якщо зауважити ще й те, що одні й ті ж само землі не можна здобрювати щороку, сюди ж додати й обмеження в часі — здобрювання можна проводити тільки 2 місяці на рік. Знайти таку кількість земель під утилізацію важко, та й транспортні витрати значні, враховуючи віддаленість полів та оренду великої кількості техніки, щоб за місяць-два вивезти річний запас гноївки. А це — десятки тисяч тонн.

БЕК вирішить одразу кілька проблем: екологічну — власне, свинокомплексу, та енергетичну, адже з відходів та біомаси буде вироблятися елект рична та теплова енергія
Для вирішення цієї складної задачі ми провели пошук серед європейських і українських компаній та зробили свій вибір на користь української компанії ТОВ «Екоенерго-буд». Це — єдина українська компанія повного циклу еколого-енергетичних технологій переробки, утилізації відходів, очистки стоків, повітря, яка запропонувала власну технологію, обладнання та роботи з будівництва БЕК замкнутого циклу (утилізація очищеного субстрату на території свинокомплексу з вирощуванням енергетичної сировини — біомаси), яка зможе працювати на різній сировині: від біомас комунальних відходів до відходів з полів (пожнивних залишків), з кращими економічними, енергетичними та екологічними параметрами. Цей комплекс ми вважаємо пілотним. Перша черга буде працювати на гноївці та силосі, а вже наступного року плануємо працювати на альтернативній сировині — комунальних та аграрних відходах. Якщо результати будуть позитивними, ми плануємо спільно з ТОВ «Екоенерго-буд» будувати подібні комплекси у західному регіоні, і тим самим, хоча б частково, вирішити екологічні та енергетичні проблеми регіону.

Які екологічні проблеми може вирішити устаткування компанії «Екоенерго-буд»?

М. Ю. Наша компанія завжди обирала за пріоритет екологічний напрямок у розробці новітніх технологій та будівництво об’єктів. Наш підхід — це спершу вирішення можливості очистки, переробки, повернення у виробництво, утилізація побічних продуктів та відходів, разом з очисткою повітря, а лиш потім — прорахування потужностей основного виробництва.

Про головні екологічні проблеми, що вирішить БЕК, вже розповів директор ТОВ «Екокошет». Це стандартні напрямки для типових БГС — зменшення викидів парникових (метан) та токсичних (сірководень, аміак) газів, органолептичні — зниження запахів за рахунок укриття споруд зберігання, переробки, гнойових стоків субстрату та подальшої очистки й спалювання біогазу. Я хочу зупинитися більш детально на додаткових екологічних ефектах, які буде досягнуто на БЕК завдяки нашим технологіям.

Повітря: переробка комунальних відходів, які не утилізовано, харчових відходів, аграрних — пожнивних залишків (завдяки станції 5–7 ступеневої підготовки сировини (СПС)) та ін. з мінімальними викидами парникових та токсичних газів, які б утворилися на полігонах ТПВ та полях, якби відходи були захоронені там.

Ґрунтові (поверхневі) води: глибока очистка субстрату на СФХО станції, а саме фізико-хімічна очистка та СБО станції біологічної очистки, утилізація глибоко очищених стічних вод (рідкої фракції відпрацьованого субстрату) по замкнутому екологічному циклу з вирощуванням біомаси для БЕК на мінімальних площах.

Ґрунти: мінімальне навантаження забруднюючими речовинами (менше норми) на ґрунти при утилізації очищених стоків на фільтраційних та природних біоплато з вологолюбними рослинами, завдяки глибокий очистці на станціях очистки та споживанню рослинами залишків мінеральної частини стоків.

Назвіть головні відмінності БЕК у Мукачево порівняно з аналогічними БЕК міжнародних виробників?

М. Ю. БЕК принципово нова, передова станція, аналогів якій по переробці сировини, технології та комплектації, параметрам очищення та утилізації немає, а є лише по окремих блоках на передових БГС Європи.

По сировині — має найширший спектр (від харчових відходів до стебел, соломи за рахунок СПС). В Європі лише кілька великих БГС, що обслуговують великі райони і мають широкий спектр сировини (стебла та інші пожнивні залишки з високим вмістом лігніну і целюлози не беруть); в Україні це переважно моносубстрати : жом як біологічна добавка, гній і послід.

Надійність експлуатації та технологічна гнучкість: є три варіанти завантаження сировини (для всіх випадків), запасні лінії на СПС і подачі сировини, що дозволяє працювати при будь-яких умовах і довжинах технологічного ланцюжка, в залежності від необхідних параметрів і типів сировини, дублювати основне обладнання СПС і насоси.

Під час вироблення біогазу ступінь зброджування за рахунок СПС, мішалок та іншого відповідно до вироблення біогазу з тони сировини на 15–30 % вище від європейських показників і на 30–50 % вище від показників їх українських дилерів (УД).

Енергоємність і експлуатаційні витрати — на 20–40 % нижчі від європейських показників та на 50–70 % нижчі від показників УД, навіть за умови комплектації обладнанням у 2–4 рази більшої, ніж в УД, енергоємність все одно лишається нижчою.

Капітальні витрати, у порівнянні з однаковою комплектацією, в 2,5–3 рази нижчі від європейських аналогів.

За технологією і комплектацією:

  • СПС 6–7 ступенів підготовки сировини, в тому числі — відділення важких фракцій (на найпередовіших в Європі максимум — 3, в Україні — 1. Традиційно дилери встановлюють такий комінутер мокрого подрібнення, що для БГС не підходить);
  • метантенки — двоступеневі (передові в Європі), з унікальною системою перемішування (три горизонтальні мішалки на двох рівнях (верхні, нижні) по 11 м довжиною і 3,5 м, привід 4,0 кВт, низькооборотні 8–12 об /хв) забезпечують повне об’ємне перемішування усього метантенка без кірки та мертвих зон (а на найпередовіших — горизонтальні мішалки вдвічі коротші). До того ж, в Україні, крім ЕЕБ, горизонтальних мішалок немає зовсім;
  • очищення відпрацьованого субстрату: ми використовуємо механічну сепарацію (можливо, не знадобитися в робочому режимі при роботі СПС), фізико-хімічну, яка передбачає деамонізацію субстрату (є лише на передових підприємствах в Європі, а в Україні і не чули про неї), що особливо важливо для рециркуляції пташників і свинокомплексів, та флотацію — відділення дрібнодисперсної твердої фракції;
  • доочистка відпрацьованого субстрату і утилізація — аеробні, двоступеневі аеротенки і фільтруючі біоплато — аналогів їм немає. Утилізацію на природних біоплато і поливних полях з вирощуванням силосу (є лише подекуди в Європі, а в Україні ніхто, крім «Екоенерго-буд», не робить глибокого очищення, а тільки на «рідкі добрива»). До речі, землі під них немає;
  • очищення біогазу 2–5-ступеневе, до будь-яких параметрів з утилізацією відходів/продуктів очищення.

Як ви вбачаєте втілення повної кліматичної концепції?

М. Ю. Всі технології переробки, утилізації біомаси з отриманням енергії (біологічна, термічна) є не повними кліматичними, адже вони вирішують тільки проблему метану й сірководню. Та під час спалювання на газогенераторах або котлах отримуємо головні складові парникового ефекту: СО2 та низькопотенційне тепло, утилізацією котрих майже не займаються.

Ми розробили технологію утилізації СО2 та низькопотенційного тепла з вихлопних газів газогенератора на СБО (станції біологічної очистки) та утилізації відпрацьованого субстрату БЕК. Це додатковий критий з освітленням аеротенк-, симбіотенк з мікро водрослями та криті всесезонні фільтруючі біоплато з вищою швидкорослою вологолюбною рослинністю, які будуть переробляти СО2, світло, органічну та мінеральну складову стоків у біомасу та кисень.

Зі свого боку, вони будуть застосовуватись у замкнутому циклі БЕК: біомаса — як сировина, повітря з киснем — на аеро тенки (що дозволить економити електроенергію завдяки підвищеному вмісту кисню). Завдяки теплу і освітленню, споруди СБО та утилізації працюють всесезонно, без зниження потужності та якості очистки.

Технологія, як я зазначив, розроблена КД і доробляється, але на сьогодні не вистачає коштів на завершення розробки та впровадження цієї технології, яку ми могли б впровадити вже в наступному році.

Для яких галузей будуть ефективними і екологічно обґрунтованими інноваційні розробки компанії?

М. Ю. Найбільш актуальним такий проект (БЕК) буде:

  • як одна зі складових еколого-енергетичної концепції розвитку комунального господарства, тобто дасть можливість екологічної переробки та утилізації біологічних відходів міста з виробітком енергоносіїв;
  • для переробки досі не утилізованих відходів АПК (пожнивних залишків та ін.), запаси яких величезні, що дозволило б значно збільшити потужності зеленої енергетики та вийти на європейські показники (30–50 % «зеленої» енергії), а можливо — і перевершити їх.

Які з проектів вже на стадії втілення, які перспективи та головні складнощі?

М. Ю. Щодо проектів. Ми спроектували, побудували та запустили власними силами на власному обладнанні:

  • три БГС. Зараз на стадії завершення будівництва БГС на Закарпатті на 1,1–1,8 МВт з повною комплектацією. Очікується у жовт ні–листопаді цього року її запуск та введення в експлуатацію;
  • понад 50 станцій механічної, фізико-хімічної, біологічної очистки стоків, повітря, газів;
  • піролізний комплекс — дослідно-промисловий, з переробки біомаси та комунального сміття (3–5 ступенева підготовка сировини, двоступеневий піролізний реактор, 4–7 ступенева очистка та розділення піролізного газу потужністю 0,5–1,5 МВт нині на стадії завершення монтажу, запуск плануємо восени 2018 року.

Щодо перспектив. Втілення пілотного еколого-енергетичного проекту розвитку комунгоспу у місті Мукачево вже розпочали цього року. Заплановано створення НТЦ з розробки та впровадження вітчизняних екологоенергетичних технологій.

Серед труднощів: відсутність фінансування новітніх розробок, які ми проводимо власним коштом (майже весь прибуток витрачаємо на розробки технологій та обладнання). Підтримка українських виробників складає не більше 5–10 % від загальних затрат, а це дуже мало в порівнянні з виробниками агротехніки, наприклад; водночас актуальність (екологічність, енергонезалежність) сектору не враховується. Все це призводить до неконкурентоздатності вітчизняного виробника та засилля імпортних б/в та морально застарілих технологій і обладнання, яких в Європі вже надлишок. Недоліки в законодавстві та НПБ (екологічній, будівельній) значно гальмують впровадження цих надважливих проектів, адже багато часу займає отримання дозволів, проходження експертизи, отримання ЗТ і тому подібне.

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 11, 2018

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин