Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
ЕКОтрансформація

Як удвічі збільшити утилізацію відходів виробництва: кейс енергетичної компанії ДТЕК

У цьому випуску ми представляємо наступного учасника проекту в номінації «ЕКОtransformation: управління відходами» – енергетичну компанію ДТЕК.

ДОВІДКА!
  • Загальний обсяг інвестицій за 13 років — 7,6 млрд дол., сплачені податки — 122 млрд грн.
  • ДТЕК об’єднує команду з 73 тис. чоловік.
  • Входить у топ-10 кращих роботодавців України (дослідження EY 2017 року).

Щоб виробити електроенергію для населення або промислових споживачів, за одну добу кожна теплова електростанція (ТЕС) спалює до 10 тис. т вугілля, після чого залишається кілька тисяч тонн шлаку й золи. Отже, щорічно в Україні утворюється близько 6 млн т золошлакових відходів, які займають великі площі земель.

З цим пов’язана низка проблем. По-перше, більшість золошлаковідвалів українських вугільних ТЕС і ТЕЦ уже практично заповнені, а можливості їх розширювати немає через брак території. За нинішніх темпів утворення цих відходів можливості для їх зберігання можуть бути вичерпані вже за 5–7 років на більшості підприємств, а Дарницька ТЕЦ у Києві вже зіткнулася з цією проблемою. По-друге, за несприятливих погодних умов таке зберігання може супроводжуватися пилінням.

Тому питання екологічного поводження із золошлаками є вкрай важливим як для окремих підприємств теплової енергетики, так і для України в цілому.

Трохи про світовий досвід

У розвинених країнах уже давно не тільки навчилися безпечно утилізувати золошлаки, а ще й отримувати з цього вигоду. Відходи використовують як сировину для зведення хмарочосів, будівництва доріг, внутрішнього укріплення шахт, під час будівництва залізничних колій тощо. Такий підхід підвищує економію природних ресурсів, знижує собівартість готових виробів і зменшує рівень забруднення навколишнього середовища.

Так, у Європі вугільну золу активно використовують в якості сировини в цементно-бетонній промисловості починаючи з 1950 років — замість таких природних матеріалів, як пісок та щебінь. Сьогодні в ЄС утилізують 70–95 % відходів від спалення вугілля, а в Нідерландах і Данії — 100 %.

У Китаї, наприклад, щороку утворюється понад 500 млн т золошлакових відходів від спалювання вугілля — тобто у 80 разів більше, ніж в Україні! І країні вдається дати цьому раду: показник перероблення відходів від спалювання вугілля у Китаї становить уже 75 % і продовжує збільшуватися.

Є чого повчитися ще в однієї країни, що розвивається, — Індії. На сьогодні вона є одним із лідерів у впровадженні технологій перероблення золошлакових відходів, широко використовуючи їх у будівельній галузі. Завдяки інноваціям Індія посідає 2-ге місце після Китаю за валовими обсягами утилізації відходів.

У 2010 році країни Тихоокеанського регіону (Китай, Індонезія, Австралія) створили свою Азіатську асоціацію вугільної золи (Asian Coal Ash Association).
Ця організація регулярно публікує звіти й нові технічні рішення щодо перероблення золи та шлаку.

Аналогічні асоціації існують і в Європі (ECOBA — European Coal Combusion Products Association) та США (ACAA — American Coal Ash Association).

А що в Україні?

Рівень утилізації золошлаків в Україні становить лише близько 15 %, що вкрай мало порівняно зі світовими прикладами. Чому так?

Можна виділити 2 головні причини:

►Технічна. Українські ТЕС були побудуванні ще за радянських часів, тому багато з них технічно не готові забезпечувати якість золошлаків, яка необхідна для вторинного використання.
По-перше, є проблема в технології відбору відходів спалювання вугілля від котлів ТЕС. Наразі у багатьох випадках золу та шлаки збирають, транспортують і зберігають у змішаному, до того ж мокрому, вигляді. Це робить їх практично неліквідом і дуже обмежує можливості для подальшого використання. Щоб змінити ситуацію на краще, як один із варіантів, потрібно встановити додаткове обладнання, яке забезпечить роздільний відбір та накопичення вугільних відходів. За умови налагодження збуту золошлаків це економічно доцільно: інвестиції в таке обладнання (що становлять від 1 до 5 млн дол. на один енергоблок залежно від потужності) є прибутковими та швидко окуповуються.

По-друге, додатково покращити відбір золи може обладнання енергоблоків ТЕС і ТЕЦ сучасними електрофільтрами (це, до речі, також вимагають положення Директив 2001/80/ЄС та 2010/75/ЄС, які Україна зобов’язалась імплементувати та почати виконувати вже з 2018 року). Отримувана на такому обладнанні зола є готовою сировиною для цементно-бетонної
промисловості.

►Регуляторна. З одного боку, на сьогодні є регуляторні перешкоди, які ускладнюють повторне використання золошлаків — зокрема, давно не актуалізовані будівельні стандарти. Через це потенційні покупці часто не бажають зв’язуватися з поки що новою для них продукцією, навіть не зважаючи на економічні вигоди. З іншого, на відміну від країн ЄС, наша держава не створює жодних законодавчих стимулів, які би стимулювали попит на золошлаки.

Отже, утилізація золошлаків — це сьогодні проблема самих енергетичних компаній. І обсяги утилізації залежать насамперед від того, наскільки та чи інша електростанція активно та ефективно працює над цим.

Енергетична компанія ДТЕК за останні роки досягла найбільших успіхів у цьому напрямі. Для збільшення обсягів використання золошлакових матеріалів на всіх ТЕС компанії розроблено і реалізуються Програми зі збільшення використання золовидалення шлаку і золошлаків на 2012–2020 роки. Уже є перші суттєві успіхи: за минулі 5 років ДТЕК збільшив обсяги утилізації золошлаків в середньому в 2 рази. У 2017 році вони становили 819 тис. тонн.

Успішний кейс ДТЕК

Що було зроблено – розповідають представники компанії

У межах реалізації Програми ми проводимо технічне переоснащення ТЕС. Уже додатково обладнали та удосконалили системи сухого золовидалення блоків № 8 ДТЕК Добротвірська ТЕС, №№ 7,10,12 ДТЕК Бурштинська ТЕС. На ДТЕК Ладижинська ТЕС і ДТЕК Криворізька ТЕС реалізовані проекти з відбору та підготовки шлаку паливного для передачі на утилізацію.

На ТЕС ДТЕК розроблено проектну документацію на будівництво золовідвалів, в якій проектними інститутами враховано використання золошлаків в якості будівельних матеріалів із забезпеченням несучої здатності споруди. Таку технологію будівництва вже використовують на золовідвалах компанії, і вона підтвердила свою надійність. При цьому ми частково вирішуємо питання щодо необхідності виділення нових земель для розміщення відходів.

Щоб покращити систему збуту золошлаків, ДТЕК провів масштабний аналіз ринку України та західного досвіду, перебудував деякі внутрішні бізнес-процеси. Також було прийнято рішення про кооперацію з компанією Recycling Solutions, яка входить до групи СКМ, і передачу їй операцій з перероблення й трейдингу.

Спільно з колегами ми проводимо важливу роз’яснювальну роботу серед потенційних споживачів — чому можна, та навіть вигідно, використовувати золошлаки замість природних матеріалів.
Усе це разом сприяло тому, що обсяги утилізації золошлаків нашою компанією щороку збільшуються.

Екскурсія підприємством
У межах проекту ЕКОтрансформація — 2018 представники редакції журналу «Екологія підприємства» побували на Бурштинській ТЕС — одному з підприємств ДТЕК — де побачили як розвивається система утилізації золошлаків на станції.

Головною запорукою змін є інвестиції в модернізацію станції, які робить ДТЕК. За останні 5 років вони сягнули понад 180 млн дол. Компанія виконала масштабну реконструкцію трьох енергоблоків, що суттєво покращило їх екологічні показники.

Електростанції вдалося зменшити питомі витрати умовного палива на виробництво електроенергії, що дало змогу, у свою чергу, знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на цих енергоблоках у цілому за рік приблизно на 9–10 %. На кожному з реконструйованих блоків викиди скоротилися в 26–30 разів, що сприяло збільшенню кількості та якості відбору золи на фільтрах.

До того ж паралельно вирішувалися проблеми із золовідвалами. З однобуло нарощено їх обсяги, щоб забезпечити безпроблемне та безберігання відходів. З іншого — станція почала переоснащення систем пневмозоловидалення, яке коштувало близько 40 млн грн. У результаті цього буде забезпечено відбір та транспортування сухої золи від усіх семи енергоблоків Бурштинської ТЕС, що обладнані системами пневмозоловидалення.

Масштабна екомодернізація підприємства триває. Наступного року ми плануємо зробити капітальний ремонт електрофільтрів третього та восьмого блоків.

Згідно з національним планом скорочення викидів в Україні протягом 9 років усі електрофільтри ми маємо замінити на такі, що відповідають європейським вимогам щодо очищення димових газів від твердих частинок — тобто менше 50 мг/м3. Наразі розробляється стратегія розвитку генерації електроенергії ДТЕК, яка міститиме подальші плани компанії щодо реконструкції потужностей.

Наші дії неодмінно включатимуть подальше технічне переоснащення, яке дасть змогу збільшити обсяги перероблення та утилізації золошлаків. Сподіваємося, що в найближчі два роки обсяги утилізації золошлаків зростуть не менш як на 100 тис. т.

Щоб досягти якнайкращого кінцевого результату щодо вирішення цього питання, сьогодні вкрай необхідно поєднати зусилля бізнесу, центральної та місцевої влади. Якщо це вдасться — у вигоді будуть усі сторони.

Чи будуть в Україні дороги із золошлаків?

Основні напрями перероблення ЗОЛОШЛАКОВИХ МАТЕРІАЛІВ:

  • будівельні матеріали (цемент, бетон, цегла, блоки, різноманітні наповнювачі);
  • дорожнє будівництво (насипи, різні шари дорожнього полотна);
  • стабілізація грунтів, заповнення пустот (у грунтах), забутовка шахт.

Наразі ДТЕК багато робить того, у чому мала б брати участь влада. Зокрема, це стосується просування ідеї використання золошлаків для здешевлення будівництва доріг.

Компанія розробила експертні висновки, які підтверджують можливість застосування золошлаків Бурштинської та ще п’яти інших теплових станцій у дорожньому будівництві. У 2017 році ці експертні висновки затвердив Держдор НДІ ім. Шульгіна.

А вже зараз у рамках соціальних проектів, здійснюваних спільно з міськими громадами, ДТЕК наразі розробляє проектно-кошторисну документацію для будівництва ділянки дороги «Перекалки — Рогалі — Залізнична станція — Долина» у Львівській області із застосуванням золошлаків Добротвірської ТЕС. Скоро має розпочатися будівництво цієї дороги.


Від редакції.
Як бачимо, питання використання золошлаків в Україні є нагальним. Деякі компанії уже реалізують цікаві та перспективні проекти в цій царині, і досягають непоганих результатів. ДТЕК — одна з таких компаній, саме тому вона стала учасником проекту ЕКОтрансформація — 2018. Утім, до європейських показників галузі ще далеко. І щоб надолужити відставання, потрібно вирішити багато складних питань, у чому участь держави є надважливою. Саме тому «Екологія підприємства» й надалі висвітлюватиме цю актуальну тему на сторінках журналу. Уже у найближчих випусках читайте докладно про те, як використовують золошлакові відходи в європейських країнах, та що стримує розвиток цього напряму діяльності в Україні.

Джерело: журнал «Екологія підприємства»  № 12, 2018

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин