Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Екологічний контроль

Як захистити бізнес, законні права та інтереси суб’єкта господарювання при перевірці: алгоритм дій у 2019 році!

Головне у публікації:

  • Законодавча база здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
  • Акцент на письмове повідомлення органів державного нагляду (контролю) про проведення планового заходу
  • В яких випадках підприємство має право не допускати посадових осіб до здійснення державного нагляду
  • Як правильно діяти суб’єкту господарювання під час та після перевірки

Підготований, означає — озброєний! Тож як захистити бізнес, законні права та інтереси суб’єкта господарювання під час перевірки? Розберемося разом з експертом.

Багатьом підприємствам добре знайомі перевірки контролюючих органів та їх наслідки. Незважаючи на це, більшість керівників продовжують припускатись типових помилок, які у подальшому дорого коштуватимуть підприємству. Усі співробітники мають бути поінформовані про порядок дій під час перевірки. Органи контролю зобов’язані проводити її у присутності директора, його заступника чи іншої уповноваженої особи. Тому працівникам слід заборонити допускати чиновників до перевірки, не повідомивши про неї уповноважену особу підприємства.

ДОВІДКА!
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман наприкінці минулого року запевнив, що всі перевірки бізнесу у 2019 році проводитимуться згідно з планами контролюючих органів, які оприлюднені на сайтах відповідних структур. «Ми в цьому році змінили систему нагляду, зараз вона буде ризикоорієнтованою, тому такі контрольні перевірки відбуватимуться за попереднім планом, який є абсолютно публічним», — сказав Гройсман під час Години запитань до уряду в парламенті.
«У жодному разі це не каральна система, і з 1 січня допускатимуться до перевірок підприємства за конкретними ризиковими ознаками, а не за формальними, коли можна тиснути на бізнес», — підкреслив прем’єр, додавши, що уряд захищатиме бізнес.
Державна фіскальна служба України (ДФС) також повідомила про свої плани скоротити кількість перевірок бізнесу мінімум на 10 %. Відповідно до норм Податкового кодексу, з 2018 року річні плани-графіки документальних планових перевірок публікуються на сайті ДФС.
Проте експерти переконані: 2019-й збереже ті ж загрози для бізнесу, що й минулий, 2018-й. Серед найбільших страхів підприємців — перевірки держорганів, брак робочої сили та рейдерство.

Законодавча база здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності:

1. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877 (далі — Закон № 877).
2. Постанова Кабінету Міністрів України (КМУ) «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13 серпня 2014 року № 408.
3. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю)» від 24 травня 2017 року № 350.

Основні принципи державного контролю:

  • гарантування прав та законних інтересів кожного суб’єкта господарювання;
  • об’єктивність і неупередженість здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимість проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотність відповідальності осіб за подання таких заяв;
  • неприпустимість дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) і здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання;
  • невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб’єкта господарювання, якщо вона здійснюється у межах закону;
  • відповідальність органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб’єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, прав і законних інтересів суб’єкта господарювання;
  • незалежність органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об’єднань громадян;
  • презумпція правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів до пускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);
  • орієнтованість державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;
  • недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій;
  • здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) (Закон № 877).

КРОК 1. Ознайомтеся з комплексним планом перевірок на 2019 рік на офіційному веб-сайті ДРС

Звірте дані свого суб’єкта господарювання щодо:

  • його назви;
  • коду ЄДРПОУ;
  • адреси;
  • ступеню ризику;
  • тривалості перевірки тощо.
ДОВІДКА!
Річні планові заходи державного нагляду (контролю) на відповідний період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах і вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснює орган державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яку віднесено до:

  • високого ступеня ризику — не ча стіше одного разу на два роки;
  • до середнього ступеня ризику — н е частіше одного разу на три роки;
  • до незначного ступеня ризику — не частіше одного разу на п’ять років.
Зверніть увагу! Неправомірне включення підприємства до плану можна оскаржити в адміністративному суді.

КРОК 2. Отримайте письмове повідомлення органів державного нагляду (контролю) про проведення планового заходу

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня здійснення цього заходу (п. 4 ст. 5 Закону № 877).

Повідомлення повинно містити:

  • дати початку та закінчення здійснення планового заходу;
  • найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснюють захід;
  • найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилають рекомендованим листом та/чи за допомогою електронного поштового зв’язку або вручають особисто під розписку керівникові чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі — підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу, або одержання його пізніше як за 10 днів до дня здійснення цього заходу (п. 4 ст. 5 Закону № 877).

Підприємство >має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) (ст. 5 Закону № 877), якщо:

  • державний нагляд (контроль) здійснюють із порушенням передбачених Законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
  • посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
  • суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) у порядку, передбаченому Законом;
  • посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);
  • тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, установлену частиною п’ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, установлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;
  • орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
  • органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
  • у передбачених Законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

КРОК 3. Під час перевірки дійте правильно

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику підприємства посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчують посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання.

Слід завжди ретельно перевіряти правильність оформлення посвідчення (направлення) на проведення заходу (планового, позапланового), а саме:

  • наявність у посвідченні всіх реквізитів, визначених частиною 3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
  • особливу увагу звертати на розділ посвідчення (направлення), в якому зазначають підстави для здійснення заходу. У цьому розділі також обов’язково мають бути вказані реквізити розпорядчого документа Кабінету Міністрів України, ДРС якими було надано дозвіл на проведення відповідного заходу або, якщо перевірку проводять за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, посилання на відповідні рішення або вимоги;
  • звірити службові посвідчення, що підтверджують особу та правовий статус. Слід звернути увагу й на назву органу, що видав документ, і термін його дії. Відмова в їх наданні є підставою для недопуску осіб до перевірки. Якщо контролерів усе ж вирішили допустити до перевірки, треба попросити їх розписатися в журналі реєстрації перевірок (за його наявності);
  • отримати від перевіряючих інформацію про документи, які потрібно буде надати інспектору, щоб мати уявлення про обсяг, зміст й особливості документів та інформації, необхідної для перевірки, та не надати «зайвих» документів.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Перевірку проводять тільки щодо питання, яке записано у направленні і потребує її. Вимагати інформацію та документи, що не стосуються предмету перевірки, не є обов’язком підприємця.


Потрібно:
1. Підготувати перевіряючому місце для роботи з документами та бесід із співробітниками підприємства.
2. Проінформувати його про робочий режим, установлений на підприємстві. (Планові та позапланові заходи здійснюють у робочий час суб’єкта господарювання, визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку.)
3. Представити перевіряючому особу, відповідальну за його супровід під час перевірки. Цю роль має виконувати компетентна особа (працівник підприємства), що орієнтується в особливостях діяльності підприємства.


ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Під час проведення позапланового заходу з’ясовують тільки ті питання, потреба перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Позаплановий захід здійснюють без попереднього повідомлення.


Підставами для здійснення позапланових заходів зокрема є:

  • перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень чи інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
  • звернення фізичної особи (фізичних осіб) щодо порушення, яке спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, довкіллю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюють виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), чи відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу; фізичній особі — підприємцю чи уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених Законом № 877, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у від повідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;
  • неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди поспіль без поважних причин чи без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
  • доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист довкілля та забезпечення безпеки держави.
Зверніть увагу! Повторне проведе ння позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Якщо прийнято рішення про недопуск до перевірки посадової особи органу державного нагляду (контролю), то вона має право скласти акт про відмову в допуску до перевірки.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Керівник підприємства може залучати наших експертів для захисту своїх прав та законних інтересів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) (ст. 1 і ст. 20 Закону № 877).


КРОК 4. Зверніть увагу на оформлення результатів перевірки

За результатами здійснення планового чи позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, що має містити такі відомості:

  • дату складення акта;
  • тип заходу (плановий чи позаплановий);
  • форму заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
  • предмет державного нагляду (контролю);
  • найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
  • найменування юридичної особи чи прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання — надає докладний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписують посадові особи органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єкт господарювання чи уповноважена ним особа, якщо інше не передбачено Законом.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує його із зауваженнями.

У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) уносить до такого акта відповідний запис.

Перш ніж підписувати документ, складений за результатами перевірки, слід уважно з ним ознайомитися. Якщо є будь-які зауваження щодо перевірки чи її результатів, потрібно відобразити це в акті. Такі зауваження є невід’ємною частиною акта перевірки; їх повинен враховувати орган контролю під час ухвалення рішення за результатами перевірки.

Після ознайомлення з актом і внесення до нього зауважень, його можна підписувати. Відмова від підписання акта не дасть суб’єкту господарювання жодних переваг. У такому разі контролери зафіксують відмітку про відмову від підписання акта. Один його примірник вручають керівнику підприємства чи уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігатиметься в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, під час якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, установлені Законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Якщо підприємство завдало шкоди довкіллю, що зафіксовано у акті перевірки, йому пред’являть претензію про її відшкодування. З цього приводу потрібно буде сперечатися у господарському суді.

За потреби вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів із дня завершення заходу державного нагляду (контролю) складає Припис.

Припис — обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Цей документ не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання. Його видає та підписує посадова особа органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

КРОК 5. Припис з розпорядчих документів: як його оскаржити?

Зазначені у Приписі вимоги підлягають виконанню у повному обсязі та в установлені строки. Для їх виконання потрібно скласти план заходів, передбачити відповідне фінансування.

Надзвичайно важливим елементом завершення перевірки є зволікання із вжиттям заходів після проведення перевірки, якою були виявлені порушення. Це може бути підставою для анулювання дозвільних документів (наприклад, дозволу на спецводокористування), а також проведення позапланової перевірки виконання умов Припису, і, як наслідок, звернення до суду з мотивованим клопотанням про зупинення діяльності підприємства, обладнання тощо.

У разі незгоди з Приписом, прийнятим за результатами перевірки, його слід оскаржити в порядку, передбаченому Законом.
Припис щодо усунення порушень вимог законодавства може бути оскаржений у відповідному центральному органі виконавчої влади чи в суді в установленому Законом порядку (п. 9 ст. 7 і ст. 21 Закону № 877).

Зверніть увагу! У разі виконання в повному обсязі та в установлений строк Припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовують (п. 11 ст. 7 і ст. 12 Закону № 877).

КРОК 6. Як можна притягнути до відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю)

Якщо дії посадових осіб Інспекції завдали підприємству шкоди, можна звернутися до суду за її відшкодуванням.
Зокрема це передбачено статтею 9 Закону № 877:

  • Шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю), відшкодовується за рахунок коштів відповідних бюджетів, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини такої посадової або службової особи.
  • Посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) несе відповідальність у порядку регресу в розмірі виплаченого з відповідного бюджету відшкодування у зв’язку з незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю такої посадової або службової особи.
  • Посадова особа органу державно го нагляду (контролю) несе відповідальність, установлену Законом, за невнесення або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі про здійснені заходи державного нагляду (контролю) до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Матеріал підготував Іван Паламарчук, експерт, член редакційної ради журналу

Увага! Матеріал публікується частково. Повна версія в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» № 2, 2019

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»  № 2, 2019

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

Розсилка новин

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!