Зелена енергетика = екологічне здоров’я країни + її енергонезалежність

Декілька останніх років Україна зміцнює позиції країни, яка розвиває зелену і екологічно чисту енергетику — до неї насамперед належать сонячні і вітрові електростанції (СЕС і ВЕС). В Україні працюють більше 400 компаній, що виробляють енергію з відновлюваних джерел. Незабаром в роботу/експлуатацію запустять ще дві потужні вітростанції енергохолдингу ДТЕК — Приморську (II черга) і Орлівську.

Потужність першої — 200 МВт, повністю готова перша черга на 100 МВт (працює 26 вітротурбін), і завершується будівництво другої черги (теж має 26 вітряків). Будівництво Орлівської вітрової електростанції потужністю 100 МВт перебуває в самому розпалі.

Розвиток ВЕС у світі вважається трендом чи необхідністю?

Мета країн ЄС щодо збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) — досягти показника 20 % у 2020 році та збільшити його до 32 % у 2030-му.

Держенергоефективності інформує, до прикладу: у Німеччині майже 50 % електроенергії згенеровано саме із відновлюваних джерел в I півріччі 2019 року!

У I півріччі 2019 року вперше з відновлюваних джерел енергії там вироблено більше електроенергії, ніж з АЕС та вугільних ТЕС разом.

При цьому, за даними Німецької асоціації енергетики та водного господарства (BDEW), збільшення виробництва електроенергії із відновлюваних джерел та зростання цін на квоти щодо викидів CO2 сприяли скороченню викидів вуглекислого газу при генерації електроенергії.

Отже, Німеччина вкотре доводить, що забезпечувати енергопотреби країни, зокрема завдяки «чистим» джерелам енергії, цілком реально.

Про важливість ВЕС у поліпшенні екологічної ситуації та підвищенні енергонезалежності України йтиметься далі у матеріалі.

Варто зазначити, що ДТЕК ВДЕ, компанія, яка керує розвитком зеленої генерації в ДТЕК, — найбільший інвестор у відновлювану енергетику України. У 2018 році загальні інвестиції в галузь становили 800 млн євро, і майже 40 % від цієї суми інвестував саме ДТЕК ВДЕ.

Від початку генерації першого зеленого кіловата понад 4,750 млн тонн викидів вуглекислого газу (СО2) в атмосферу було зекономлено ДТЕК ВДЕ завдяки роботі вітрових і сонячних станцій.

Вітрові станції компанія будує в лісосмугах, а потужні сонячні електростанції на територіях кар’єрів з видобутку корисних копалин, які не працюють 10 і більше років. Завдяки будівництву СЕС ці малоефективні для вирощування сільськогосподарських культур землі приносять користь суспільству у вигляді екологічно чистої енергії та допомагають підвищувати енергонезалежність України.

ДТЕК ВДЕ розвиває зелену енергетику, знижуючи навантаження на навколишнє середовище. І продовжує будувати нові ВЕС та СЕС. У ДТЕК ВДЕ запевняють, що стратегія розвитку компанії відповідає Енергетичній стратегії України щодо зростання частки зеленої генерації. У планах ДТЕК ВДЕ — мати 1000 МВт потужностей сонячної і вітрової енергетики в своєму портфелі до 2020 року. Це дозволить компанії виробляти понад 2,4 млрд кВт·год зеленої електроенергії щороку, що дасть змогу економити викиди СО2 на майже на 2,5 млн тон щороку.

Будівництво об’єктів зеленої енергетики — шлях до декарбонізації. Згідно із затвердженою енергетичною стратегією Україна має на меті досягти 11,6 % зеленої електроенергії у загальному виробництві до 2020 року, та 19,5 % — вже до 2030 року.

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР
Ольга Цвітанська, начальник служби охорони праці, промислової та екологічної безпеки ДТЕК ВДЕ

У проектуванні та будівництві об’єктів ми враховуємо всі екологічні аспекти — це рослинний, тваринний світ, водоносний горизонт, земля і управління відходами (побутовими, відходами підвищеної небезпеки тощо).

Водопостачання налагоджено таким чином, що на території ВЕС є водозабірні свердловини, ми контролюємо обсяги забору води, щорічно звітуємо до відповідних державних органів. Також проводиться безперервний моніторинг усіх показників.

Зокрема, Ботієвська вітрова електростанція сертифікована відповідно до міжнародного стандарту ISO 14001, а це означає, що відповідає найвищим стандартам.

Вкрай важлива взаємодія з громадами. На кожній території, де ми будуємо, де вже споруджені об’єкти, ми укладаємо програму соціального партнерства на довгострокові періоди щонайменше від до двох до трьох років. Спільно з громадами ми визначаємо ті соціальні проекти, які можуть вирішити певні їхні проблеми, зокрема й екологічні.

Ботієвська ВЕС

► Побудована у 2012 році.

► Стала першим проектом ДТЕК у відновлюваній енергетиці.

► Потужність — 200 МВт.

► Щороку виробляє близько 600-700 млн кВт·год електроенергії, чим скорочує викиди СО2 в атмосферу на 650–730 тис. тон.

► Складається з 65 вітротурбін виробництва датської компанії Vestas — світового лідера з виробництва вітрогенеруючого обладнання.

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР
Генадій Жуков, начальник Ботієвської ВЕС

Якщо говорити про екологічний слід, то як об’єкт електрогенерації ми нічого не викидаємо в атмосферу, наші викиди дорівнюють нулю. Коли ми кажемо, що скорочуємо викиди в атмосферу, це означає, що якби така кількість енергії вироблялася підприємствами традиційної генерації на викопному паливі, в атмосферу б викидалося величезна кількість СО2. Окрім того, витрати споживання води — 0, якщо порівнювати, скажімо, з гідроелектростанціями. Тому це екологічно чистий об'єкт і недарма він називається «зелений».

У нас укладено договір з громадською орнітологічної організацією НВП «Екоресурс і моніторинг» при Мелітопольському педагогічному університеті. Протягом практично всього року вчені-орнітологи проводять моніторинг за птахами на території нашого майданчика: в сезони міграції, гніздування тощо. Моніторинг демонструє незначний вплив (а за деякими критеріями взагалі відсутність впливу) ВЕС на міграційні шляхи та життя птахів та рукокрилих. Кожен охочий може ознайомитися з результатами досліджень на сайті компанії (ДТЕК ВДЕ).

Компанія придбала обладнання, за допомогою якого вчені спостерігають за кажанами. Дослідники надають наукові звіти, які цінуються навіть на європейському рівні серед таких же вчених-орнітологів, тому що в процесі проведення орнітологічного моніторингу застосовуються новітні європейські технології. За звітами ми бачимо, що випадків загибелі птахів від зіткнення з вітрогенераторами не зафіксовані. Я не кажу, що такі випадки неможливі в принципі, але ротор обертається повільно, його чутно, і вдень птахи його бачать і, відповідно, облітають. Тому наші висновки щодо птахів — це не голослівні заяви, вони підкріплюються дослідженнями. І ця робота розпочалася ще на етапі проектування і будівництва. Такі дослідження будуть проводитися практично протягом усього життєвого циклу нашого об'єкта.

Зазначу, що за час роботи Ботієвська вітроелектростанція:

• згенерувала 3,830 млрд кВт год «зеленої» електроенергії;
• скоротила викиди СО2 в атмосферу на 4,070 млн тонн;
• зекономила 5,477 млн тонн умовного палива.

Приморська ВЕС (Приморська ВЕС-2)

► Потужність 200 МВт — другий проект ДТЕК ВДЕ у вітроенергетиці.

► Вітропарк складається з двох черг будівництва по 26 вітротурбін. Друга черга будується.

► Загальна встановлена потужність — 100 МВт на кожній черзі.

► Постачання, установку і обслуговування вітротурбін 3-мегаватного класу для Приморської ВЕС забезпечує компанія General Electric.

► Щорічно Приморська ВЕС буде виробляти 650–700 млн кВт·год «зеленої» електроенергії. Завдяки роботі Приморської вітроелектростанції економія викидів СО2 в атмосферу становитиме більше 600–700 тисяч тонн щорічно за рахунок зниження завантаження підприємств традиційної генерації.

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР
Артем Попов, енергетик Приморської ВЭС, Приморської ВЕС-2 фото

Фундаментальні відмінності між двома нашими ВЕС полягають в застосуванні цифрових технологій на Приморській ВЕС, чого немає на Ботієвській та на інших станціях України. Тобто це повна відмова від електромагнітних трансформаторів струму і традиційної передачі інформації по міді. За рахунок цього ми не використовували і заощадили колосальну кількість мідного кабелю, і повністю все замінили оптикою. Вся підстанція, всі логічні зв'язки виконані за принципово іншою технологією, що дозволило замість кабельних трас і кабельних лотків замінити все на тоненький оптичний кабель.

Ботієвська вітрова електростанція використовує турбіни Vestas, а Приморська ВЕС — турбіни General Electric.

За рахунок того що питома потужність турбін зросла, в порівнянні з Ботієвською ВЕС, нам для покриття потужності в 200 МВт знадобилося не 65 турбін, а 52. Це потребує значно менше уваги та зусиль щодо обслуговування обладнання при тому ж рівні безпеки.

Крім цього, на Приморській ВЕС і Приморській ВЕС-2 використані дизель-генераторні установки фірми Green Power з каталітичним фільтром. Застосування генераторів в якості резервного джерела живлення з даним фільтром істотно знижує загальний об’єм небезпечних викидів, у тому числі CO2, при роботі дизеля.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Юрій Шафаренко, директор департаменту відновлюваних джерел енергії Держенергоефективності

За останні 5 років було залучено 2,5 млрд євро інвестицій у будівництво 3,0 ГВт потужностей об’єктів відновлюваної електроенергетики, з яких близько 400 млн євро інвестовано в 350 МВт вітроелектростанцій.

За 6 місяців 2019 року «зелений» тариф отримали 1550 МВт потужностей об’єктів відновлюваної електроенергетики (майже удвічі більше, ніж за весь 2018 рік — 848 Мвт), в які інвестовано понад 1270 млн євро.

З нововведених об’єктів 2019 року 244 МВт (16 %) — об’єкти вітроенергетики, у будівництво яких інвестовано понад 260 млн євро.

Станом на кінець І півріччя 2019 року в Україні встановлено понад 3824 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики, які працюють за «зеленим» тарифом, з яких 777 МВт (20 %) вітроелектростанції.

Представники громадських екологічних організацій іноді кажуть про шкоду будівництва вітроелектростанцій на міграцію птахів. Сучасні наукові дослідження не підтверджують факту негативного впливу ВЕС на птахів. За останні роки вітряки були технічні удосконалені, а їх проектування, будівництво та експлуатація відбувається з урахуванням науково обґрунтованих рекомендацій, що зводить до мінімуму негативний вплив таких станцій на довкілля. Стрімкий розвиток вітроенергетики в європейських країн підтверджує цей факт.

Так, за даними Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA) , за підсумком 2018 року загальна потужність вітроелектростанцій становила, зокрема:

• у Швеції — 7318 МВт (7112 МВт — наземні, 206 МВт — офшорні);
• у Данії — 5758 МВт (4401 МВт — наземні, 1357 МВТ — офшорні);
• в Австрії — 3078 МВт;
• у Норвегії — 1675 МВт.

Джерело: ECOBUSINESS Group

Нагадаємо, вже 16 грудня у м. Києві в Прем’єр Паласі буде проведено форум стейкхолдерів зелених змін, де буде презентовано кращі проекти.