ЕКОтрансформація-2018

Ми продовжуємо вивчення досягнень українських підприємств у сфері екологічної безпеки. Вже невдовзі розповімо, як енергетичній компанії ДТЕК вдалося вдвічі збільшити утилізацію відходів електростанцій, які утворюються під час вироблення електроенергії для населення і підприємств.

У листопаді в межах проекту-визнання «ЕКОтрансформація-2018» редакція «Екологія підприємства» відвідала одне з підприємств компанії – Бурштинську ТЕС, де впроваджується проект зі збільшення обсягів утилізації золошлакових відходів. Про успішний кейс – вже у № 12 журналу «Екологія підприємства».

За одну добу кожна теплова електростанція (ТЕС) спалює до 10 тис. т вугілля, після чого залишається кілька тис. т шлаку і золи. Таким чином, щорічно в Україні утворюється близько 6 млн. тонн золошлакових відходів, які займають великі площі земель.

З цим пов’язана низка проблем. По-перше, більшість золошлаковідвалів українських вугільних ТЕС та ТЕЦ вже практично заповнені, а можливості їх розширювати немає через брак території. При існуючих темпах утворення цих відходів можливості для їх зберігання можуть бути вичерпані вже за 5-7 років на більшості підприємств, а Дарницька ТЕЦ в Києві вже зіткнулися з цією проблемою.

Тому питання екологічного поводження із золошлаками є вкрай важливим як для окремих підприємств теплової енергетики, так і для України в цілому.

У розвинених країнах уже давно не лише навчилися безпечно утилізувати золошлаки, а ще й отримувати з цього вигоду. Відходи використовують як сировину для зведення хмарочосів, будівництва доріг, внутрішнього укріплення шахт, під час будівництва залізничних колій тощо. Такий підхід підвищує економію природних ресурсів, знижує собівартість готових виробів і зменшує рівень забруднення навколишнього середовища.

Рівень утилізації золошлаків в Україні сягає лише до 15 %, що вкрай мало порівняно із світовими прикладами. Чому так?

По-перше, українські ТЕС були побудовані ще за радянських часів, тому багато з них технічно не готові пропонувати той перелік матеріалів, який користується попитом на ринку вторинних матеріалів.

По-друге, на сьогодні є регуляторні перешкоди, які ускладнюють повторне використання золошлаків – в тому числі, давно не актуалізовані будівельні стандарти. Через це потенційні покупці часто не бажають зв’язуватися з поки що новою для них продукцією, навіть не зважаючи на економічні вигоди. З іншого боку, на відміну від країн ЄС, держава не створює жодних законодавчих стимулів, які би стимулювали попит на золошлаки.

Таким чином, сьогодні проблема утилізації золошлаків – це проблема самих енергетичних компаній. І обсяг утилізації залежить насамперед від того, наскільки та чи інша електростанція активно та ефективно працює над цим.

Енергетична компанія ДТЕК за останні роки досягла найбільших успіхів у цьому напряму. Для збільшення обсягів використання золошлакових матеріалів на всіх ТЕС Компанії розроблено і реалізуються Програми зі збільшення використання шлаку і золошлаків на 2012-2020 роки. Перші успіхи вже суттєві: за минулі 5 років ДТЕК збільшено обсяги утилізації золошлаків у 2 рази – до 819 тис. тонн.

Ольга Пашуля, менеджер з питань утилізації золошлаків ДТЕК Енерго, розповіла:

«В межах реалізації Програм ми проводимо технічне переоснащення ТЕС. Уже додатково обладнали та удосконалили системи сухого золовидалення блоки № 8 ДТЕК Добротвірська ТЕС, №№ 7,10,12, ДТЕК Бурштинська ТЕС. На ДТЕК Ладижинська ТЕС і ДТЕК Криворізька ТЕС реалізовані проекти з відбору та підготовки шлаку паливного для передачі на утилізацію.
На ТЕС ДТЕК розроблена проектна документація на будівництво золовідвалів, в якій проектними інститутами враховано використання золошлаків в якості будівельних матеріалів із забезпеченням несучої здатності споруди. Така технологія будівництва вже використовується на золовідвалах компанії і підтвердила свою надійність. При цьому ми частково вирішуємо питання необхідності виділення нових земель для розміщення відходів.
Для покращення системи збуту золошлаків ДТЕК провів масштабний аналіз ринку України та західного досвіду, перебудував деякі внутрішні бізнес-процеси. Також було прийнято рішення про співпрацю з компанією Recycling Solutions, яка також входить до групи СКМ, і передачу їй операцій з переробки і трейдингу.
Спільно з колегами ми також проводимо важливу роз’яснювальну роботу серед потенційних споживачів – чому можна і навіть вигідно використовувати золошлаки замість природних матеріалів.
Всі ці дії разом призвели до того, що обсяг утилізації золошлаків нашою компанією щороку збільшуються».

Як бачимо, питання використання золошлаків в Україні важливе та нагальне. Окремі компанії, як ДТЕК, уже самостійно роблять цікаві та перспективні проекти в цій царині, і досягають непоганих результатів.

Втім, до європейських показників галузі іще далеко. І щоб надолужити відставання, потрібне вирішення багатьох непростих питань, де участь держави є надважливою.

Саме тому «Екологія підприємства» буде й надалі слідкувати за цією темою та розкривати її на сторінках журналу. Вже у найближчих випусках читайте більш детально про те, як використовуються золошлакові відходи в європейських країнах та що стримує розвиток напряму в нашій країні.

Джерело: журнал «Екологія підприємства»