Україна і фосфати: що нас вбиває?

Звичні миючі засоби, що містять фосфати (солі фосфорних кислот) ведуть нас до справжньої природної катастрофи. Такі висновки робить Marker-ua.info.

Перевірки столичних автомийок, проведені в кінці минулого року, встановили: багато з них скидають відходи в зливову каналізацію, звідки брудна вода, минаючи очисні споруди, потрапляє в Дніпро, а потім і в наші квартири. Тобто, фактично, ми кожен день п'ємо воду, розбавлену відходами автомийок. До того ж практично всі використовувані миючі засоби містять фосфати, які, потрапляючи в організм, провокують важкі захворювання, в тому числі й онкологічні.

Згідно з офіційними даними, в 2016 році в українські водойми скинули понад 2 млрд. куб. м. стоків, і лише дві третини з них пройшли через очисні споруди.

Звичайно, забруднюють воду не тільки автомийки. Свою лепту вносять і підприємства, які не бажають встановлювати очисні споруди, і звичайні споживачі, які не поспішають відмовлятися від звичних миючих засобів.

Вплив фосфатів на екологію: криза не за горами

Екологи безапеляційно заявляють: постійне використання синтетичних миючих засобів загрожує нам екологічною кризою. Справа в тому, що триполіфосфат натрію, що входить до складу більшості пральних порошків і засобів для посудомийних машин на нашому ринку, потрапляючи у водойми, діє як добриво. Така «підгодівля» веде до бурхливого розквіту, а потім - до старіння озер, річок і морів.

Для українців цвітіння Азовського моря і Дніпра, вже не кажучи про цвітіння більш дрібних водойм, стали цілком звичним явищем. Ми захоплюємося чистими узбережжями європейських країн, дивуємося, що вони спокійно п'ють водопровідну воду, але при цьому свою воду вперто продовжуємо забруднювати.

Вчені підрахували: один грам фосфатної сполуки, що міститься в пральному порошку, викликає зростання 5-10 кг синьо-зелених водоростей. Тисячі тонн цих водних рослин, які при розкладанні отруюють воду, заповнили українські річки, озера і ставки, а звинувачувати в цьому, крім самих себе, нікого.

Після будь-якої прання (а перуть 42 млн. українців щодня!) Фосфати разом з брудною водою прямо потрапляють в річки і озера. І, кажуть вчені, рятують нас тільки морозні зими, що сповільнюють ріст і розвиток водоростей: якби не холод, ми б уже давно прийшли до екологічної катастрофи.

Європа та Схід: звести фосфати до мінімуму.

Бувалі мандрівники давно підмітили, що в європейських готелях, на відміну від наших, постільна білизна не пахне ароматизаторaми і не викликає алергію. Більш того: популярний порошок від відомого світового виробника, продається і у нас, і в Європі, але там він навіть візуально відрізняється від того, що представлено на вітчизняних полицях.

Ця різниця  великою мірою обумовлена ​​присутністю в миючих засобах фосфатних сполук, про шкоду яких фахівці твердять понад півстоліття. Ще в 60-і роки в СРСР проводилися дослідження щодо впливу синтетичних миючих засобів (СМЗ) на здоров'я людини і навколишнє середовище. Виявилося, що сполуки фосфору в складі СМЗ викликають дерматологічні захворювання, оскільки порушують кислотно-лужну рівновагу клітин шкіри. Крім цього, фосфорні сполуки чинять негативний вплив і на роботу організму в цілому. Справа в тому, що, контактуючи зі шкірою, вони проникають в кров, тим самим загострюючи хронічні захворювання, порушуючи обмінні процеси і функції внутрішніх органів. Ці результати повністю збіглися з думкою зарубіжних учених, а ось зроблені висновки зробили різними: в той час як Європа забила тривогу, у нас ці факти не сприймають всерйоз досі.

«Реакція на пральні порошки відноситься до поширених видів алергії на побутову хімію, - роз'яснює лікар-алерголог Вікторія Костенко. - До основних симптомів відносяться почервоніння шкіри, свербіж, висип, лущення, набряки в місцях зіткнення як з порошком, так і з випрати одяг або білизною. Більш того: СМЗ, що залишився на одязі і постільній білизні, може призвести до подразнення слизових оболонок дихальних органів. А найбільш схильні до дії алергенів діти. Безфосфатна побутова хімія має перед фосфатною цілий ряд переваг: вона не викликає алергію, виполіскується набагато краще і тому ідеально підходить для прання, в першу чергу, дитячого одягу ».

Цивілізовані країни світу, які, на відміну від нас, серйозно стурбовані і екологією, і якістю життя майбутніх поколінь, давно відмовляються від застосування миючих засобів на фосфатной основі.

В ЄС прийнято цілу низку законодавчих актів з питань зменшення негативного впливу миючих засобів на здоров'я людини і навколишнє середовище. «Екологічно стурбовані» Австрія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія просто заборонили використання фосфатів у «своїх» пральних порошках. В інших європейських країнах діють певні обмеження в цій сфері: наприклад, в Данії 54% миючих засобів не містять фосфатів, а в Бельгії - більше 80%.

Власної екологією стурбована не тільки Європа. Скажімо, в Японії фосфати з порошків зникли ще в середині 1980-х. Закони про заборону фосфатів у прально-мийних засобах діють в Кореї, Гонконгу, Таїланді, ПАР і кожному третьому штаті США.

Фосфати та українські реалії

Насправді, українцям досить складно піти шляхом споживачів з інших країн і відмовитися від фосфатних порошків.

По-перше, про шкоду фосфатів у нас кажуть нечасто.

По-друге, у країні постійно є інші проблеми, головні з яких економічна та політична кризи. Так що, більшості виявляється не до турботи про екологію.

По-третє, безфосфатні порошки зустрічаються в продажу не так вже й часто, і споживачеві простіше купити те, що «під рукою».

Проте, кілька років тому все ж здавалося, що справа таки зрушила з мертвої точки. Тоді фосфати настільки стурбували всю країну, що тимчасово опинилися на шляху повної заборони в Україні. Влітку 2013 року в Верховній Раді був зареєстрований законопроект «Про державне регулювання в сфері миючих засобів».

«Миючі засоби на фосфатной основі, крім великого екологічних збитків, наносять ще й шкоду здоров'ю людей, - йдеться в пояснювальній записці до документа. - Контакт шкіри з розчинами і залишками порошків з випраної одягу призводить до ослаблення захисних функцій шкіри і потрапляння в лімфатичну і кровоносну системи людини небезпечних компонентів фосфатних миючих засобів, які знищують червоні кров'яні тільця і ​​сприяють проникненню хвороботворних організмів. У той же час, обізнаність українських громадян щодо небезпеки використання фосфатних миючих засобів знаходиться на досить низькому рівні. У цьому контексті особливо важливим є підвищення екологічної грамотності населення і приведення національного законодавства у відповідність до вимог Європейського Союзу щодо миючих засобів і поверхнево-активних речовин для миючих засобів, а також розробка і впровадження екологічно дружніх миючих засобів ».

Незважаючи на благу мету - поліпшення ситуації з охороною навколишнього середовища, приведення національного законодавства у відповідність до вимог ЄС, щодо миючих засобів на основі фосфатів, а також стимулювання бізнесу виробляти екологічно безпечні миючі засоби - законопроект так і не був прийнятий. У квітні 2014 року вінйого відкликали - як завжди з'явилися інші, більш нагальні проблеми. Так що фосфатні порошки і раніше відчувають себе на українському ринку цілком вільно.

Джерело: журнал «Екологія підприємства»