Як можна поліпшити екологічну обстановку на станціях знезалізнення підземних вод?

У рубриці «ТОП-10 запитань-відповідей» журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» публікуємо відповіді експертів-екологів на запитання, що надійшли в редакцію від читачів журналу.

Запитання

Як можна поліпшити екологічну обстановку на станціях знезалізнення підземних вод? Типові рішення, що передбачають очистку забруднених промивних вод з метою їх повторного використання для промивання фільтрувальних споруд, як правило, в якості основного прийому їх очищення включають метод гравітаційного відстоювання в різних варіаціях його інженерного та конструктивного оформлення. Основним недоліком типових рішень є низька ефективність очищення промивних вод та отримання осаду з високою вологістю (96–98 %), яка не дозволяє його утилізувати. Промивні води скидаються в найближчі водні протоки.

Відповідь

Більшість діючих станцій знезалізнення працюють за методом спрощеної аерації — фільтрування на гравітаційних або напірних фільтрах.

Метод має відповідні обмеження як за якістю вихідної води (Fe2+ < 10 мг/дм3; Н2S < 0,5 мг/дм3; рН3 6,7; перманганатної окисності не більш ніж 5 мгО/дм3), так і за швидким приростом втрат напору шляхом утворення у міжпоровому просторі завантаження структур у вигляді пухких пластівців гідроокису заліза, які мають у своїй структурі велику кількість молекул води.

Інтенсифікація роботи станцій знезалізнення може бути досягнута шляхом переведення їх від екстенсивних технологій до технологій, які забезпечують високу швидкість окиснення сполук заліза, зменшення об’ємів промивних вод, збільшення тривалості фільтроциклу, покращення умов експлуатації, зменшення капітальних та експлуатаційних витрат.

До методів інтенсифікації станцій знезалізнення слід віднести:

• впровадження біохімічного методу знезалізнення,
• гідроавтоматизацію роботи фільтрів,
• вдосконалення систем аерації,
• активацію біофлокуляційних процесів в постійному магнітному полі.

На запитання відповіла головний експерт Експертного центру ПАЕУ, член редакційної ради журналу — Тимошенко Марина

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 9, 2019