Який клас небезпеки має тара з-під ЗЗР?

Який клас небезпеки має тара з-під ЗЗР?

Відповідно до вимог ЗУ «Про відходи»: визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпеки відходів для навколишнього природного середовища та здоров’я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища повністю покладено на суб’єктів господарської діяльності.

Єдиним документом, за яким можливо було визначити клас небезпеки відходу, був ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення» (розділ 5), проте дія зазначеного документа зупинена (згідно з рішенням Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 15 липня 2014 року № 33). Чинний ДК 005-96 «Класифікатор відходів» встановлює лише кодифікацію відходу.

Тому єдиним на сьогодні офіційним висновком щодо визначення класу небезпеки відходів є санітарно-хімічні та токсиколого-гігієнічні дослідження компетентної лабораторії.

Зазвичай таку тару з-під засобів для захисту рослин відносять до 3 класу небезпеки, бо ж вона має не меншу загрозу, ніж самі отрутохімікати.

Наводимо приклад розрахунку класу небезпеки для такого відходу:

Тара полімерна забруднена

• Загальні відомості про відходи: агрегатний стан, зовнішній вигляд: твердий.
• Процес (технологічний, експлуатаційний, споживання), в якому утворюються відходи: використання ЗЗР, добрив, хімікатів;
• Якісний склад відходів та вміст в них небезпечних речовин:

• Розрахунок класу небезпеки:

               де K_i — індекс токсичності кожного хімічного інгредієнта, що входить до складу відходу;

                lg(LD₅₀) — логарифм середньої смертельної дози хімічного інгредієнта при введенні в шлунок;

S — коефіцієнт, який відображає розчинність хімічного інгредієнта у воді;

F — коефіцієнт леткості хімічного інгредієнта;        

               C_в — кількість даного інгредієнта в загальній масі відходу, т/т;

 i — порядковий номер конкретного інгредієнта.

Сумарний індекс небезпеки (К_сігма): n <= 3

Проте, для того, щоб мати офіційне підтвердження класу небезпеки відходу, підприємству необхідно отримати висновок щодо класу небезпеки відходів від лабораторії, яка має технічну компетентність на право виконання таких досліджень.

Публікація є частиною журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №12, 2021