Архітектура кліматичного врядування та НВВ2: які завдання та можливі наслідки для України

14 квітня, з 10.00 до 13.00 в форматі онлайн буде проведено засідання комітету Професійної асоціації екологів України з питань боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї на тему «Архітектура кліматичного врядування та НВВ2: які завдання та можливі наслідки для України»

Враховуючи, що 1 квітня 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України розпочало проведення електронних консультацій з громадськістю щодо проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди», експерти ПАЕУ закликають долучитися усіх до цього важливого процесу!

Нагадаємо, Професійна асоціація екологів України 6 липня 2020 року проводила відкрите засідання щодо обговорення парадигми та можливих національних обмежень для розвитку при прийнятті амбітного другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ2), і  неодноразово експерти ПАЕУ наголошували, що важливо щоб НВВ2 формувався з урахуванням всіх ризиків недостатньої спроможності суспільства та бізнесу у їх реалізації кліматичних та екологічних заходів, що посилилося у зв’язку із падінням економіки, яке відбулося внаслідок карантинних заходів у відповідь на пандемію COVID-19. 

Україні вже зараз необхідна наявність політичних довгострокових стратегій, аналогів Європейського Зеленого Курсу, які трансформуються в секторальні, кроссекторальні, регіональні, місцеві стратегії тощо. Також в світі активно ведеться дискусія про ціну на вуглець (carbon pricing) і про стимулюючі ініціативи щодо декарбонізації економік. В Україні вже є Фонд енергоефективності і «теплі» кредити, зелений тариф в енергетиці, пільги для "зеленої" металургії, підтримка імпорту електромобілів та інші різні пільги та допомоги, які слід систематизувати і вивести на більш якісний рівень. 

Другий національно-визначений внесок України до Паризької угоди: пропозиції ПАЕУ
20 стратегічних кроків Уряду в сфері енергетики та клімату в 2020 році

Зокрема на засіданні кліматичного комітету ПАЕУ важливо врахувати можливі ризики досягнення запропонованої цілі НВВ2 та напрацювати рекомендації щодо:

• Посилення діалогу між державними та місцевими органами влади, наукою, експертами та представниками бізнесу в усіх галузях економіки як для формування стратегічних планів та цілей, так і для вирішення поточних проблем.
• Розроблення Українського зеленого курсу розвитку, як результат діалогу між державою, бізнесом, наукою та суспільством, щоб він відповідав духу Паризької угоди та європейським прагненням України.
• Визначення пріоритетним напрямом реалізації НВВ2 розвиток спроможності міст та об’єднаних територіальних громад у забезпеченні необхідного національного внеску із зменшення викидів парникових газів.
• Оцінки впливу та вразливості громад та екосистем до кліматичних змін і формулювання національної цілі з адаптації до змін клімату.
• Першочергового спрямування зусиль у сектори сільського, лісового, водного господарства, де за рахунок швидких і дешевих методів можливо у короткий термін (3-5 років) досягти вагомого внеску з депонування вуглецю.
• Розширення кількості заходів з нарощування потенціалу (capacity building), навчання та перенавчання для представників усіх зацікавлених сторін (від екологічних активістів до спеціалістів та керівників органів влади), особливо на місцевому рівні, в депресивних територіях і громадах які зазнають значних негативних впливів від зміни клімату або боротьби із нею. Поки що це все має хаотичний вигляд і не завжди веде до потрібного результату. І головне – це система врядування, координації, контролю та реалізації, а також люди, які вміють і розуміють, що потрібно робити.
• Ґрунтовно опрацювати питання скорочення викидів ПГ для окремих галузей економіки, особливо тих, де наразі є значні фінансові та інституційні проблеми із впровадженням еко-заходів.
• Запровадження системи раннього попередження про екстремальну погоду; забезпечення додаткового затримання води і зрошення; запровадження страхування від наслідків зміни клімату та інші.
• Розроблення державних цільових програм щодо стимулювання місцевих органів самоврядування, ОТГ та бізнесу до впровадження заходів з екологізації та декарбонізації в усіх сферах економіки.

Нагадаємо, проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення другого національно певного внеску України» розроблено відповідно до: Закону України від 14.07.2016 р. № +1469-VIII «Про ратифікацію Паризького угоди», розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 932 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року », розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 878 «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року» та підпункту «ж» пункту 1 статті 1 Указу Президента України від 8 листопада 2019 р. № 837 «Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави».

Проектом розпорядження передбачено схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди та подання його до Секретаріату Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату з метою виконання міжнародних зобов'язань за Паризького угодою. "За результатами проведених електронних консультацій та узгодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади буде прийнято рішення про опрацювання наданих пропозицій та зауважень до проєкту розпорядження, врахування їх у проєкті розпорядження чи неврахування з обґрунтуванням причин неврахування пропозицій та зауважень до проєкту розпорядження", - сказано в повідомленні Міндовкілля від 1 квітня 2021 року.

Після проведених консультацій проект розпорядження з урахуванням пропозицій і зауважень громадян винесуть на розгляд Кабінету Міністрів України.

Щоб долучитися до обговорення, зареєструйтеся! Підтвердження участі прийде на вказану ел.адресу!