У липні Професійна асоціація екологів України провела широке обговорення питання Другого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди з широким залученням стейкхолдерів сфери.
Учасники відкритого засідання засідання Комітету з питань боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї Професійної асоціації екологів України відмітили:
Проблема зміни клімату негативно впливає як на життєдіяльність громадян України, але й також на діяльність підприємств в різних сферах економіки, суттєво знижує природну стійкість екосистем до несприятливих факторів середовища, особливо – природно-антропогенного характеру (пожежі, паводки, знеліснення, опустелювання, підтоплення та ін.)
Потенційні цілі для другого Національно-визначеного внеску України (НВВ) мають відповідати цілям Паризької угоди, а існуючі національні та міжнародні зобов'язання і цілі України в різних національних та секторальних нормативно-правових актах і стратегічних документах потребують перегляду та уніфікації, щоб відповідати новій цілі НВВ, яку Уряд має затвердити в цьому році.
Результати моделювання сценаріїв скорочення викидів ПГ отримані в рамках проекту ЄБРР «Підтримка Уряду України щодо оновлення національно-визначеного внеску» не є автоматично цілями для другого НВВ України до Паризької угоди.
Другий НВВ України до Паризької угоди має стати частиною Інтегрованого плану з боротьби зі зміною клімату та розвитку енергетики до 2030 року, який наразі також готується.
Процес впровадження цілей НВВ України до Паризької угоди потребує посилення залученості бізнесу, об’єднання його зусиль не лише з ключовим профільними міністерствами (Міненерго та Мінприроди), а також із Мінекономіки, Мінфіном, зокрема у напрямку розробки та ухвалення стратегічних документів з розвитку промисловості та захисту національного виробника від загрози заміщення імпортною продукцією в умовах жорстких екологічних вимог з боку ЄС.
Дані 2020 року в результатах моделювання проекту ЄБРР «Підтримка Уряду України щодо оновлення національно-визначеного внеску» мають бути відкориговані з урахуванням скорочення індексу промислового виробництва, які відбулися внаслідок карантинних заходів у відповідь на пандемію COVID-19.
Результати моделювання всіх без виключення представлених сценаріїв скорочення викидів ПГ для другого НВВ, передбачають необхідність вкладення масштабних інвестицій впродовж 2020-2030-х років.
Це необхідно враховувати під час визначення нової української кліматичної цілі, оскільки, наразі у бізнесу немає розуміння, яким саме чином можливо забезпечити такі обсяги фінансування з огляду на негативні явища в економіці, спричинені в т.ч. пандемією COVID-19.
Бізнес в Україні потребує партнерів на шляху до досягнення кліматичної нейтральності, найкращим з яких має стати саме державні та місцеві органи влади, тому необхідно посилити діалог між державними та місцевими органами влади, наукою, експертами та представниками бізнесу в усіх галузях економіки як для формування стратегічних планів та цілей, так і для вирішення поточних проблем. ПАЕУ вже ефективно організовує і проводить такий багатогранний діалог і може його значно розширити на своїй площадці!
Фінансування заходів зі скорочення викидів ПГ не може бути забезпечене виключно приватним сектором і воно має відбуватися не лише за рахунок податку на викиди СО2, який має бути реформований у стимулюючий інструмент, але й завдяки впровадженню інших механізмів стимулювання еко-модернізації підприємств, транспорту, будівель тощо.
Під час реалізації механізмів і інструментів кліматичної політики має бути співпраця між державними органами та органами місцевого самоврядування (державні інструменти мають доповнюватись місцевими).
У зв'язку із змінами законодавства в Європейському Союзі (зокрема, прийняття European Green Deal), можна очікувати нової хвилі перенесення "брудних" для ЄС виробничих потужностей, застарілого, неефективного обладнання і технологій в тому числі в Україну, що призведе до ускладнення екологічної ситуації в нашій країні, що в свою чергу, автоматично загострить соціальні проблеми.
Позиція ПАЕУ аналогічна з позицією світових активістів, які звернулися до керівництва ЄС і світових лідерів 16 липня 2020 року із вимогою «перестати прикидатися, що ми можемо вирішити кліматичну й екологічну кризу, не розглядаючи її як кризу». Лист із хештегом #FaceTheClimateEmergency підписали Леонардо Ді Капріо, Рассел Кроу, Жюльєт Бінош, С’юзан Сарандон, Джейн Фонда, Greenpeace, РЕТА, науковці, професори, лауреати Нобелівської премії, художники і музиканти, правозахисники та ін.
Як і підписанти, ПАЕУ закликає ставитися до кліматичних змін як до надзвичайної ситуації та приєднується до позиції світових лідерів, що "зміни, необхідні для захисту людства, можуть здаватися дуже нереальними. Утім іще більш нереально вважати, що наше суспільство зможе пережити глобальне потепління, а також інші катастрофічні екологічні наслідки»
Встановлення більш амбітної кліматичної цілі можливе за умови реального підґрунтя для докорінної екомодернізації промислового виробництва.
Для встановлення амбітної цілі та її виконання необхідно визначити сфери суспільного життя, де вже відбуваються безповоротні зміни та визначити їх пріоритетними для заходів з адаптації.
У сферах, де можливо зупинити зростання обсягів викидів парникових газів – встановити жорсткі показники для виробників та плани заходів щодо їх щорічного зниження за галузями виробництва. Одним із рішень може бути запровадження Системи торгівлі квотами на викиди ПГ.
Під час визначення нової української кліматичної цілі враховувати необхідність вкладення масштабних інвестицій впродовж 2020-2030-х років та шляхи їх залучення.
Створити Вуглецевий фонд в рамках державного бюджету України вже з 2021 року.
Фінансування декарбонізації економіки також має бути направлено на справедливу соціально-економічну трансформацію регіонів з найбільшою часткою вуглецеємного виробництва, зокрема, залучати найкращі економічні моделі підтримки вугільних регіонів та орієнтуватися на європейський досвід в цьому питанні.
Оновлення національно-визначеного внеску провести з урахуванням недостатньої спроможності бізнесу у його реалізації у зв’язку із скорочення індексу промислового виробництва, що відбулося внаслідок карантинних заходів у відповідь на пандемію COVID-19.
Ґрунтовно опрацювати питання скорочення викидів ПГ для окремих галузей, наприклад, цементної промисловості, сфери управління відходами.
Провести додаткові модельні дослідження, зокрема, розрахувати погодинні графіки попиту і навантаження за видами генерації та для характерних діб з метою оцінки реалістичності заміщення відновлюваною енергетикою теплової вугільної генерації, а не атомної енергетики, щоб переконатися, що це не призведе до зелено-вугільного парадоксу і збільшення викидів ПГ замість декарбонізації електроенергетики.
Здійснити розрахунки прогнозних цін на електроенергію для кінцевих споживачів або, принаймні, оцінити зміну таких прогнозних цін в наслідок переходу на «зелені» технології, здійснити розрахунки обсягів інвестицій в енергетичну галузь з прийнятними термінами їх окупності враховуючи дисконтування.
Оцінити, масштаби впливів від змін клімату на сектори економіки та розробити Національний план (стратегію) з адаптації до зміни клімату України на довгостроковий період, в якому врахувати приклади ефективної адаптації до зміни клімату від МГЕЗК, а зокрема: сезонне прогнозування клімату для сільського господарства і диверсифікацію культур; зменшення небезпеки стихійних лих та інших загроз на рівні громад; запровадження системи раннього попередження про екстремальну погоду; забезпечення додаткового затримання води і зрошення; запровадження страхування від наслідків зміни клімату та інші.
Посилити діалог між державними та місцевими органами влади, наукою, експертами та представниками бізнесу в усіх галузях економіки як для формування стратегічних планів та цілей, так і для вирішення поточних проблем.
Розробити Український зелений курс розвитку, як результат діалогу між державою, бізнесом, наукою та суспільством, щоб ціль другого НВВ відповідала духу Паризької угоди та європейським прагненням України.
Під час розроблення Українського зеленого курсу розвитку визначити пріоритетним напрямом реалізації НВВ розвиток спроможності міст та об’єднаних територіальних громад у забезпеченні необхідного національного внеску із зменшення викидів парникових газів.
Активувати роботу з виконання цілі 11 ЦРТ – сталий розвиток міст та спільнот в частині розширення мережі міст сталого розвитку України, які можуть стати основним ініціатором і виконавцем заходів щодо досягнення цілей Паризької угоди.
Розробити державні цільові програми щодо стимулювання місцевих органів самоврядування, ОТГ та бізнесу до впровадження заходів з екологізації та декарбонізації усіх сфер економіки.
Оцінити впливи та вразливість громад та екосистем до кліматичних змін і сформулювати національні цілі з адаптації до змін клімату.
Разом з Асоціацією міст України сприяти впровадженню «Зелених ініціатив міст», спрямованих на скорочення викидів парникових газів, як дієвого способу розв’язання локальних проблем міст – енергоефективності, створення робочих місць, наповнення міського бюджету, активізацію міських бізнесових ініціатив тощо.
Ініціювати проект «Місто із нульовим рівнем викидів вуглецю до 2050 року» серед міст сталого розвитку України
Ініціювати щорічний Всеукраїнський конкурс міст із зменшення викидів парникових газів та перехідний кубок «За зменшення викидів парникових газів у місті за рік».
Ініціювати щорічний Всеукраїнський конкурс ОТГ із зменшення викидів парникових газів із перехідним кубком «За зменшення викидів парникових газів у ОТГ за рік».
Розширити кількість заходів з нарощування потенціалу (capacity building), навчання та перенавчання для представників усіх зацікавлених сторін (від екологічних активістів до спеціалістів та керівників органів влади), особливо на місцевому рівні, в депресивних територіях і громадах які зазнають значних негативних впливів від зміни клімату або боротьби із нею.
На базі ПАЕУ створити Банк екологічних технологій а також розробити інноваційний механізм співпраці бізнес середовища (промисловості) та наукових закладів з розроблення і впровадження на підприємствах вітчизняних наукоємних технологій, спрямованих екомодернізацію підприємства, підвищення енерго-ресурсної ефективності виробництва та, як наслідок - зменшення викидів парникових газів.
Залучати студентів та молодих науковців до вирішення завдань в боротьбі зі зміною клімату та адаптації до неї шляхом проведення Всеукраїнського щорічного конкурсу «Краща студентська ідея в боротьбі зі зміною клімату», «Кращий студентський винахід з адаптації до змін клімату».
Рекомендувати вищим навчальним закладам включати до навчальних планів курси з основами екології та сталого розвитку, змін клімату та адаптації до них, такі як: «Основи «зеленої» економіки», «Зелений бізнес», «Економічні стратегії «зеленого» розвитку», "Економіка сталого розвитку" і та ін.
Звернути увагу на неповне виконання Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» та Указу Президента України "Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо фінансування спорудження об’єктів соціального призначення у місті Славутичі, Іванківському і Поліському районах Київської області.
Запропонувати Мінприроди, із залученням Міненерго, Мінекономіки, Мінфіну, Мін’юсту та інших ЦОВВ, створити дієвий управлінський механізм з координації реалізації цілей НВВ України до Паризької угоди, зокрема - розробки та ухвалення стратегічних документів з розвитку промисловості та захисту національного виробника від загрози заміщення імпортною продукцією в умовах жорстких екологічних вимог з боку ЄС.
З метою захисту національного виробника від недобросовісної конкуренції з боку держав, що не приймають участь у виконанні Паризької угоди та мають у товарах і послугах значний «вуглецевий слід», необхідно терміново розробити проект Закону України «Про запровадження механізму карбонового коригування імпорту (вуглецевого мита)».
Першочерговими заходами Уряду, беручи до уваги недостатню спроможність бізнесу щодо екомодернізації промислового виробництва та скорочення викидів парникових газів, пропонується спрямувати у сектори сільського, лісового, водного господарства, де за рахунок швидких і дешевих методів можливо у короткий термін (3-5 років) досягти вагомого внеску з депонування вуглецю.
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»