14 березня – День річок

Спочатку цей день називався Днем боротьби проти гребель, за річки, воду і життя, адже греблі і дамби - одна з найсерйозніших загроз річкової екології.

Всесвітній день дій проти гребель започаткований у 1997 р. за ініціативи громадської організації «Міжнародна мережа річок» (США). Цей день запропонували відзначати, щоб  об’єднання зусиль людей всього світу в боротьбі проти гребель, а також, щоб проінформувати людство щодо впливу гребель на річкові екосистеми.

У березні 1997 року в Бразилії, в місті Курітіба, відбулася Перша міжнародна конференція проти будівництва великих гребель, яка встановила щорік 14 березня відзначати день боротьби з греблями на захист річок, води і життя.

Конференція запропонувала всі дії проводити під гаслом: “Хай вода несе життя, а не смерть!” і закликала уряди, міжнародні агентства та інвесторів встановити мораторій на будівництво великих гребель, поки не буде розроблено міжнародну незалежну експертизу проектів їх зведення, та передбачено компенсований збиток людям і природі.

Трохи про греблі

У сучасному світі для забезпечення зростаючих потреб у воді і енергії в світі працює 45 тисяч великих (заввишки більше 15 метрів) гребель. Найбільша кількість великих дамб знаходиться в Китаї: 22 тисячі (45% від загального числа в світі), на другому місці США - 6575, потім – країни колишнього СРСР (особливо, Росія), Індія та Японія. Приблизно половина з цих дамб споруджена виключно з метою зрошування: від 30 до 40% зрошуваних земель у світі залежить від роботи гідровузлів. Щонайменше в 75 країнах великі греблі стримують повені. Одна третина держав світу забезпечує понад половину своїх потреб в електриці за рахунок гідроенергії. Завдяки дамбам на планеті виробляється близько 15 % продуктів харчування.

Чому греблі не стали панацеєю?

Коли під кінець ХХ століття світове співтовариство визначало найважливіші будівельні об'єкти останнього сторіччя, головними критеріями були їх економічність, значимість для регіону, збереження навколишнього середовища, вплив на майбутні проекти і значення для людства в цілому. Першим номером у десятці названа Асуанська гребля в Єгипті, яку фактично побудував СРСР. Дійсно, Асуан залив країну пірамід електричним світлом, напоїв водою і позбавив Нижній Єгипет від повеней. Однак згодом проявилися і мінуси. Збідніла земля нижче дамби, бо припинилися сезонні розливи і перестав наноситись родючий мул, який багато тисяч років виконував роль добрива. Скромніше стали рибальські улови. Зрештою, вище дамби озера Насер зникли численні пам'ятники культури однієї з найдавніших цивілізацій. Цього цілком достатньо, щоб задатися питанням: чи таке вже безумовне благо - греблі? Адже масштабна гідротехнічна діяльність - це серйозне вторгнення в природу. За останні півстоліття в усьому світі в результаті будівництва великих гребель було переселено 30-60 мільйонів чоловік. Через будівництво гребель було затоплено в цілому 400 тисяч кв. км. найродючіших земель і цінних лісів. Греблі - основна причина того, що одна п'ята видів прісноводних риб в світі або зникла, або знаходиться під загрозою зникнення.

У 80-і роки на в західних розвинених країнах виник рух проти існуючої практики будівництва гребель. Цей рух підтримали сотні екологічних та правозахисних організацій на всіх континентах. З його ініціативи оголошений День дій проти гребель, який вперше офіційно святкувався у 1998 році. У країнах Східної Європи боротьба з греблями стала, по суті, боротьбою з системою. Наприклад, в Латвії поштовх руху за вихід з СРСР дала боротьба проти спроби перегородити Даугаву і затопити долину біля міста Даугавпілс. Багато наших громадян не встигли забути боротьбу проти повороту річок європейського Півночі на південь, а великих річок Сибіру - в Середню Азію. Тільки сильний громадський протест не дав здійснитися цим проектам.

Ситуація з греблями в Україні

В Україні греблі на Дніпрі, споруджені у 20-му столітті, також встигли нанести колосальних збитків природі та людям: затоплено тисячі квадратних кілометрів земель, зникли під водою сотні сіл, а їхні жителі були переселені до інших місць. Економічна вигода від дніпровських гребель досить сумнівна, адже утворені «моря» часто цвітуть, що призводить до збіднення біологічного різноманіття. Чималої шкоди греблі завдають екосистемі українських Карпат. Саме тому основної уваги вітчизняні природоохоронники та біологи приділяють саме захисту карпатських річок.

Греблі, як один із шляхів соціального розвитку, не виправдали цілей підвищення якості життя людства, хоча і внесли великий внесок у суспільний розвиток та принесли досить істотні вигоди - такий головний висновок можна зробити.

P.S. : Сподіваємося, ви,  як  і ми, любите чисту річкову воду і тому, давайте разом робити все, для того, щоб вберегти ріки від екологічної катастрофи!

Джерело: журнал «Екологія підприємства»