Акценти в оновленій Екологічній стратегії: забезпечення безпеки чи сприяння сталому розвитку, захист довкілля чи зменшення екологічних ризиків? Частина 2

Закінчення. Початок у № 7, 2019, с. 14

У статті проаналізовано шляхи досягнення спільних цілей при формуванні планів водного управління, розглянуто процес наближення водного законодавства України до екологічного права ЄС у сфері охорони довкілля та створення дієвого фінансового механізму природокористування. З огляду на формулювання Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЄСР) рівня прийнятності ризику, визначено, як дотримання окреслених рівнів водних ризиків сприятиме досягненню водної безпеки.

У чому головна відмінність інтегрованого управління водними ресурсами від комплексного управління /раціонального використання

Найкращим чином ця схильність до цілеспрямованого інтегрованого управління відображена у Водній рамковій директиві ЄС (ВРД ЄС). У ній відбулася інтеграція принципів «забруднювач платить» і «користувач платить» і було зазначено, що всі ці кошти (і штрафи, і плата за водокористування) в басейні мають скеровуватись не на «програми розвитку водного господарства», а на відновлення стану водних ресурсів до природного, доантропогенного стану. Окрім того, було чітко зазначено, що всі водні плани урядів мають стати зобов’язаннями по досягненню результатів (бажаного якісного стану водних ресурсів, який лише не суттєво відхиляється від природного) замість зобов’язання застосування засобів/заходів (будівництво очисних, дамб і т. ін.).

Процедура і послідовність прийняття рішень, згідно з рекомендаціями ЄС, дозволили виробити дієве визначення ефективності водного врядування — не лише як дотримання норм і стандартів забруднення, а й як досягнення спільних цілей (перш за все належного екологічного стану) водного управління найефективнішим чином в конкретних природних і антропогенних умовах.

Подальший розвиток розуміння ефективності як досягнення спільних цілей водного управління спонукав до формулювання принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо водного врядування (рис. 1):

Зверніть увагу!
Сучасні визначення ефективності та результативності врядування дистанціювалися від контролю за «дотриманням нормативів» і передбачають «досягнення спільних цілей найефективнішим шляхом в конкретних природних і антропогенних умовах».

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» № 8, 2019