Новини

Повернутися до переліку новин

ДЕІ на зв’язку з ПАЕУ: 7 гарячих роз’яснень

У червні Президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок звернулася із запитаннями від екологів-членів Професійної асоціації екологів України до ДЕІ.

Роз’яснення надав Денис Каплунов, перший заступник Голови Державної екологічної інспекції України.

— Чи повинні інспектори озвучувати/обговорювати свої спостереження та зафіксовані порушення в ході перевірки з представниками суб’єкта господарювання?

— Чому не враховуються зауваження до акту перевірки з боку суб’єкта господарювання при складанні приписів за результатами перевірки? Що потрібно зробити підприємству, щоб їх врахували в результатах перевірки та отримати зворотний зв’язок від інспекції, чи вони враховані?

— Як діяти суб’єкту господарювання, якщо при проведенні перевірки спостерігається перевищення повноважень інспекторами, наприклад, запитуються документи щодо питань, що не входять до повноважень ДЕІ згідно з Постановою КМУ «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України» від 19 квітня 2017 року № 275:

  • нарахування екологічного податку — компетенція Державної податкової інспекції;
  • правовстановлюючі документи на землю та приміщення — перевірка земельних питань належить до компетенції Держгеокадастру;
  • проєкти на промисловий майданчик — компетенція Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Робиться висновок в акті/виписується припис, оформляється протокол про адміністративне порушення за ненадання інформації.

На початку перевірки інспекторами надається перелік документів, який необхідно пред’явити в ході перевірки, не затверджений і надлишковий та ін.

— Що робити підприємству, коли за результатами перевірки інспекторами робляться висновки та фіксуються зауваження, що суперечать здоровому глузду? Зокрема, відбувається акцентування уваги і сил на формальних дрібницях, що відбирають час і ресурси від вирішення дійсно важливих проблем.

Конкретний приклад: коли ДЕІ, не помічаючи несанкціонованих смітників, залпових викидів, варварського знищення лісу і т.п., говорить про серйозність порушення, яке полягає в перенесенні джерела виділення (заточний верстат) з одного поверху на інший (навіть без всякого впливу на валовий викид, що вимірюється 5-ма знаками після коми) і вимагає переробити дозвільні документи (для чого з обороту підприємства потрібно вилучити не один десяток тисяч грн.) — це викликає нерозуміння.

 Зусилля наглядового органу спрямовані на дрібні питання, формальні з точки зору реального впливу на стан довкілля. Дійсно значущі і гострі питання залишаються без вирішення роками; це схоже на профанацію.

Є чинний Наказ Мінприроди «Про затвердження Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» від 16 серпня 2004 року № 317. Але екологічна інспекція посилається на Постанову КМУ «Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню» від 29 листопада 2001 року № 1598, і приписує вносити в інвентаризацію викидів усе, що бачить (дуже маленькі неорганізовані джерела — верстати в приміщеннях, закриті діжки з нафтопродуктами, пайка в приміщеннях тощо) незалежно від потужності устаткування. Екоподатку з них на копійку у рік або зовсім не нараховується, а включити їх в інвентаризацію викидів коштує до 40 тис. грн за промисловий майданчик та 4-5 місяців часу. Це економічно не вигідно ні підприємствам, ні державі.

Потрібно роз’яснення Мінприроди або чітко визначене законодавство для врегулювання цього питання.

— Чи є у ДЕІ повноваження і функції робити висновки про неправильність або неповну відповідність того чи іншого виданого профільним Департаментом ОДА документа, вимагаючи при цьому його актуалізації/переробки/уточнення?

— Екологічна інспекція під час перевірок приписує «Забезпечити збирання, очищення та відведення стічних вод з території підприємства в повному обсязі відповідно до вимог законодавства» не залежно від того, забруднено зливові води чи ні. Як діяти у цьому випадку суб’єкту господарювання?

Згідно зі ст. 70 Водного кодексу України «Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), забороняється». Водний кодекс України відносить до стічних вод воду від атмосферних опадів; більша ж частина населених пунктів не забезпечена міською зливовою каналізацією і очисними спорудами.

— Яким чином встановлюються строки виконання приписів за результатами перевірки та як суб’єкт господарювання повинен діяти, якщо не «вкладається» в термін виконання з урахуванням відсутності в законодавстві затвердженої процедури перенесення строків, а на листи щодо переносу строків ДЕІ не відповідає?

Читайте інтерв’ю з відповідями вже у найближчому випуску журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №7, 2020


Якщо у вас є запитання, надсилайте на liudmyla@ecolog-ua.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!