З кожним роком через значну фізичну зношеність та моральне старіння основних засобів виробництва на промислових підприємствах, велику частку яких Україна успадкувала від СРСР, спостерігається загострення та поглиблення екологічних проблем. Політична та економічна ситуація сьогодні не дозволяє говорити про здійснення єдиної послідовної державної політики щодо екологізації економіки, яка передбачала б запровадження та реалізацію принципів раціонального природокористування та мінімізацію негативного впливу на екологічні об’єкти при здійсненні антропогенної діяльності.
Динаміка показників техногенного навантаження на довкілля свідчить про те, що екологічна ситуація в Україні залишається досить складною. Руйнівний вплив економіки на довкілля лише посилюється, що зумовлено низьким рівнем інноваційної та інвестиційної діяльності суб’єктів господарської діяльності. Адже будь-яка модернізація виробництва потребує значних капіталовкладень.
Нормативне регулювання
Слід зазначити, що уряд України намагається не залишати екологічні питання поза увагою. Створено спеціальні природоохоронні органи, визначено стратегічні цілі та завдання розвитку, формується нормативно-правова база (зокрема, Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» та розпорядження КМУ «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–2015 роки» від 25 травня 2011 р. № 577-р. спрямоване на його реалізацію). В рамках реалізації державної екологічної політики затверджені відповідні державні цільові програми. З 1 січня 2011 року на зміну збору за забруднення навколишнього природного середовища запроваджено екологічний податок, кошти від надходження якого законодавчо передбачено використовувати за програмою «Фінансове забезпечення цільових проектів екологічної модернізації підприємств» (постанова КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення цільових проектів екологічної модернізації підприємств» від 7 серпня 2013 р. № 569). Цим Порядком визначено механізм використання коштів Міністерством екології та природних ресурсів, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми.
Бюджетне фінансування
Замовниками заходів з модернізації об’єктів є платники екологічного податку, які і є підприємствами — одержувачами бюджетних коштів. Ці кошти використовуються для зменшення негативного впливу на довкілля, пов’язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, їх скиданням безпосередньо у водні об’єкти, розміщенням відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (крім розміщення окремих видів відходів, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини), відповідно до плану реалізації цільових проектів екологічної модернізації підприємств, який затверджується Мінприроди за погодженням з Мінфіном з урахуванням переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою КМУ від 17 вересня 1996 р. № 1147), і спрямовуються на забезпечення:
— раціонального використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів;
— охорони і раціонального використання водних ресурсів;
— охорони атмосферного повітря.
Бюджетні кошти виділяються підприємствам-отримувачам на безповоротній основі.
Міжвідомча робоча група з відбору цільових проектів екологічної модернізації підприємств, утворена Кабінетом Міністрів України, організовує відбір цільових проектів екологічної модернізації підприємств, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Видатки, пов’язані з фінансуванням капітального будівництва за рахунок бюджетних коштів, здійснюються відповідно до Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1764. Закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів здійснюється в установленому законом порядку. Попередня оплата таких товарів, робіт і послуг проводиться з урахуванням положень бюджетного законодавства.
Звітність підприємств
Складення та подання бюджетної і фінансової звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.
Підприємства — одержувачі бюджетних коштів щокварталу до 10 числа наступного місяця та щороку до 1 лютого подають Мінприроди інформацію про виконання плану, затвердженого згідно з п. 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення цільових проектів екологічної модернізації підприємств, для подання Міністерству фінансів України звіту про результати його виконання.
Щоправда, активна громадськість постійно привертає увагу до необхідності доопрацювання Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення цільових проектів екологічної модернізації підприємств, мотивуючи його недостатньою прозорістю та неможливістю достеменно дослідити використання бюджетних коштів за призначенням.
Сама ж процедура проведення відбору цільових проектів екологічної модернізації підприємств, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у межах сум сплаченого платниками екологічного податку, визначена Порядком відбору цільових проектів екологічної модернізації підприємств, затвердженим постановою КМУ від 18 вересня 2013 р. № 756.
Механізм цільового відбору проектів
У відборі беруть учать лише цільові проекти, спрямовані на екологічну модернізацію підприємств шляхом їх технічного переоснащення, розширення та реконструкції діючих підприємств з метою зменшення негативного впливу на довкілля.
Міністерство екології та природних ресурсів у місячний строк після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік розміщує на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення відбору цільових проектів.
В оголошенні зазначаються строки подання, місце приймання документів, що необхідні для участі у відборі цільових проектів, умови його проведення, адреса електронної пошти та номер телефону, за яким надаються відповідні консультації.
Підприємства — учасники відбору цільових проектів подають до Мінприроди:
1) запит про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища за формою, затвердженою Мінприроди;
2) проект будівництва та письмовий звіт експертної організації, що оформлені відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11 травня 2011 р. № 560;
3) затверджений підприємством кошторис витрат на реалізацію цільових проектів;
4) графік реалізації цільових проектів;
5) довідку про відсутність заборгованості зі сплати обов’язкових платежів (податків, зборів та внесків до Пенсійного фонду України);
6) засвідчені в установленому порядку керівником підприємства копії балансу та звіту про фінансові результати діяльності підприємства за останній звітний рік;
7) довідку органу доходів і зборів про суму сплаченого підприємством екологічного податку за два попередні роки та з початку поточного року;
8) довідку про залучення інших коштів (власних коштів та коштів місцевих бюджетів тощо) для фінансування цільових проектів;
9) опис цільового проекту із зазначенням мети, технічних характеристик та результатів його реалізації, зокрема природоохоронного ефекту.
Відповідальність за достовірність поданих документів покладається на керівника підприємства. Документи, подані з порушенням зазначених вимог та/або не в повному обсязі, Мінприроди надсилає в десятиденний строк з дати надходження для доопрацювання підприємству.
Відбір цільових проектів проводиться в два етапи.
На першому етапі відбору цільових проектів Міністерство екології та природних ресурсів забезпечує розгляд документів щодо відповідності таких проектів критеріям їх відбору.
Основними критеріями відбору є:
1) відповідність заходів, передбачених цільовими проектами, переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженому постановою КМУ від 17 вересня 1996 р. № 1147;
2) наявність співфінансування цільових проектів (власних коштів та коштів місцевих бюджетів тощо);
3) еколого-економічна ефективність цільових проектів.
Цільові проекти не розглядаються, якщо до Міністерства екології та природних ресурсів надійде підтверджена інформація про:
1) наявність у підприємства заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, а також із виплати заробітної плати;
2) виявлення у поданих підприємством документах недостовірної інформації про цільовий проект або фінансово-економічний стан такого підприємства.
Мінприроди протягом місяця після закінчення строку подання цільових проектів подає пропозиції щодо таких проектів на розгляд Міжвідомчої робочої групи з проведення відбору цільових проектів екологічної модернізації підприємств (далі — Міжвідомча робоча група).
На другому етапі відбору цільових проектів Міжвідомча робоча група проводить їх відбір на підставі пропозицій Мінприроди, формує перелік цільових проектів та подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо переліку цільових проектів для прийняття відповідного рішення.
Перелік цільових проектів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства екології та природних ресурсів.
З огляду на ситуацію, що склалася в нашій країні, ключовими вважаються насамперед проекти, зосереджені в таких галузях економіки, як енергетика, транспорт, будівництво, тобто основних споживачах енергії та забруднювачах довкілля. Капіталовкладення повинні бути спрямовані передусім на підтримку новітніх технологій та інновацій у сфері енергозбереження та енергоефективності, утилізації та вторинного використання ресурсів. Зокрема, реформування енергетичної галузі залишається однією з ключових та найскладніших завдань нашої держави.
Застарілі технології та оснащення галузі є основною причиною її низької ефективності та створюють навантаження на довкілля. Саме тому інвестиції в цю галузь вбачаються одними з пріоритетних. Останніми роками в усьому світі інвестиції в так звану «чисту енергетику» зросли в рази. Обсяги капіталовкладень у відновлювану енергетику в розвинутих країнах значно перевищують фінансування традиційних енергопотужностей, і це дає незаперечний ефект вже сьогодні. Наприклад, скандинавські країни вже нині вагому частку національного споживання енергії отримують з нетрадиційних джерел. У той же час в Україні виробництво «чистої енергії», з урахуванням навіть гідроелектростанцій, не сягає навіть 10 %-ї позначки від усієї виробленої електроенергії. Тому екологізація вітчизняної енергетики має стати головним завданням уряду, наукової спільноти та бізнес-інтересів у найближчій перспективі.
Автор: Марина Московко, експерт в галузі екологічного страхування
Джерело: журнал «Екологія підприємства», № 9/2016 р.
Придбати журнал «Екологія підприємства» Придбати вигідний комплект журналів Придбати електронний журнал «Екологія підприємства» |
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»