Кого не вб’є коронавірус, може вбити смог: розпочалися масові весняні спалювання трави та листя

У Київській області буває до 50 займань трави і торфовищ щодня

Восени 2019 року Київ страждав від сильного смогу — через нього різко підвищилась кількість ДТП на дорогах та смертей в результаті серцево-судинних захворювань. Задимленість столиці досягла критичного рівня, і як виявилось, причина була не у самому місті, а в Київській області. До надмірних викидів небезпечних речовин призвели масові пожежі в Обухівському районі, адже дим навіть від одного невеликого багаття в умовах безвітряної погоди  поширюється на величезну територію, що вже казати про гектари палаючої трави.

А палали дійсно гектари. Обухівський район взагалі — чемпіон з кількості шкідливих речовин у повітрі через пожежі в екосистемах регіону: там періодично горять торфовища, ліси, а також несанкціоновані сміттєзвалища (Трипілля, Нові Безрадичі, Романків). При чому горять і тліють вони – тижнями, а причина пожеж за інформацією ДСНС (Державна служба України з надзвичайних ситуацій) у 90% випадків доволі проста: навесні українці масово палять суху траву, восени — листя, а протягом всього року — сміття. Навіть невеличке багаття на сусідському городі може перекинутися на траву, а звідти - на торфовища, ліси і сміттєзвалища, які самі люди і створюють. За кілька десятків секунд загораються гектари, і людина вже не може контролювати ситуацію.

Спалив сміття — вбив людину

Свідомі люди, що живуть за містом, страждають найбільше. Адже від сусідів-паліїв нікуди не подітися. Доводиться сидіти із зачиненими вікнами, адже замість свіжого заміського повітря вони отримують окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низку канцерогенних сполук. А з листя й трави, що тліють,  виділяється бензопірен, що може спричинити висипання на шкірі, бронхіт та онкологічні хвороби. 1 тонна тліючого листя прирівнюється до 30 кг чадного газу, який надзвичайно легко зв'язується з гемоглобіном крові, блокуючи доставку кисню до тканин організму, що підвищує ризик на  загострення захворювань серця. А якщо любителі палити траву і листя додадуть до багаття ще й своє побутове сміття, то при горінні вони виділятимуть смоги формальдегідів, акролеїн, ціаніди, діїзоціанати та бозна що ще.

І якщо для «любителів» чистого подвір’я смог, небезпека для довкілля та здоров’я людей – не аргумент, ось вам інший. Нещодавно у Київській області через спалювання листя горіли дачі, дерев'яні споруди, машини, а в Баришівському районі навіть загинуло двоє людей.

То що робити з листям?

Опале листя у ДСНС радять не палити, а компостувати. Коли листя перегниває, всі речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються до ґрунту. Також в Україні є декілька громадських організацій з переробки опалого листя на добриво, а в деяких містах є спеціальні майданчики для утилізації опалого листя.

На Київщині, однак, з цим не дуже, зокрема на сайті Київської обласної державної адміністрації неможливо подати електронну скаргу до Департаменту екології та природніх ресурсів, спеціально відведених місць для утилізації листя та трави немає, а місцеві компанії-утилізатори не мають відповідних потужностей для такого роду роботи.

Галина Буділова, журналіст