Міндовкілля роз’яснило суперечливі моменти в законі процедури ОВД

Наразі процедура оцінки впливу на довкілля ще формується. І уповноважений орган, і Міністерство визнають, що хоча процедура оцінки впливу на довкілля існує понад два роки, деякі її етапи та певні складові ще до кінця не сформовані. Тому виникають ситуації, коли різні суб’єкти господарювання, контролюючі органи та суди по різному трактують ці моменти.

У відповідності до закону та перехідних положень цього закону передбачається, що процедура ОВД стосується планованої діяльності і повинна відбуватися перед початком провадження. На цьому етапі починаються різні протиріччя, які пов’язані з тим, що закон визнає висновок державної екологічної експертизи, який раніше отримували підприємства, тотожним процедурі ОВД.

Проте перелік планованої діяльності, на які поширюється необхідність здійснення ОВД став ширшим, ніж був перелік планованої діяльності, на які поширювалася необхідність здійснювати державну екологічну експертизу раніше. Через це виникли непорозуміння, адже під ОВД підпали підприємства, які здійснювали свою діяльність ще до введення цього закону.

Тому ПАЕУ неодноразово надсилала запити до Міндовкілля з проханням роз’яснити цю ситуацію. Як наслідок на численні запити отримали відповідь, у якій зазначається, що під ОВД підпадає тільки планована діяльність, а не та, яка вже здійснюється протягом певного проміжку часу. І якщо суб’єкт господарювання вже отримав рішення відносно цієї діяльності у вигляді певного дозвільного документу, то цей закон на таку діяльність вже не поширюється.

Проте бувають випадки, коли контролюючий орган займає позицію, що всі суб’єкти господарювання підпадають під процедуру ОВД, в незалежності від терміну діяльності. В результаті є випадки, коли справа доходить до суду, і такі судові практики не однозначні. Так як відомі випадки, коли суд вирішував і, що закон стосується тільки планованої діяльності, і, що закон стосується всієї діяльності навіть тієї, яка провадилася до набрання чинності цього закону, особливо, якщо у такої діяльності немає висновку державної екологічної експертизи.

В законі чітко визначений перелік планової діяльності, який включає в себе будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів та інше втручання в природнє середовище. Таке формулювання означає, що фактично будь-яке втручання в природнє середовище потребує процедури ОВД.

Водночас зазначається, що процедуру ОВД не потрібно проходити під час капітального ремонту, розширення, перепрофілювання об’єктів та інші втручання в природнє середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України. Це зводиться до того, що якщо під час переліченого втручання вплив зводиться до вже оціненого, то не потребує додаткової процедури ОВД.

Якщо навіть підприємство змінює технологію виробництва або речовини, але в сукупності впливу, який був оцінений під час ОВД при отриманні дозвільного документу на викиди, якісні і кількісні показники викидів залишаються сталими та не змінюються, підприємству не потрібно знову проходити процедуру ОВД.

Наразі в Україні перелік планової діяльності, які підпадають під процедуру ОВД, включають 115 видів. До Міністерства надходили численні прохання зменшити цю кількість та привести закон до порядку у відповідності до директиви, яку він імплементує. У відповідь Міністерство категорично відмовилося це робити, пояснивши, що під час імплементації кожна країна має право встановити більш жорсткі правила, якщо загальне становище в країні цього вимагає.

Джерело Прес-служба ПАЕУ