Моніторинг та ОВД - це не рулетка. Ціна помилки та наслідки

Моніторинг довкілля в сучасному розумінні можна розглядати як аналітично-інформаційну систему, яка охоплює такі основні напрями:

1. спостереження за станом довкілля і за факторами, які впливають на окремі елементи довкілля;
2. оцінювання та аналіз фактичного стану всіх складових довкілля;
3. прогнозування стану довкілля і оцінювання цього стану;
4. забезпечення науково-інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень.

Суб'єкти системи моніторингу повинні виконати основними завдання:

• Здійснювати довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля; 
• Аналізувати екологічний стан довкілля та прогнозувати його зміни; 
• Проводити інформаційно-аналітичну підтримку прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки; 
• Забезпечувати інформаційне  обслуговування органів державної влади, органів місцевого  самоврядування,  а також населення  країни  і міжнародних організацій.

Проведення післяпроектного моніторингу суб’єктом господарювання регулюється ст. 13 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме: 

«1. Якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб’єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроектного моніторингу визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля. За результатами післяпроектного моніторингу, за потреби, суб’єкт господарювання та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.

2. Якщо під час провадження господарської діяльності, щодо якої здійснювалася оцінка впливу на довкілля, виявлено значний негативний вплив цієї діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність - припиненню.

3. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, у разі звернення за новим рішенням про провадження планованої діяльності процедура оцінки впливу на довкілля здійснюється повторно, з урахуванням виявленої інформації, у порядку, визначеному статтями 1-10, 14 цього Закону».

Отже, суб’єкт господарювання понесе значні втрати коштів та часу у разі, якщо під час проведення післяпроектного моніторингу виявлено значний негативний вплив діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля, що не врахований під час здійснення оцінки впливу на довкілля.

Тож, на які основні запитання, повинні знайти відповіді фахівці підприємства під час моніторингу:

1. Чи виявлено погіршення стану довкілля (сфери що досліджується)?
2. Чи є погіршення (поліпшення) наслідком дій підприємства?
3. Який прогноз розвитку сфери довкілля при збереженні наявної динаміки?
4. Чи можливе виникнення екологічних проблем?
5. Чи потрібні захисні (пом’якшуючи) заходи?
6. Чи розроблено план захисних (пом’якшуючих) заходів? 
7. Яких заходів необхідно вжити для запобігання виникненню екологічних проблем у майбутньому?
8. Чи вживає підприємство заходів щодо поліпшення та підтримання стану довкілля?
9. Що означає «виявлено значний негативний вплив» ?

Що означає «виявлено значний негативний вплив» ?

Коментар головного експерта курсу ЛЮДМИЛИ ХОМІЧ, віце-президента PAEU, юриста за фахом:

Нормативна термінологія «значний негативний вплив» — відсутня. Дана термінологія закону є оціночною та суб’єктивною. Законодавець не визначає критерії ідентифікації впливу як «значного негативного» та критерії «істотних» змін в результатах оцінки впливу на довкілля.