На що звернути увагу при формуванні сучасної системи поводження з твердими побутовими відходами?

Тверді побутові відходи посідають чи не перше місце як найскладніше за своєю структурою людське утворення. Кожна урна, контейнер, сміттєвоз, місто, країна або об’єкт поводження з відходами мають власний морфологічний склад такого людського витвору життєдіяльності. І саме цим ускладнюються підходи до уніфікації рішень поводження з побутовими відходами, їх збирання, транспортування, переробки, утилізації та остаточного видалення.

Водночас недосконалість системи гарантій стабільного функціонування як на національному і регіональному, так і на місцевому рівнях стримує інвесторів та міжнародні фінансові організації від реалізації проєктів в цій сфері в Україні. 

Слід зазначити, що великі транснаціональні підприємства, що працюють в Україні, а також частина українських підприємств, дуже прискіпливо відносяться до власної соціальної відповідальності та екологічної політики, взятих на себе вимог з екологічного менеджменту.

Фактично такі підприємства із сучасними екологічними поглядами стають заручниками національних, регіональних та місцевих рішень в сфері поводження з побутовими відходами, зокрема щодо впровадження роздільного збирання побутових відходів, технологій з їх переробки та утилізації. 

Як правило, економічно-необґрунтовані та неконкурентні рішення національних, регіональних та місцевих владних інституцій в цій сфері, через нераціональність таких рішень з вищими експлуатаційними витратами, призводять до завищення вартості послуг поводження з побутовими відходами як для населення, так і в структурі витрат будь-якого підприємства.

Зверніть увагу!

Важливим значенням при впровадженні будь-яких методів та технологій поводження з побутовими відходами є проведення досліджень морфологічного складу побутових відходів та його прогнозування на стратегічну перспективу до 15-20 років для забезпечення належного функціонування відповідних об’єктів за обраними технологічними рішеннями.

При цьому, слід враховувати наявну динаміку змін у морфологічному складі побутових відходів, циклічність економічних криз як національних, так і світових, екологічні тенденції до виробництва товарів, технологічний розвиток побутових товарів та розвиток переробно-харчової галузі, наявність окремих систем збирання вторинної сировини, близькість підприємств з переробки вторсировини або перспективи їх будівництва.

При поводженні з побутовими відходами найбільшу стурбованість викликають такі основні фактори…

УВАГА! Матеріал опубліковано частково!  Повний випуск в журналі №10, 2021 «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»