Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Новий закон про реформу системи публічних закупівель вступив в дію: екологічні аспекти

З 19 квітня 2020 року вступив у дію прийнятий 29 серпня 2019 року Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX (далі — Закон № 114).

 

Закон № 114 містить багато змін, зокрема щодо застосування у критеріях технічних специфікацій вимог до екологічних характеристик закуповуваних товарів, послуг чи робіт. Такі критерії можуть бути застосовані вже і як нецінові, без обмежень щодо предмета закупівлі. Загальна питома вага нецінових критеріїв може надати до 30% переваги за ціною у порівнянні з найменшою ціновою пропозицією, що запропонована на конкурентних торгах.

 

Нововведений Законом № 114 метод оцінювання вартості життєвого циклу є альтернативою  традиційного критерію «ціна» на момент закупівлі. Цей метод дозволяє замовнику оцінити усі витрати, пов’язані з експлуатацією і утилізацією предмету закупівлі.  Такій підхід надає можливості замовнику закуповувати більш ефективно те, що потрібно, замість «більш дешевого» – з подальшими суттєвими витратами бюджетних коштів на заміну чи ремонт.

 

 

 

Завдяки упровадженню нової закупівельної політики  публічний сектор має можливість реально вплинути на збереження ресурсів, зменшення забруднення довкілля і запобігання кліматичним змінам, стимулюючи інвестиції у виробництво більш екологічних товарів, послуг і технологій.  У соціальній сфері поліпшені екологічні характеристики предмету закупівлі сприятимуть поліпшенню стандартів якості навчання, праці та життя.

Зазначені зміни до Закону № 114 передбачались «дорожньою картою» виконання Україною зобов’язань у сфері публічних закупівель згідно з Угодою про асоціацію України з ЄС.

Стаття 152 Угоди про асоціацію зобов’язує  Україну забезпечити імплементацію в систему публічних закупівель вимог Директиви 2014/24/ЄС Європейського Парламенту і Ради ЄС про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC від 26 лютого 2014 (далі — Директива 2014/24/ЄС), що забезпечують більшу інтеграцію екологічних критеріїв до закуповуваних товарів, робіт і послуг, зокрема:

— стандартів підтвердження якості продукції та міжнародних стандартів екологічного маркування (статті 74 і 77 Директиви 2014/24 / ЄС);

— вимог і методів визначення вартості закуплених товарів, робіт і послуг в розрахунку їх повного життєвого циклу і додаткових витрат на екологічні, соціальні та технологічні наслідки їх використання (експлуатації) (статті 31, 68, 78-82 Директиви 2014/24 / ЄС).

 

У період з 2014 по 2019 рік в Україні було реалізовано кілька проєктів по  впровадженню підходу сталих/зелених публічних закупівель із застосуванням таких критеріїв, як:

  • енергоефективність;
  • ресурсозбереження;
  • хімічна безпека;
  • запобігання забрудненню атмосферного повітря;
  • пом’якшення наслідків кліматичних змін;
  • зменшення обсягів утворюваних відходів виробництва і споживання;
  • дотримання соціальних стандартів і безпеки праці.

 

Рекомендовані критерії розроблялись на основі керівництва ЮНЕП по впровадженню сталих публічних закупівель із врахуванням рекомендації Єврокомісії та практичного досвіду держав-членів ЄС. Також був вивчений і найкращий світовий досвід. Наприклад  – Японії, де на законодавчому рівні з 2000 року впроваджені зелені публічні закупівлі. На сьогодні в Японії діє встановлена на урядовому рівні критеріальна база на 276 (!)  пріоритетних категорій товарів, послуг і робіт  (можна ознайомитися за посиланням: http://www.env.go.jp/en/laws/policy/green/h31bp_en.pdf), яка визначає їх поліпшені екологічні характеристики у порівнянні до загальнообов’язкових вимог до операторів ринку.

На необхідність застосування екологічних критеріїв при здійсненні  публічних закупівель вказують ряд документів, прийнятих  на глобальному і регіональному рівнях. Наприклад, Глобальні цілі сталого розвитку, зокрема Ціль 12 – Стале споживання і виробництва, Зелена угода ЄС та інші.

___________________________________________________________________________________

Сільві Леммет, директор відділення технології промисловості і економіки, Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП)

 

Державні витрати, що становлять від 15% до 30% ВВП в залежності від країни, можуть допомогти спрямувати ринок до інновацій і сталості, таким чином забезпечуючи можливими зростання екологічної відповідальності бізнесу та перехід до «зеленої економіки». Сталі публічні закупівлі були визначені в «Порядку денному на ХХІ століття» і в Главі III Йоханнесбурзького «Плану дій», як один дієвих інструментів сталого розвитку. Цей підхід був визнаний пріоритетною темою в усіх регіонах, що було продемонстровано на переговорах 19 Сесії Комісії ЕК ООН з питань сталого розвитку. За допомогою сталих закупівель Уряди можуть подати приклад приватному сектору і досягти цілей реалізації екологічної політики і політики сталого розвитку.

У період 2014-2017 роки ЮНЕП була надана методологічна і технічна підтримка впровадження сталих публічних закупівель в Україні. Підтримка надавалась у рамках проєктної діяльності в Україні за програмою ЄС «Екологізація економік в країнах східного партнерства» (EaP GREEN). Напрацьовані під час реалізації цього проєкту рекомендації і досвід були і будуть у надалі використані в процесі реформ.

___________________________________________________________________________________

 

Олександр Маріковській, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань публічних закупівель

Нещодавно основним недоліком системи публічних закупівель вважалося те, що на конкурентних торгах перемагала найдешевша пропозиція.  Тобто, практично екологічні товари, послуги чи технології не мали можливості «перемогти» неякісну і небезпечну продукцію,  виготовлену за «екологічно брудними» технологіями. Окрім цього, замовник не мав можливості застосувати нецінові критерії та врахувати повну вартість життєвого циклу  при оцінці цінової пропозиції. Але з 19 квітня ситуація змінюється на краще з вступом у дію оновленого Закону про публічні закупівлі.

Нині критеріями оцінки пропозиції МОЖЕ бути  «... 3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі».

Тепер для кожного підприємця і користувачів з’явився шанс вимагати у замовника застосування «інших цінових критеріїв», з питомою вагою до 30%.

Як «інші критерії» застосовуються на аукціоні, визначено у пункті 6 Статті 29 Закону № 114:

«Якщо крім ціни замовником встановлені інші критерії оцінки відповідно до методики оцінки, до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін тендерних пропозицій/пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.»

У технічну специфікацію може бути включена сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати ПОКАЗНИКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ Й КЛІМАТ, особливості проєктування (у тому числі — щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, РЕСУРСОЕФЕКТИВНОСТІ, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.

Прийнята у Законі моя поправка  щодо ресурсоефективності забезпечує  надання переваги виробам чи матеріалам, що містять повторно перероблену/відновлену сировину або здатних до переробки за доступними в Україні технологіями. Також не менш важливою є ще одна поправка щодо підтвердних документів. Новий закон вимагає, щоб усі  маркування, протоколи випробувань та сертифікати були видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством. Таким чином, замовник повинен відхиляти документи, що видані організаціями, компетентність яких сумнівна, тому що ніким не перевірна. Застосування  замовником цієї вимоги запобігатиме недобросовісній конкуренції, а стосовно екологічних характеристик предмету закупівлі — сприятиме перемозі над таким явищем на ринку,  як «greenwashing» або «зелене окозамилювання».

___________________________________________________________________________________

Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета», експерт проєкту, з 2017 року  – координатор проєкту EaP GREEN по впровадженню сталих публічних закупівель

У рамках проєктної діяльності EaP GREEN в Україні було проведено ряд досліджень, напрацьовано багато рекомендацій і головне — розпочато пілоти по застосуванню критеріїв сталості при здійсненні публічних закупівель. Оновлений Закон про публічні закупівлі значною мірою посилює застосування багатокритеріального підходу. Це дуже важливо. Але не менш важливим є бажання і компетентність замовника скористатись такою можливістю.

Враховуючи це, команда експертів проєкту підготувала цикл вебінарів, присвячених темі можливих вимог екологічних характеристик, їх переваг та методів застосування до різних категорій товарів і послуг.

Вебінари у травні відбудуться з 10:00-12:00 на платформі Zoom

20 травня – лакофарбові матеріали та мийні засоби

21 травня –  полімерні матеріали і вироби з пластику

26 травня – харчові продукти та послуги харчування

Питання, що будуть розглянуті по вищезазначених категоріях товарів і послуг:

• Які критерії екологічних характеристик доцільно застосовувати і якими документами керуватись.

• Типові формулювання вимог до екологічних характеристик з посиланням на нормативи, стандарти і маркування.

• Яка може бути економічна ефективність та інші переваги застосування рекомендованих критеріїв – в цифрах і фактах.

• Підтвердні документи і які вимоги до органів, що їх надали.

• Приклади помилок при формуванні і оцінюванні наданих пропозицій.

• Приклади оскаржень та успішних закупівель.

• Як забезпечити контроль виконання встановлених вимог постачальником/надавачем послуг.

Учасники отримають роз’яснення і рекомендації, формулювання вимог і практичні приклади їх застосування, а також сертифікати про підвищення кваліфікації.

Участь — безкоштовна!

Реєстрація триває до 15:00 – 19 травня за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSclUiqLbJSINrgX0oGHCIK7njxnu2MiMzkGlSZWZKCS-SkFFw/viewform

Посилання на доступ до кабінету з інструкцією по підключенню – після реєстрації.

Організатор  –   Платформа для сталого розвитку GREEN MIND у в партнерстві з:

•    Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

•    Міністерство енергетики та захисту довкілля України

•    ProZorro

•    Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління

•    Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування

•    ВГО «Жива планета»

•    Журнал ECOBUSINESS. Екологія підприємства

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!