Очікуємо на ухвалення законопроєкту №2207-1д про управління відходами

Тетяна Тевкун,

Юрист реформи управління відходами Команди підтримки реформ при Мінекоенерго

Зволікання з прийняттям рамкового законопроекту про управління відходами може зупинити регіональне планування у сфері управління відходами та надходження інвестицій

Частиною 4 розпорядження КМУ від 20 лютого 2019 року «Про затвердження Національного плану управління відходами до 2030 року» Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям доручено розробити та затвердити до кінця 2020 року за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів і Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства відповідно до їх компетенції регіональні плани управління відходами до 2030 року.

Термін спливає і багато областей вже розробляють регіональні плани управління відходами.

Станом на липень 2020 року проведено тендери, визначено виконавців та розпочато роботу у Івано-Франківській, Черкаській, Житомирській, Волинській, Харківській, Дніпропетровській областях, місті Києві тощо. Для деяких областей (Хмельницька, Вінницька) роботи виконуються в рамках реалізації проектів технічної допомоги або за кошти МФІ.

Розпочато роботи з розроблення планів у Тернопільській та Одеській областях. А Рівненська та Миколаївська області перебувають на етапі проведення закупівель. У Вінницькій області майже завершено робоут над проєктом регіонального плану та оприлюднено проєкт звіту по стратегічній екологічній оцінці щодо цього плану. А Львівська область звітує про вже розроблений проєкт плану.

Звісно, роботи, на виконання яких фактично надавалось менше 8 місяців з моменту укладання договору, зараз опинилися під ризиком зриву або незабаром можуть виникнути сумніви стосовно їхньої якості. Адже на написання якісного плану потрібен рік. Однак більшість областей схаменулись навесні та вписали у тендерні вимоги не лише отримання готового регіонального плану, але й продовження процедури його погодження з міністерствами та проведення стратегічної екологічної оцінки до середини грудня 2020.

Фактична вартість після проведення торгів на виконання роботи з розроблення регіональних планів управління відходами становила у межах від 600 тис грн. до  7 млн грн.

Проте, чи достатньо правового та методичного підґрунтя для їх розроблення та затвердження профільними міністерствами на сьогоднішній день?

Як вже зазначалося, вимога розроблення регіональних планів управління відходами встановлена у Національному плані управління відходами до 2030 року. Міністерство екології та природних ресурсів України наказом №142 від 12.04.2019 затвердило «Методичні рекомендації з розроблення регіональних планів управління відходами». Однак, згідно з нашою практикою правозастосування, методичні рекомендації носять рекомендаційний характер і не є обов’язковими для виконання.

Порядок погодження регіональних планів управління відходами наразі затвердити неможливо, оскільки відповідно до статті 19  Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ні існування регіональних планів управління відходами, ні  повноваження з їхнього затвердження чинним Законом України «Про відходи», не передбачені.

Реформа управління відходами була розпочата з огляду на катастрофічні масштаби накопичення відходів на всій території України. Було вирішено йти паралельними шляхами – розпочати одночасно планування в цій галузі та розроблення і прийняття відповідного законодавства. Так, у Національному плані управління відходами передбачено прийняття рамкового закону про управління відходами одним з перших заходів з впорядкування ситуації з відходами.

У зв’язку з виборами до парламенту ця ситуація, так би мовити, «заморозилася» на півроку, проте, наразі завдяки консолідації зусиль влади, громадянського суспільства та експертів у цій галузі маємо зареєстрований у ВРУ найкращий за останні 7 років проект №2207-1д Закону України «Про управління відходами»! Незважаючи на постійні спроби деяких учасників ринку перевезення, оброблення та захоронення відходів зупинити прийняття законопроекту та зберегти status quo ще на певний термін, екологічний комітет ВРУ все ж таки рекомендував направити законопроект до зали та він буде розглянутий на позачерговій сесії вже 21 липня 2020 року.

Як же прийняття законопроекту допоможе у розробленні, затвердженні та погодженні регіональних планів управління відходами для тих областей, які своєчасно розпочали цей процес?

Насамперед варто відзначити, що на рівні закону будуть введені вимоги розроблення Національного, регіональних та місцевих планів управління відходами. Також будуть визначені чіткі повноваження як центральних, так і місцевих органів влади (стане зрозуміліше, хто й за що відповідає), вимоги до створення та функціонування муніципальної системи управління побутовими відходами, управління небезпечними відходами, вимоги щодо дотримання ієрархії управління відходами. Все це має значення при створенні планів управління відходами.

Згідно з законопроектом 2207-1 вимоги до наповнення Національного плану управління відходами планується передбачити в самому законі, оскільки Нацплан має затверджуватися Кабінетом міністрів. Визначення ж вимог до структури та змісту регіональних планів управління відходами, порядку їх розроблення і затвердження буде віддано до повноважень Кабінету міністрів України.

Це означає, що після прийняття рамкового закону про управління відходами буде розроблено та затверджено Кабінетом Міністрів України постанову, яка визначатиме перелік обов’язкових вимог до регіональних планів управління відходами, порядок їх розроблення (зокрема, залучення при їх розробленні представників територіальних громад, громадськості, вимоги гласності цього процесу тощо) та порядок їх погодження відповідними міністерствами з визначенням чітких строків розгляду та підстав відмови у погодженні. І оскільки постанова КМУ на відміну від методичних рекомендацій носить обов’язковий характер, відносини з розроблення та погодження регіональних планів управління відходами перейдуть у чітке правове поле.

Без прийняття Закону та відповідної постанови КМУ такі ж відносини носитимуть нестабільний характер та залежатимуть від суб’єктивного фактору конкретної особи - як при наповненні регіонального плану управління відходами, так і при його погодженні. Зокрема, цілком можливий варіант, що при розробленні регіонального плану управління відходами будуть проігноровані методичні рекомендації та регіональний план управління відходами буде неякісним, а підстав для відмови у його погодженні в законодавстві поки що не прописано, тому його погодження буде залежати від рішення конкретного посадовця.

Або ж інший варіант – неадеквані суб’єктивні вимоги посадової особи одного з профільних міністерств щодо наповнення регіонального плану управління відходами, які неможливо виконати, стануть на заваді до затвердження плану та наведення порядку у сфері управління відходами у регіоні. Тож допоки немає чітких законодавчих рамок як для самого процесу управління відходами, так і для регіональних планів, сподіватися на якісний перебіг цього процесу не варто.

Регіональні ж плани управління відходами є своєрідним інвестиційним паспортом, адже коли чітко прораховані економічні показники та визначено, де і які мають розміщуватимуться об’єкти з відновлення та видалення відходів, залучати інвесторів та гарантувати їм необхідні умови для роботи значно простіше.

За матеріалами blog.liga.net