Оцінка впливу на довкілля – складова успіху кожного вітроенергетичного проєкту

Сучасне життя неможливо уявити без відновлюваних джерел енергії. Сьогодні відновлювана енергетика – це не просто сучасний тренд, це необхідність, продиктована викликами, з якими стикнулося людство, головними з яких є зміна клімату та пандемія COVID-19. Європейська Зелена Угода (European Green Deal) та Стратегія відновлення і виходу економіки ЄС з кризи COVID-19 (далі-Стратегія відновлення ЄС) чітко визнають “зелений перехід” головним двигуном економічного відновлення та майбутнього зростання й процвітання Європи. Необхідно підкреслити, що Стратегія відновлення ЄС виділяє енергію вітру як одну з "політичних основ відновлення". Зокрема, передбачається збільшення частки вітроенергетики в електропостачанні ЄС до 50% до 2050 року. Це означає величезні інвестиції, робочі місця, економічне та зростання та здоров’я сучасних й майбутніх поколінь.

Виконавчий директор Міжнародного Енергетичного Агентства (IEA) Фатіх Біроль переконаний: “Зараз в умовах надзвичайних проблем в секторах охорони здоров'я та економіки, уряди тим більше не повинні випускати з поля зору стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії та “зелений” енергетичний перехід, які можуть забезпечити стійкий і безпечний вихід з пандемії”.

Вітрова енергетика є найбільш дружелюбним до навколишнього середовища (environmentally friendly) видом ВДЕ, адже викиди вуглецю при виробництві електроенергії вітровою турбіною дорівнюють нулю. Так, в 2019 році, електроенергія з енергії вітру дозволила уникнути глобальних викидів вуглецю, спричинених 42 мільйонами автомобілей. Лише в 2019 році за рахунок використання енергії вітру викиди СО2 в атмосферу були скорочені на 2,27 млн тон.

Незважаючи на те, що вітрова енергетика має великий потенціал по зменшенню викидів парникових газів в атмосферу на відміну від викопного палива, вона має бути також цілковито безпечною для всіх компонентів довкілля, можливі впливи на які досліджуються за допомогою проведення Оцінки впливу на довкілля (ОВД).
 

Діяльність з ОВД в рамках підготовки вітроенергетичного проєкту дуже різноманітна. Як й у випадку будівництва будь-якого енергетичного об’єкту, розглядається можливий вплив вітростанції на такі природні ресурси як повітря, ґрунт, наземні і підземні водні ресурси.

Для вивчення і оцінки впливу вітростанції на біорізноманіття і середовища існування, протягом щонайменше одного року проводяться дослідження існуючих в районі планованого будівництва природних комплексів довкілля з фокусом на авіафауну (птахи, кажани).

Варто зазначити, що даний перелік досліджуваних компонентів довкілля не є вичерпним, існують і специфічні для вітроенергетики дослідження. Зокрема, при проведенні ОВД для вітроенергетичного проєкту досліджуються такі притаманні лише вітроенергетичному проєкту аспекти як: акустичний вплив, ефект мерехтіння тіні, можливе розкидання льоду з обмерзлих лопатей вітротурбіни, візуальний вплив на ландшафт.
 

Як зазначалось раніше, в процесі Оцінки впливу на довкілля планованої вітростанції багато уваги приділяється соціально-економічним питанням, а саме впливу проєкту на місцеві громади, на території яких розміщуватиметься вітровий проєкт. Консультації з громадами щодо проєкту починаються ще на самому ранньому етапі планування вітростанції, а подальша взаємодія з місцевими жителями продовжується протягом всього життєвого циклу вітростанції. Свою соціальну відповідальність власники вітростанцій доводять й через соціально-економічну допомогу, яка надається місцевим громадам протягом всього періоду існування вітроенергетичного проєкту. Варто відзначити, щовітроенергетичні проєкти позитивно впливають не лише на економіку місцевих громад у вигляді орендної плати за земельні ділянки, плати за послуги місцевих комунальних служб та інші податкові надходження в місцевий бюджет, а й на фінансовий прибуток кожного окремого мешканця, який долучається до будівництва вітрової електростанції.

Чинна процедура ОВД передбачає отримання по завершенню процесу Оцінки впливу на довкілля від уповноваженого органу в особі Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів Висновку з ОВД, який надає дозвіл чи забороняє планову діяльність. Положення цього висновку є обов’язковими для виконання компанією, яка володіє та експлуатує вітростанцію. Отримання позитивного Висновку з ОВД не означає закінчення процесу оцінки впливу на довкілля. Протягом виконання будівельних робіт, а потім й на етапі експлуатації ВЕС проводиться моніторинг впливів на довкілля, розробляються плани з керування компонентами довкілля. У разі виявлення невідповідності результатам, прогнозованим в рамках ОВД, впроваджуються додаткові заходи зі зменшення впливів.

Результативне проведення Оцінки впливу на довкілля свідчить про успіх реалізації будь-якого вітроенергетичного проєкту. Саме завдяки існуванню та активному проведенню Оцінки впливу на довкілля, поширені аргументи опонентів вітрової енергетики щодо високого рівня смертності птахів та кажанів від зіткнення з вітровими турбінами або погіршення здоров’я людей, що проживають поряд з вітроелектростанцією, втрачають своє підґрунтя і спростовуються зібраними в рамках ОВД результатами польових досліджень та провденими розрахунками. Вчені з усього світу неодноразово доводили мінімальний вплив вітрових проєктів на флору та фауну на рівні популяції.
 

Оцінка впливу на довкілля була невід’ємною частиною реалізації вітроенергетичного проєкту ще до прийняття в Україні вищезгаданого Закону про ОВД, проте з моменту набрання чинності цього Закону у 2017 році, завдяки позитивним Висновкам з ОВД, в Україні було введено в експлуатацію щонайменше 655 МВт вітрових потужностей, включно з такими вітростанціями як Приморська (1 та 2 черги), Орлівська ВЕС в Запорізькій області; Мирненська ВЕС у Херсонській області. Тому, усі ці вітрові електростанції не просто генерують “зелену” електроенергію та вносять свою частку у глобальне скорочення викидів парникових газів без шкоди місцевій флорі та фауні, а й приносять значні соціальні та економічні вигоди своїм місцевим громадам.

Станом на перше півріччя 2020 року, встановлена потужність всіх ВЕС в Україні збільшилась на 43 МВт, досягнувши загальних 1 212,7 МВт. На сьогодні на етапі будівництва знаходиться ще понад 400 МВт вітроенергетичних потужностей.

Оцінка впливу на довкілля на практиці доводить екологічність вітрової технології, яку важко переоцінити.

Галина Шмідт, член Правління Української вітроенергетичної асоціації, помічник Генерального директора Vindkraft Kalanchak