Професійна Асоціація екологів України запросила представників ДЕІ до діалогу 10 червня 2020, під час якого сподівається отримати відповіді на такі запитання:
1. Чи повинні інспектори озвучувати/обговорювати свої спостереження та зафіксовані порушення в ході перевірки з представниками суб’єкта господарювання?
Проблема: одержуваний для підписання акт перевірки часто містить неточності, відверті непорозуміння і помилки, які вже після роздрукування документа категорично не обговорюються, доводити що-небудь після підписання неможливо, помилки транслюються з акту в акт, нова перевірка не зважає на зауваження до попереднього акта з боку суб’єкта господарювання і просто їх не враховує.
2. Чому не враховуються зауваження до акта перевірки з боку суб’єкта господарювання при складанні приписів за результатами перевірки? Що потрібно зробити підприємству, щоб ці зауваження врахували в результатах перевірки, та отримати зворотний зв’язок від інспекції, чи вони враховані?
Проблема: приписи надаються без урахування зауважень суб’єкта господарювання. Підприємство не отримує відповіді ДЕІ на листи з зауваженнями до акта, або отримує лист, що зауваження отримані. А чи будуть вони враховані, не повідомляється.
3. Як діяти суб’єкту господарювання, якщо при проведенні перевірки спостерігається перевищення повноважень інспекторами? Наприклад, ними затребуються документи щодо питань, які не входять до повноважень ДЕІ згідно з Постановою КМУ № 275 від 19.04.2017 «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України»:
Робиться висновок в акті/виписується припис, оформляється протокол про адміністративне порушення за ненадання інформації.
На початку перевірки інспекторами надається перелік документів, який необхідно пред’явити в ході перевірки, не затверджений і надлишковий та ін.
4. Чи є у ДЕІ повноваження і функції робити висновки про неправильність або неповну відповідність того чи іншого виданого профільним Департаментом ОДА документа, вимагаючи при цьому його актуалізації/переробки/уточнення? (наприклад, не повна інвентаризація відходів, не враховані всі джерела утворення викидів, навіть ті, що згідно з законодавством не нормуються — нафтопродукти/масла).
Проблема: взяття ДЕІ на себе функції арбітра при розгляді отриманої підприємством різного роду екологічної документації (дозволу, паспорту і т.д.). Часто це робиться без будь-якої аргументації.
5. Екологічна інспекція під час перевірок приписує «Забезпечити збирання, очищення та відведення стічних вод з території підприємства в повному обсязі відповідно до вимог законодавства» не залежно від того, забруднено зливові води, чи ні.
Як діяти у цьому випадку суб’єкту господарювання?
Згідно зі ст. 70 Водного кодексу України «Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), забороняється». Водний кодекс України відносить до стічних вод воду від атмосферних опадів.
Більша частина населених пунктів не забезпечена міською зливовою каналізацією і очисними спорудами.
6. Яким чином встановлюються строки виконання приписів за результатами перевірки та як суб’єкт господарювання повинен діяти, якщо «не вкладається» в термін виконання з урахуванням відсутності в законодавстві затвердженої процедури перенесення строків, а на листи щодо перенесення строків ДЕІ не відповідає?
Наприклад, оформити право власності на земельну ділянку за 6 місяців — не реально, а відомо, що законодавством передбачено встановлення терміну виконання приписів не більше 6 місяців.
Відповіді на ці та інші запитання - 10 червня 2020 під час Онлайн-інтенсиву «ПЕРЕВІРКИ БІЗНЕСУ ДЕРЖЕКОІНСПЕКЦІЄЮ: кому і чого очікувати та як підготуватися» , а також в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» в №7, 2020
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»