ОВД: як детальні критерії стають інструментом для об’єктивної оцінки планованої діяльності та прозорості прийняття рішень

Головне у публікації:
1. Які критерії і показники можуть бути встановлені національними стандартами і на підставі чого?
2. Хто може виступити замовником розроблення таких стандартів?
3. Скільки часу потрібно на їх розроблення та супровід до прийняття?
4. Чи залучаються до розроблення стандарту представники зацікавлених сторін – не члени ТК, та у якій спосіб?

З 18 грудня 2017 року введено в дію Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі — Закон), який впровадив нову модель процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) замість екологічної експертизи.

Прийняття Закону супроводжувалось шквалом емоцій та запитань щодо його окремих положень у представників бізнесу, громадськості та серед держслужбовців Облдержадміністрацій.

Але Закон прийнятий і діє вже понад півроку. Процедура ОВД вдосконалюється завдяки прийняттю необхідних нормативно-правових актів та нормативних документів.

Згідно з Законом здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим до прийняття рішення про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті 3.

Закон детально описує усі етапи, пов’язані з процедурою ОВД; проте ні Закон, ні відповідні правові акти, прийняті постановами Кабінету Міністрів України (зокрема, щодо критеріїв оцінки) не визначають детальних критеріїв та показників впливу на довкілля до тих чи інших об’єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля, враховуючи галузеву специфіку та найкращі доступні технології виробництва.

Саме відсутність згадування про детальні критерії у першому прийнятому Законі була причиною успішного лобіювання його вето з боку бізнесу.

А вже у доопрацьованій редакції Закону, якій був прийнятий, з’явилось посилання на можливість встановлення детальних критеріїв та показників впливів на довкілля «стандартизованими методами».

Тобто, такі критерії і показники можуть бути встановлені національними стандартами, що відповідає як положенням Закону, так і принципам та методам національної стандартизації.

Керуючись цим, технічний комітет стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» виступив з ініціативою розробити серію національних стандартів «Оцінка впливів на довкілля».

Ініціатива має на меті встановити детальні критерії до кожного з об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

Такі критерії повинні ґрунтуватись на найкращих доступних технологіях, бути чіткими та вимірними. Такій підхід, на думку експертів ТК 82, дозволить забезпечити зрозумілість та прозорість прийняття рішень щодо планованої діяльності та після проектного моніторингу.

Також критерії стандарту можуть розглядатись організаціями, що планують діяльність, у якості керівного документа по впровадженню ресурсоефективних та більш чистих технологій на основі кращого вітчизняного та міжнародного досвіду.

Чому саме ініціатива ТК і стандарти?

Національні стандарти є нормативними документами, прийнятими на державному рівні та доступними для широкого кола користувачів.

Згідно з Законом України «Про стандартизацію», об’єктами стандартизації є, зокрема, правила, процедури, функції, методи, діяльність чи її результати.

Згідно з Законом технічні комітети стандартизації є суб’єктами стандартизації, на які покладені повноваження по формуванню програми робіт з національної стандартизації, розроблення і погодження національних стандартів.

Технічним комітетом стандартизації є форма співробітництва зацікавлених юридичних та фізичних осіб з метою організації і виконання робіт з міжнародної, регіональної, національної стандартизації у визначених сферах діяльності та за закріпленими об’єктами стандартизації. Відповідно до Закону ТК не мають статусу юридичної особи.

ТК 82 «Охорона довкілля» був створений у 1993 році. У 2005 він пройшов реорганізацію й у 2017 році значно розширив закріплену за ним сферу стандартизації. До складу ТК на сьогодні входять уповноважені представники 37 колективних членів (зокрема, органів влади, установ, науково-дослідних закладів, організацій тощо) та 10 незалежних експертів. Функції секретаріату ТК виконує Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління. Структура ТК формується з 7 підкомітетів, одним із яких є ПК 7 ТК 82 «Оцінка впливів на довкілля».

Отже, ініціатива ТК 82 відповідає його функціям та є обґрунтованою з точки зору необхідності розробляння та прийняття національних стандартів у якості керівних документів для встановлення детальних критеріїв оцінювання впливів на довкілля згідно з законодавством України.

Які саме критерії можуть встановлюватись і на підставі чого?

На кожен об’єкт, який підпадає під дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ми пропонуємо розробити один стандарт (ДСТУ), що встановить детальні критерії та методи їх оцінювання і другий — настанову для користувача (ДСТУ-Н).

По змісту детальні критерії повинні включати вимоги щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу). Критерії оцінювання встановлюються, виходячи з вагомості потенційних впливів, пов’язаних з конкретним об’єктом планованої діяльності.

Наприклад, до потенційних впливів на довкілля від планованої діяльності свинокомплексів відносять:
— використання земельних ресурсів;
— використання водних ресурсів;
— викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
— забруднення поверхневих водних об’єктів;
— забруднення підземних водоносних горизонтів;
— відходи життєдіяльності тварин;
— інші виробничі відходи;
— акустичне забруднення;
— неприємний запах;
— позаштатні та аварійні ситуації.

Окремі розділи ДСТУ міститимуть:
— дані про мінімальний обсяг (склад) робіт для визначення поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того (вишукування для раціонального використання навколишнього середовища);
— методи обчислення (розрахунку) показників впливів на довкілля;
— вимоги до післяпроектного моніторингу.

Джерело: журнал «Екологія підприємства».