Незважаючи на досить вузьку нішу природоохоронного законодавства в загальній системі правового поля, ця галузь є складною, постійно оновлюється та потребує сталого шліфування.
Поряд із законотворцем на Верховний Суд також покладається обов’язок забезпечити правову визначеність, сталість та єдність природоохоронного законодавства. Тому процес вдосконалення законодавства та підвищення рівня його дотримання необхідно розглядати і крізь призму висновків Верховного Суду.
В статті розглядаємо підстави для анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на прикладах справ Верховного Суду.
Частиною дев'ятою статті 4 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» унормовано, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України від 6 вересня 2005 року № 2806-ІV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі — Закон № 2806-ІV).
Статтею 4 цього Закону визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, серед іншого, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру.
Відповідно до вимог статті 4-1 Закону № 2806-ІV дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:
Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:
Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.
Дія документа дозвільного характеру припиняється через десять робочих днів із дня прийняття (винесення) дозвільним органом рішення про анулювання такого документа, якщо інше не передбачено законом.
Рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру може бути оскаржено до адміністративного суду.
Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.
ВАЖЛИВО! У разі анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або адміністративного суду. Поновлення документа дозвільного характеру відбувається шляхом здійснення відповідного запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. |
Строк дії безпідставно анульованого документа дозвільного характеру подовжується на строк, протягом якого такий документ дозвільного характеру вважався анульованим.
Днем поновлення безпідставно анульованого документа дозвільного характеру є день внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
ВИСНОВОК:
Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру з підстави:
Анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмо-сферне повітря стаціонарними джерелами у разі встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
ПРАКТИКА:
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ГО на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі №809/437/17 за позовом ГО до Управління екології і природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та скасування дозволу, постановою від 30 жовтня 2018 року (адміністративне провадження №К/9901/5516/17) касаційну скаргу ГО залишив без задоволення; постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі № 809/437/17 залишив без змін.
Рішення суду мотивовано наступним.
Судом зроблено висновки, що законом визначено підстави, за наявності яких дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру самостійно, та підстави, за наявності яких такий орган може звернутись до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру.
При цьому, звернення з підстав надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, можливе у разі встановлення дозвільним органом такого факту.
Згідно пункту 10 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302, дозвіл анулюється органом, який його видав, у разі встановлення факту подання у заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 Положення про управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 06 червня 2016 року № 366, управління відповідно до передбачених законодавством галузевих повноважень видає в установленому порядку дозволи (та приймає відповідні рішення щодо зупинення їх дії або анулювання) на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (крім небезпечних відходів) та здійснює реєстрацію декларацій про відходи.
Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт перевірки.
Отже, суб'єктом звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру може виступати відповідний дозвільний орган, при цьому даному зверненню має передувати встановлення фактів, які законом визначені як підстава для анулювання такого документу, зокрема подання недостовірної інформації, що є можливим лише за наслідками проведення відповідної перевірки.
З огляду на вказане, суди вірно не надавали правової оцінки щодо наявності підстав для скасування дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 2622883601-9 від 30 січня 2014 року.
ВИСНОВОК:
Анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у разі здійснення суб'єктом господарювання певних дій, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»