Підводні камені укладання договорів на утилізацію відходів та процесу їх передачі

Проблема утворення небезпечних відходів, вироблених в період реалізації господарської діяльності виробничих підприємств, є на сьогоднішній момент однією з найбільш гострих в Україні. Небезпечні відходи суб’єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності як вторинну сировину, отримавши ліцензію, чи позбутися їх шляхом утилізації або видалення, укладаючи на це договори із ліцензованими компаніями.

Підприємство, яке утворило відходи та хоче їх передати на утилізацію підряднику, повинно впевнитися, що підрядник має ліцензію саме на утилізацію небезпечних відходів, а не, наприклад, їх транспортування чи зберігання, та чітко розуміти, за ким зі сторін буде право власності на небезпечні відходи згідно договору та акту прийому-передачі.   

У відповідності до статті 17 Закону України «Про відходи» компанія, що  здійснює операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, повинна мати ліцензію. На сайті Міндовкілля розміщено перелік суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами. Такі підприємства є у кожному регіоні, а також у великих населених пунктах. Саме до них утворювачу відходів необхідно звернутися для укладання договору на утилізацію небезпечних відходів. При цьому факт здачі небезпечних відходів повинен бути підтверджений актом прийому-передачі небезпечних відходів спеціалізованому підприємству.

Укладаючи договір про надання послуг з утилізації небезпечних відходів, сторони узгоджують графік, виходячи з потреби споживача, норм надання та якості послуг. Виконавець послуг на вимогу споживача зобов’язаний пред’явити правила надання послуг, графік вивезення відходів, тарифи на надання послуг тощо. Якщо послуга буде надаватися тільки один раз, то замовлення складається за погодженням сторін згідно з формою, що встановлюється її виконавцем.

При укладанні такого договору, підприємство може зіштовхнутися з пунктами «одностороння зміна умов договору» та «сума оплати в гривнях еквівалентна курсу долара в розмірі …». Це означає, що підприємство може мати зайвий клопіт та вносить фактор невизначеності в умови договірних відносин.

Також у договорі може міститися пункт про штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання умов договору. Частіше всього, цей пункт передбачає штрафні санкції за невчасне перерахування оплати за надані послуги та може передбачати серйозний штраф за кожен прострочений день. Ці вимоги будуть законними, якщо підприємство на них погодилося під час підписання договору.

Ще один «підводний камінь» може очікувати в пункті «Порядок вирішення спорів» у вигляді пункту щодо третейського застереження. Це означає, що при виникненні спору, він буде вирішуватися третейським судом, а не судами загальної юрисдикції. 

Під час передачі небезпечних відходів ліцензованій компанії підприємство повинне заповнити платіжний документ, в якому передбачаються графи для зазначення даних про об’єм відходів (окремо для кожного виду відходів), тарифи на надання послуг, суми, що підлягають сплаті.

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ВІДХОДАМИ:

• На інтенсиві «Відходи промисловості: як перейти на рейки кругової економіки» під час Всеукраїнського ЕКОБІЗНЕС-ФОРУМУ «Зелена економіка: як досягти балансу»  

Коли: 9-10 вересня 2021
Де: м. Дніпро
Формат: Наживо!

• на Експрес-курсі підвищення кваліфікації «УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ»

Коли: 20 вересня 2021
Де: без відриву від виробництва
Формат: онлайн