Поводження з відходами: досвід данських колег

У червні команда ECOBUSINESS разом із представниками Студениківської громади Київської області на запрошення ТОВ СП «Нива Переяславщини» відвідали два данські заводи, які займаються переробкою відходів тваринництва та птахівництва. Ми дізналися, який вплив виробництво справляє на навколишнє середовище, та отримали відповідь на питання — чи можливо і в Україні збудувати подібне сучасне потужне та екологічно чисте виробництво, яке відповідатиме всім європейським нормам.

Завод із переробки відходів Farm Food розташований у курортному місті Логстор. На ньому займаються переробкою курячих і свинячих відходів та продажем отриманих продуктів. Сировина для переробки закуповується в країнах Скандинавії (Данії, Швеції і Норвегії) та в Німеччині.

За рік на заводі переробляють 130 тисяч тонн курячих і 30 тисяч тонн свинячих відходів. Уся отримана продукція на заводі розділяється на три різні категорії:

• 1-ша категорія — це хвора худоба, яка повністю утилізується;
• 2-га категорія — весь падіж, дозволений для використання місцевими ветеринарними службами. До неї також належать наповнення шлунків тварин і все, що має ознаки несвіжої сировини або яка зберігалася невідповідним чином;
• 3-тя категорія допускається для приготування кісткового борошна, продуктів для тварин, корму для риб і т. ін.

За словами керуючого заводу, після надходження декількох скарг влітку від місцевих мешканців, які відчували виробничий запах з-під відчинених дверей, було вжито превентивних заходів та встановлено автоматичне зачинення дверей за 2 хвилини після їх відчинення.

Усе повітря, що утворюється під час виробництва на заводі, подається на власну очисну споруду, у якій задіяні біофільтри данської розробки. Усередині біофільтра закладено шар бактерій, розсаджених на вулканічному камінні, які поглинають увесь запах. Через цей метровий шар повітря проходить менше ніж за секунду, а цього цілком достатньо для того, щоб воно очистилося від стороннього запаху. Щомісяця на заводі складають звіт стосовно стану біофільтрів, який надсилається до державного органу, що займається контролем повітря.

Кожні 15–20 років на заводі відбувається модернізація та зміна обладнання. До речі, це не єдине подібне підприємство в Данії, тут є ще три аналоги, які переробляють сировину 1-ї та 2-ї категорій.

Другий об’єкт, який було відвідано під час поїздки в Данію, — це завод компанії HAARSLEV з виробництва обладнання для переробки відходів тваринництва, птахівництва та рибної промисловості.

Окрім цього, в компанії працюють підрозділи, які займаються продуктами харчування та кормами, а також екологічним очищенням продуктів, а саме — переробкою шламів з муніципальних водоочисних споруд.

Завдяки обладнанню, що виробляється на заводі, компанії з різних куточків світу перетворюють органічні відходи на цінні протеїни та інші необхідні продукти.

Після відвідування заводів ми поспілкувалися з учасниками групи, аби дізнатися їхні враження та почути думки про безпечне та екологічно чисте виробництво.

За словами Олександра Ярощука, виробничого директора з переробної діяльності СП ТОВ «Нива Переяславщини», було дуже важливо донести до людей, що таке переробка відходів тваринництва, що таке рендерінг і наскільки він безпечний. Підприємства Данії слугують яскравим взірцем, де обладнання виготовляється у своїй же країні, і всі споживачі мають змогу оцінити як рівень виробництва, так й екологічні вимоги держави.

«Побачивши проект у Данії, ми впевнились, що на території нашої громади буде зроблено ще краще та за новітніми технологіями. Маю надію, що наші проекти будуть реалізовані, а громада стане більш обізнаною. Зараз наше завдання — донести інформацію, що ми мусимо рівнятися на Європу, ми можемо і ми зробимо це», — додала Марія Лях, голова об’єднаної територіальної громади Студениківської сільської ради.

Ми й надалі будемо слідкувати за проектом будівництва «Нива Переяславщини», адже завдяки новітнім «зеленим» технологіям та сталому розвитку українські компанії починають ефективніше використовувати екоресурси, зменшуючи рівень забруднення навколишнього середовища та обсяги відходів виробництва.

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»  № 7, 2019