Проблемні питання щодо використання та охорони земель

Сьогодні Україна має на меті імплементацію європейського законодавства та впровадження європейських цінностей, зокрема й щодо екологічної політики. Проте ми й досі маємо законодавчі перешкоди під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони довкілля.

Яскраво законодавчі прогалини демонструє такий приклад. Державний інспектор з охорони навколишнього середовища відповідної території при спробі здійснення державного контролю в частині земельних ресурсів та земель водного фонду наражається на недосконалість або відсутність окремих норм законодавства, які могли б чітко визначати винних осіб за порушення вимог природоохоронного законодавства та порядок притягнення їх до відповідальності.

Зокрема, згідно із Законом України «Про охорону земель» та Положенням про Держекоінспекцію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища має право перевіряти органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Водночас, коли в Україні проводиться децентралізація владних повноважень центральних органів виконавчої влади — органам місцевого самоврядування надаються економічні свободи, обов'язки щодо збереження природного та екологічного стану відповідних територій залишаються декларативними і не мають зобов'язувального характеру. Такий стан речей разом із безвідповідальністю деяких представників органів місцевого самоврядування в окремих випадках призводить до погіршення природного стану певних територій.

Крім того, станом натепер у чинному природоохоронному законодавстві відсутні дієві заходи адміністративного впливу до посадових осіб органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Підтвердженням вищевикладеного є те, що державні інспектори з охорони навколишнього природнього середовища за результатами перевірки органів місцевого самоврядування можуть притягнути до адміністративної відповідальності посадову особу тільки за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів. Санкції зазначеної статті передбачають накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (153–255 грн) і на посадових осіб — від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (225–675 грн). Складність у накладенні адмінстягнення полягає ще й утому, що зазначену статтю можна застосувати лише у разі, якщо особа погодиться надати свої паспортні дані. Тобто, при ненаданні своїх даних, винна особа уникне будь-якої відповідальності за вчинене правопорушення в природоохоронній сфері.

Окремо слід зазначити те, що виникають постійні проблеми, пов'язані зі здійсненням заходів державного нагляду (контролю) у частині встановлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій.
Отже, Земельним та Водним кодексами України імперативною нормою визначено чіткі розміри прибережних захисних смуг, які встановлюються за окремими проектами землеустрою навколо водного об'єкту залежно від площі басейну водного об’єкта. Проблема полягає в тому, що навколо більшості водних об'єктів України прибережні захисні смуги та водоохоронні зони не встановлені в натурі (на місцевості), що призводить до безконтрольного надання земельних ділянок у приватну власність без дотримання вимог Земельного та Водного кодексів України.

Своєю чергою, державний інспектор з охорони навколишнього природнього середовища не має затверджених нормативно-правових актів та технічного забезпечення, які б надавали можливість ефективно здійснювати державний нагляд (контроль) за установленням та використанням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій.

Отже, варто зауважити, що сьогодні державний екологічний нагляд (контролю) як загалом, так і в частині земельних ресурсів та земель водного фонду, потребує впровадження сучасних, ефективних заходів впливу, зокрема й законодавчих змін. Головною їх метою має бути не стільки притягнення до відповідальності порушників вимог природоохоронного законодавства, а й вжиття всіх превентивних заходів щодо запобігання вчиненню подібних правопорушень.

Автори:

Олег Павленко,
старший державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища, заступник директора Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) Держекоінспекції

Андрій Ремесло,
старший державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища, начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) Держекоінспекції

Джерело: ECOBUSINESS Group