Санітарно-захисні зони: вимоги до організації, переоформлення, затвердження під час проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи

Санітарно-захисна зона – функціональна територія між промисловим підприємством або іншим виробничим об'єктом, що є джерелом надходження шкідливих чинників в навколишнє середовище, і найближчою житловою забудовою (чи прирівняними до неї об'єктами), яка створюється для зменшення залишкового впливу цих факторів до рівня гігієнічних нормативів з метою захисту населення від їх несприятливого впливу (далі - СЗЗ) 

Відповідно до статті 114 Земельного Кодексу України – санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей. 

Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 173 від 19 червня 1996 року затверджені  «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», згідно яких визначено класифікацію шкідливих підприємств за санітарними нормами залежно від складу і кількості шкідливих виділень та характеру технологічних процесів.

Серед суб’єктів господарювання, що потребують обґрунтування розміру СЗЗ: 

• промислові підприємства, що будуються і реконструюються, що модернізують виробництво, або використовують технології, які не мають аналогів на території України;
• підприємства, що знаходяться в зоні житлової забудови;
• діючі підприємств по зверненню керівництва.

Зауважимо, що з метою отримання дозволу на викиди для новоствореного об'єкта, існуючого об'єкта або внесення змін до існуючого дозволу на викиди проводиться оцінка впливу викидів забруднюючих  речовин  на стан забруднення атмосферного повітря здійснюється за даними результатів розрахунків розсіювання забруднюючих речовин  в атмосферному  повітрі  та  даними,  що  одержані  при   проведенні інструментальних методів досліджень акредитованими лабораторіями в установленому законодавством порядку на межі санітарно-захисної зони, що зазначено в Інструкції, затвердженій Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 108 від 09.03.2006. Отже, для отримання дозволу на викиди також необхідно обґрунтування СЗЗ.

Запрошуємо керівників державних, кооперативних, колективних та приватних підприємств,  організацій та установ незалежно від відомчого  підпорядкування та форм власності, а також посадових осіб та громадян України, інвесторів-громадян інших держав на Онлайн-тренінг «Санітарно-захисні зони: вимоги до організації, переоформлення, затвердження під час проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи», що відбудеться 30 червня 2021

Учасники будуть мати можливість отримати консультацію від експертів тренінгу:

Аріни Петросян, к.б.н., с.н.с, провідного наукового співробітника лабораторії якості повітря ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ».
Тетяни Маремухи, наукового співробітника лабораторії якості повітря ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ».

У програмі:

1. Обґрунтування та організація санітарно-захисної зони для промислових об'єктів: основні вимоги, переоформлення та затвердження 
2. Основні питання щодо обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для тваринницьких та птахівничих підприємств. 
3. Практичні завдання в інтерактивному  форматі (приклади, основні питання, відповіді) 

Вартість участі в занятті на особу – 900 грн
Спеціальні умови: для членів Професійної асоціації екологів України (PAEU)
Учасники онлайн-занять отримають сертифікат учасника від організаторів