Шанс на порятунок екології: в Україні планують ввести депозитну систему збору тари

Ситуація з накопиченням сміття в Україні, без перебільшення, є критичною. Найбільш яскраво це проявляється на Львівщині. Через переповнені полігони, сміття вивозять в різні регіони країни і викидають його просто неба. Поліція відкрила більше десяти кримінальних проваджень, однак львівське сміття продовжувало "подорожувати" всією країною.

Про сміттєвий колапс заявляють й інші українські регіони, Сумщина,  Запоріжжя і  Херсонщина. Однак, очевидно, що це проблема не окремих міст чи сіл, а всієї України. Адже, щорічно українці утворюють близько 12-15 млн тонн твердих побутових відходів, 40% з яких - це тара. На сьогоднішній день, більшість сміттєвих полігонів заповнені на 90%.

Чи багато тари здають українці?

Жерстяні банки, пластикові та скляні пляшки українці викидають на сміття разом з іншими відходами, які накопичуються у побуті. І, навіть якщо дуже захотіти здавати тару у спеціальні пункти прийому сировини, то доведеться добре їх пошукати. До прикладу, у Києві, де проживає близько трьох мільйонів людей, є сім таких пунктів. ПЕТ – пляшки там приймають в середньому по три гривні за кілограм. Тобто, українці абсолютно не мотивовані цивілізовано поводитися із тарою. Більш того, не мають для цього можливості.

Як поводяться з тарою у європейських країнах?

Такі країни, як Німеччина, Швеція, Норвегія, Данія, Естонія, Фінляндія вирішили проблему накопичення тари, впровадивши депозитну систему. Там, люди здають пляшки за допомогою спеціальних автоматів – фандоматів.

Наприклад, у Німеччині ця система працює більше 12 років. Протягом перших місяців роботи депозитної системи німці повертали близько 85% тари. А вже через рік і до сьогоднішнього дня показник повернення досягнув 98%. При покупці напою у його вартість закладається 25 євроцентів, а коли покупець повертає її, то отримує чек, яким може розрахуватись у супермаркеті або просто отримати готівку в касі. Таким чином, людина платить тільки за напої, а за тару повертає свої гроші, не втративши ні копійки. Зібрані пляшки відправляють для вторинної переробки. Тобто виграють всі: і підприємці, і покупці, і екологія.

Чи є шанси в України вирішити "сміттєву проблему"?

Народні депутати для того, щоб перейняти європейських досвід збору тари, відвідала Німеччину для ознайомленням з повним циклом роботи депозитної системи. За результатами зустрічі,  вони переконалися, що депозитна система збору тари допоможе зменшити кількість сміття в Україні та стимулюватиме громадян цивілізовано поводитися з відходами.

Яка користь від депозитної системи?

Безперечно, може здатися, що впровадження депозитної системи збору тари - це зайвий клопіт для покупця: спочатку переплати, а потім ще ходи, пляшки здавай ... Так, товар подорожчає на 2 гривні, але ці гроші потім повернуться до покупця, а тара гарантовано відправиться на переробку, а не на смітник. Вся система обігу тари стане прозорою для покупця. Адже він чітко знатиме ціну і заставу за тару. Безперечно головним плюсом стане скорочення побутових відходів. Окрім того, депозитна система збору тари може стати інструментом боротьби з контрафактною продукцією. Тому що, по спеціальному значку на етикетці відразу буде видно який напій ви купуєте: легальний чи контрафактний. На контрафактному напої такого значка не буде.

Яка тара підпадає під депозитну систему?

Планується, що під депозитну систему потраплятимуть скляні та ПЕТ – пляшки, а також жерстяні банки. В систему потраплять  безалкогольні, алкогольні і слабоалкогольні напої. Не потраплятиме під систему тара з під молока. А взагалі кількість різних модифікацій напоїв, які планують "завести" в систему, величезне. Наприклад, в Литві, де депозитну систему "Grąžinti verta" запустили в 2016 роц ,  в систему потрапило 5 тисяч 697 різновидів тари.

Якою буде сума застави і чому?

Якщо в Україні запрацює депозитна система збору тари, то кожен українець буде платити за пляшку приблизно на дві гривні більше, але потім, здавши пляшку за допомогою фандомату (автомат для збору тари який стоятиме у кожному магазині) отримає свої гривні назад.

Наприклад, нині пляшка води коштує 10 грн. Після впровадження депозитної системи вода коштуватиме 12 гривень.  Потім при здачі пляшки назад людина отримає свої 2 гривні.

Для порівняння, у США застава за одиницю тари складає від 5 до 15 центів, в деяких країнах Євросоюзу - від 7 до 40 євроцентів, в Литві - 10 євроцентів, в Німеччині - 25 євроцентів за будь-яку металеву, скляну, пластикову тару об'ємом від 0,1 до 3 літрів. За радянських часів заставна ціна пляшок становила 15 - 20 копійок, що часто перевищувала ціну самих напоїв, залитих в них.

Потрібно розуміти:  що 2 гривні - це попередня сума застави. Її ще будуть обговорювати, обґрунтовувати, а можливо - і коригувати. Заставна ціна не повинна залежати ні від собівартості виготовлення пляшки, ні від її обсягу, ні від вартості товару, ні від кольору скла і т.п. Інакше якісь пляшки буде "невигідно" повертати в магазин, і вулиці, і парки виявляться завалені пластиком, склом. Занадто низька ціна теж відверне покупця від участі в зборі вторинної сировини. Дві гривні – це ціна, яка зможе мотивувати покупця не викидати тару в сміття, а здати її для подальшої переробки. А ось занадто висока ціна може спонукати до шахрайства. Наприклад, купувати чисті пляшки і клеїти на них підроблені етикетки - на такому "бізнесі" п'ять років тому в Німеччині попався один ділок.

Куди іти з пляшками?

Пляшки будуть прийматися у всіх великих супер-маркетах за допомогою спеціальних автоматів – фандоматів. У малих магазинах або маленьких селах і селищах пляшки можуть приймати за допомогою спеціальних пакетів. У місцях де, велика густота населення можна також створювати незалежні пункти прийому, які можуть ввести послуги прийому тари, як європейську модель. Тобто, українцям вже не потрібно буде шукати куди саме здати пляшки, більш того здавати пляшки буде вигідно.

До того ж, здати порожню пляшку можна буде в будь-якому фандоматі. Навіть якщо ви купили напій в одному магазині, а понесли здавати тару в інший.

Чеком можна розпорядитися одним із способів (їх пропишуть законодавчо): обміняти у касира на гроші або оплатити нову покупку.

Які параметри важливі?

На всій тарі, яка бере участь у депозитній  системі, повинне  бути чітко помітне маркування, щоб покупець знав: так, цю пляшку можна здати і повернути за неї заставу. Для захисту від підробок в деяких країнах застосовуються і невидимі види маркування - мікродрот зі спеціального сплаву або смужки з покриттям, які світяться в ультрафіолетових променях. На банках і пляшках повинна зберігатися етикетка з помітним штрих-кодом, інакше фандомат  не зможе розпізнати пляшку. Тара повинна бути чистою, без бруду і залишків рідини, вона не повинна бути зім'ятою. Сплющені пляшки здати не вийде.  Пляшки можна здавати, як з пробками, так і без.

Як працює фандомат?

У фандоматі є отвір -  в нього по одній потрібно класти пляшки і банки. Апарат розпізнає форму і матеріал тари і зчитує штрих-код. Закинувши всі свої пляшки, тиснете кнопку - і фандомат  друкує чек з загальною сумою застави за всю тару.

Коли стане ясно - введуть систему чи ні?

У Верховній Раді вже зареєстрований законопроект №5614 “Про систему збору та утилізації тари”, який передбачає впровадження такої системи. Народні обранці обіцяють, що дана система буде впроваджуватися найближчим часом, адже проблема з накопичення сміття критична і далі зволікати вже нікуди.

Яких змін, у разі прийняття, варто очікувати споживачам?

Українцям доведеться змінити звички і навчитися дбайливо ставитися до відходів упаковки: якщо зараз її краще сплющувати і викидати в контейнер - то потім потрібно буде стежити за тим, щоб пляшка і етикетка не отримали серйозних ушкоджень.

Якщо систему правильно організувати і зробити зручною для споживача, то вона продемонструє свою ефективність вже в перший рік свого функціонування.

У липні 2016-го, через п'ять місяців після впровадження депозитної системи тари в Литві, опитування показало: 78% покупців оцінили її як хорошу або дуже хорошу. Розробники вважали, що на перших порах через фандомати повертатимуть 55% тари, а на ділі показник досяг 78%.

Складно? Мабуть, непросто. Але в непросту затію можна привнести елемент гри. Дітям буде цікаво самим "згодовувати" фандоматам пляшки і отримувати за це кишенькові гроші. А якщо батьки їм розкажуть, яка від цього користь природі, то дітлахи з дитинства привчаться здавати тару не тільки для того, щоб отримати гроші, але і щоб зменшити обсяги сміття і зробити країну чистішою.

Джерело: www.unn.com.ua