Що відбувається з радіоактивними матеріалами, які застосовуються в медицині, після використання

Що відбувається з радіоактивними матеріалами, як і застосовуються в медицині,  після використання

З радіацією ми зустрічаємося у своєму житті не лише на атомних електростанціях. Звичайна людина, яка щороку проходить флюорографічне обстеження або хоча б раз робила рентген, опосередковано мала справу з опроміненням, із застосуванням джерел іонізуючого випромінювання.

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) – це об’єкти (крім ядерних установок), що містять радіоактивну речовину, або технічні пристрої, які можуть створювати іонізуюче випромінювання за певних умов. Вони можуть бути природними або штучними.
Штучні ДІВ створені людиною і використовуються на АЕС, в науці, транспорті, промисловості, медицині, повсякденному житті, а також утворюються під час ядерних випробувань.

Саме у медичних закладах пересічна людина зазвичай вперше усвідомлено зустрічається з опроміненням. Джерела іонізуючого випромінювання тут застосовуються під час рентгенологічного та флюорографічного обстежень, вивчення та перевірки функцій ендокринної системи (тобто різноманітних залоз), лікування онкологічних захворювань тощо.

Крім того іонізуюче випромінювання використовується для стерилізації медичного обладнання. В більшості з цих процедур використання ДІВ просто неможливо замінити іншими методами або ж воно забезпечує таку ефективність результатів, якої неможливо досягти іншим шляхом.

Проте такі джерела неможливо використовувати вічно: вони мають певний термін експлуатації, після чого їх переводять до категорії відпрацьованих (ВДІВ), що є радіоактивними відходами (РАВ). Всі ВДІВ мають бути передані на спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами для подальшого безпечного зберігання та захоронення (Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами»).

Поводження з РАВ після передачі їх у власність держави на етапі довготривалого зберігання здійснюють підприємства Державної корпорації «Українське державне об’єднання «Радон».

ВДІВ з медичних закладів відправляють до міжобласних спецкомбінатів ДК «УкрДО «Радон» на зберігання. Таких спецкомбінатів п’ять: Київський, Дніпропетровський, Львівський, Одеський та Харківський. Там відпрацьовані джерела формуються у партії для подальшого перевезення на Централізоване сховище ВДІВ (ЦСВДІВ), розташоване на території зони відчуження.\

ЦСВДІВ збудовано на комплексі виробництв «Вектор» за підтримки країн-донорів в рамках ініціативи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення». Це сховище призначене для обробки та довгострокового зберігання ВДІВ, які сьогодні вже зберігаються на спецкомбінатах ДК «УкрДО «Радон» або все ще використовуються в медицині, науці та промисловості.

2016 року розпочалися «гарячі» випробування сховища. За час їх проведення з ДСП «Київський ДМСК», ДСП «Харківський ДМСК» та ДСП «Дніпропетровський ДМСК» було перевезено близько 1500 відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. Зараз ДК «УкрДО «Радон» працює над отриманням ліцензії на промислову експлуатацію сховища. Першим проектом після її отримання має стати перевезення 95 тисяч ВДІВ з Київського спецкомбінату, що розпочне звільнення Києва від радіоактивних відходів.

Централізоване сховище розраховане на 50 років експлуатації, після чого всі РАВ з нього мають бути переміщені на нове проміжне сховище або остаточно захоронені у іншому спеціальному сховищі. З міркувань безпеки прийдешніх поколінь високоактивні та довгоіснуючі РАВ мають захоронюватися в геологічному сховищі.

Джерело: Державне агентство України з управління зоною відчуження.