Спалювання замість переробки – шлях вирішення проблеми відходів?

У березні 2017 року більшість депутатів Комітету ПЕК проголосувала за поправки, які вводили спалювання сміття у альтернативну енергетику. Якщо поправки будуть прийняті під час голосування у Верховній Раді, це стане сигналом для бізнесу – спалювання сміття стимулюється і підтримується на державному рівні.

Не зважаючи на те, що в нас вже діють численні підприємства, що продукують небезпечні викиди у повітря, екологічні інспекції їх не контролюють, не змушують ставити дороге обладнання, яке очищує повітря, бо не існує відповідного законодавства. А це б не завадило, оскільки у змішаному побутовому смітті українців є неприпустима кількість небезпечних відходів – батарейки, акумулятори, ліки, термометри, лампи з вмістом ртуті, лако-фарбова продукція тощо. Потрапляння у повітря і в легені людей таких викидів призводить до незворотніх проблем. До того ж, ці сполуки потрапляють у екосистему – в молоко та мʼясо тварин, в городину.

З іншого боку, у змішаному побутовому смітті присутні ресурсоцінні компоненти – скло, цінні метали, папір, полімери, цінність яких вимірюється мільярдами гривень на рік. Більше 6 мільярдів гривень на рік ми «викидаємо» на звалища, замість того, щоб відсортувати цю втор сировину та повернути її у виробничий цикл українських підприємств. Проте все це нам пропонують спалити, щоб підприємства України і надалі імпортували сміття з сусідніх країн – макулатуру, поліетиленові пакетики...

Саме тому усі небайдужі почали діяти. Зокрема голова ГО «Україна без сміття» та  громадська активістка Євгенія Аратовська написала Петицію президенту про те, що екологічна спільнота проти спалювання сміття в Україні без гарантій, що це буде максимально безпечно для українців, попередньо розіславши інформацію про те, що саме готується депутатами комітету ПЕК, всім своїм знайомим, задіяним в зеленій енергетиці та охороні довкілля. Усі одноголосно підтримали активістку. Це вже друга петиція президенту від Євгенії Аратовської, перша – про сортування сміття – набрала менше 7 тис. голосів.

«Моя стратегія – циркулярна економіка. Коли сміття стає ресурсом. Коли відходи упаковки, товари, органічні відходи стають ресурсом для створення нового. Нового, що має свою ціну. І не шкодить довкіллю так, як шкодить спалювання чи захоронення. Який вихід? Рухатися step by step.

1. Прийняти відповідне законодавство, яке усуває проблему з неконтрольованими небезпечними викидами у повітря.

2. Прийняти закон про Розширену відповідальність Виробників (діє у всіх розвинутих країнах сьогодні).
При такій моделі виробники зобов'язані створити умови для збору своєї упаковки, інакше отримають величезний штраф – саме тому виробники за свої гроші розробляють навчальні програми, створюють соціальну рекламу, впроваджують роздільний збір, ставлять яскраві контейнери.

3. Спалювання залишкового сміття, яке не містить ресурсоцінних компонентів та небезпечних відходів – інертного "хвоста" (10-20% загальних відходів)», – пояснює голова ГО «Україна без сміття».
Активістка зізнається, що не вірить в будівництво сміттєспалювальних заводів з мінімальними шкідливими викидами тому, що «питання охорони довкілля не є пріоритетом у моїй країні».

На сьогодні від ідеї дотацій не відмовилися. На розгляд комітету ПЕК Верховної Ради було винесено проект доопрацьованого законопроекту № 4835-д «Про стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії». Вчора комітет ПЕК підтримав законопроект щодо стимулювання спалення відходів. Саме проти цього виступали активісти та бізнес!

Ситуацію щодо такого підходу до вирішення проблеми з відходами прокоментувала на своїй сторінці у Facebook голова робочої групи щодо поводження з відходами Американської торгової палати в Україні, менеджер із екологічних питань компанії «Тетра Пак» Анна Таранцова: « Декілька аргументів проти такого підходу... якщо ми все ще крокуємо в ЄС!

1. Отримання енергії з твердих побутових відходів не розглядається в ЄС як напрямок, який потребує стимулювання (заохочення) державою. Держави повинні підтримувати вироблення енергії виключно з відновлюваних джерел енергії, до яких не відносяться побутові відходи (Директива 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел).

2.Спалювання побутових відходів дозволяється виключно за умови забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища та охорони здоров'я людини – проект цього не забезпечує у спосіб, визначений Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди. Запропонована система спалювання побутових відходів без попереднього роздільного збирання ресурсоцінних компонентів – тобто все, що може бути перероблено – буде спалюватись!»

Детальніше про розширену відповідальність виробників та чи буде вирішено проблему з відходами в Україні, читайте вже у № 7 журналу «Екологія підприємства»!

Джерело: редакція журналу «Екологія підприємства»

Придбати журнал «Екологія підприємства» Придбати вигідний комплект журналів Придбати електронний журнал «Екологія підприємства»