СТВ: як працює обмеження викидів?

Система торгівлі викидами парникових газів (Emissions Trading System, ETS, - далі CTB) - це ринковий інструмент, який використовується для скорочення викидів парникових газів (ПГ).

Він працює за принципом cap-and-trade («обмеження і торгівлі»). Уряд встановлює верхню межу або «обмеження» на загальний обсяг викидів в одному або декількох секторах економіки. Компанії в цих секторах повинні володіти дозволами на кожну одиницю викидів, які вони здійснюють. Вони можуть отримати дозволи на викиди безкоштовно або купити їх у держави, а також торгувати ними з іншими компаніями. Це і відповідає торгівлі ( «trade») в

Країни і регіони, де представлені системи торгівлі викидами, складають 40% світового ВВП.

Як працює обмеження викидів?

Уряд визначає максимальну кількість викидів, дозволених в системі, - обмеження, тобто «cap». Обмеження повинно бути встановлено заздалегідь і з часом скорочуватися. Воно також має відповідати спільній меті по скороченню викидів ПГ в країні. Це забезпечує довгострокову ринкову перспективу і підтримує компанії в плануванні їх діяльності та інвестицій.

Як розподіляються дозволи на викиди?

Після того, як визначено загальне обмеження на викиди ПГ в системі, уряд розподіляє дозволи між компаніями.

Один дозвіл відповідає одній тонні викидів ПГ. Уряд може надати дозволи на викиди безкоштовно (на основі історичного рівня викидів або базових показників) або за допомогою продажу на аукціоні. Спосіб розподілу дозволів також впливає на те, як компанії будуть регулювати власні викиди ПГ.

Хто регулюється за допомогою СТВ?

Уряду необхідно визначити, які сектори економіки і які види парникових газів включити в CTB.

Теоретично, чим більше секторів і газів охоплюється CTB, тим ефективніша така система. Проте, на практиці в одних секторах може бути важко вимірювати і відслідковувати викиди, а в інших можуть бути обмежені можливості для скорочення викидів.

Енергетика і промисловість - два сектора, які включені в більшість існуючих CTB. Двоокис вуглецю (CO2), як найбільш поширений ПГ, як правило, включена в CTB. Серед інших ПГ - метан (CH4), оксид азоту (N2O) і різні фторовані гази (SF6, HFC і PFC).

Як компанії можуть управляти своїми викидами ПГ?

В кінці торгового періоду (наприклад, один рік) кожна компанія зобов'язана пред'явити дозволи на всі фактичні викиди. Для цього компанії можуть:

1. скоротити свої викиди ПГ, наприклад, шляхом підвищення ефективності виробництва або переходу на менш вуглецевоємні джерела енергопостачання.
2. використовувати національні або міжнародні компенсаційні механізми (offset credits) CTB часто дозволяють компаніям покривати частину своїх викидів ПГ участю в проектах по зниженню викидів в секторах економіки, які не охоплені CTB, компенсуючи, таким чином, свої надмірні викиди. Найбільш розповсюдженими є проекти в галузі поновлюваних джерел енергії і лісівництва.
3. купити Додаткові дозволи у компаній, які скоротили власні викиди ПГ і володіють надлишковими дозволами.

Як забезпечити ефективну роботу СТВ?

Для забезпечення екологічної ефективності СТВ компанії зобов'язані відстежувати і надавати звіти про свої викиди ПГ уповноваженим органам влади. Щоб забезпечити точність, ці звіти повинні бути сертифіковані незалежною стороною. Існують також штрафи, щоб гарантувати дотримання правил СТВ. Всі операції між учасниками СТВ відслідковуються через реєстр. Для запобігання шахрайства та маніпуляцій, пов'язаних з вартістю дозволів, повинен існувати механізм нагляду за ринком.

Джерело: https://icapcarbonaction.com/en/