Світовий банк прогнозує, що до 2050 року у світі буде 143 млн внутрішніх кліматичних мігрантів.

Світовий банк прогнозує, що до 2050 року у світі буде 143 млн внутрішніх кліматичних мігрантів.

Враховуючи підсумки Марокканського саміту з питань міграції в 2019 р., де визначалася стратегія до 2030 р. у світі, ми вже бачимо, що вона потребує змін та удосконалення, оскільки виникли нові підстави переміщень людей.

Чи має Україна та профільні відомства розуміння того, що кліматичні зміни у світі роблять її більш привабливою для мігрантів з усього світу, і як з цим справлятись? Чи є в нас візія і бачення як у держави, як розробити мапу реагування до 2030 р.?

Тоді як українці виїжджають з країни, щоб працювати й утримувати тут сім’ї, вчитися і не повертатися, шукаючи кращої долі, мігранти з Азії приїжджають до України.

Служба зайнятості щороку видає близько 20 тис. дозволів на працевлаштування іноземців в Україні. Найбільша кількість мігрантів — з Туреччини, Білорусі та РФ. Також Україна видає майже 1500 довідок про тимчасовий захист осіб, з яких приблизно 90 отримують статус біженця.

Прибуття біженців і транзитна міграція через Україну до країн ЄС зараз є кричущою у світі, а в Україні міграційні процеси вже можна поділити на такі:

• добровільна внутрішня міграція для постійного проживання (на роботу, навчання тощо);
• сезонна / циклічна внутрішня міграція;
• вимушена внутрішня міграція у зв’язку з воєнними діями на сході країни та анексією Криму.

Евакуації, переселення у зв’язку з природними катастрофами, небезпеками, спричиненими наслідками природних катастроф, екологічними проблемами, змінами клімату виходять на перше місце у суспільстві.

Планове переселення з екологічно вразливих зон повинно бути включене в міграційну стратегію ДМС як виклик, який ніхто ніколи не обговорював.

Отже, можемо вже поділити переселенців та біженців в Україні на такі 3 групи:

1. Українці, які приймали рішення про переїзд в межах України внаслідок несприятливих екологічних умов, зокрема, кліматичні потрясіння або стресові фактори в місцях проживання.
2. Українці, які приймали рішення про виїзд за кордон внаслідок несприятливих екологічних умов, зокрема, кліматичні потрясіння або стресові фактори в місцях проживання.
3. Іноземці, які прибували в Україну внаслідок несприятливих екологічних умов, зокрема, кліматичні потрясіння або стресові фактори в місцях проживання (отруйне повітря в Сирії після бомбардування, відсутність питної води в Індії та Судані, засуха в арабських країнах, зсуви в горах, посуха тощо).

Найгірше, коли гроші, надіслані внутрішніми або міжнародними мігрантами, були використані для допомоги своїм сім’ям чи громадам у подоланні негативних наслідків кліматичних потрясінь чи стресових факторів. Наприклад, відремонтовані будинки після повені, закупка зрошувальної системи для ліквідації наслідків посухи, інвестування в обладнання для відновлюваної енергетики, лікування дихальних шляхів від забрудненого заводами чи природою повітря. COVID-19 і витрати держав на профілактику, обладнання та щоденні санепідемічні заходи — це вже приклад шкоди, завданої екологічними явищами, які точно не останні.

Цікаво, що аграрії в арабських країнах витрачають колосальні бюджети на фінансування магнітних коливань та обладнання, за допомогою яких створюються хмари і відбувається зрошування в потрібний день і час. В радянські часи для цього застосовували військові ракети. Від засухи, наприклад, в Саудівській Аравії, роблять тенти для захисту дерев від згорання на сонці.

Україна на це тільки дивиться з подивом, однак вже час діяти, робити акцент на технології з виробництва водню, підвищувати енергоефективність і скоротити нераціональне використання енергії, на чому і наголошувала українська делегація на COP26 (Climate Change Conference). Однак найголовніше — це оновлення більшості українського обладнання, його модернізація та швидкі темпи виконання зобов’язань в межах Угоди України про Асоціацію з ЄС.

Окуповані території в Україні — це яскравий приклад потенційних екологічних наслідків для України, де внутрішньо переміщені особи через екологічні наслідки не можуть проживати навіть у зоні розмежування. Вартість логістики гуманітарної допомоги еквівалентна вартості гуртожитку на іншій території. В Україні кожна третя людина має алергічні реакції та проблеми зі шкірою внаслідок поганого Ph води та забруднених водойм загалом.

Саме тому міжнародні організації, такі як УВКБ ООН, МОМ, роблять акцент не тільки на підтримці інтеграції мігрантів у країнах перебування, але й на еко-friendly проєктах.

Так, вертикальні мінітеплиці салату і петрушки, профінансовані цими організаціями в Німеччині сирійським біженцям, вирішили одразу 3 питання, а саме:

1. Зайнятість цих осіб і створення робочих місць, адже теплиця розширилась.
2. Збут у ресторани арабської кухні в Німеччині, що мінімізувало витрати на логістику та вартість і якість загалом.
3. Підтримка нового формату агрофермерства з мінімальними витратами, враховуючи потребу на екологічну продукцію в регіоні.

У профільних наказах і документах, що стосуються зміни клімату (наприклад, Національні повідомлення до РКЗК ООН, Національно визначений внесок, Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату тощо) повинно більше згадуватися про роль кліматичних змін у міграційних процесах, адже завтра вже ви можете бути біженцем.

Отже, можна зробити висновок кожному громадянину: вже сьогодні інвестувати у свій клаптик землі у своєму ж регіоні та розвивати в сім’ях екологічну грамотність та культуру, що допоможе майбутньому поколінню раціонально використовувати природні ресурси.

Як не стати екобіженцем, розповів Сергій Ніжинський, Голова Комітету АПУ з міграційного права, заступник Міністра соціальної політики з питань європейської та євроатлантичної інтеграції 2019 — 2020 рр., радник Фонду ООН у галузі народонаселення, к.ю.н. у матеріалі для видання «Юридична газета».

Джерело: uba.ua