Тара: все, що повинен знати еколог. Аспекти поводження

Головне в статті:

1. Нормативне регулювання поводження з тарою
2. Тара і упаковка. Різновиди тари
3. Вимоги щодо поводження з тарою
4. Тара як відходи та як вторинні матеріальні ресурси
5. Оцінка відповідності пакування та відходів пакування (модулі Aa та F)
6. Що передбачає порушення вимог щодо поводження з тарою в екологічному аспекті

Швидкий розвиток пакувальної індустрії, прагнення виробників виготовляти конкурентоспроможну продукцію в сучасній упаковці, масове ввезення упакованої продукції і таропакувальних матеріалів з-за кордону в Україну спричиняють набуття актуальності питанням щодо поводження з тарою.

Елементи системи поводження з тарою як відходом в Україні наявні — як для виробника продукції, після споживання якої утворюється тара, так і для споживача. Маємо за мету розібратися з особливостями поводження з тарою в Україні.

Нормативне регулювання поводження з тарою регламентоване:

• Законом України «Про відходи» від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР.
• Порядком збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 02 жовтня 2001 р. № 224.
• Правилами застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання на Україні, затверджених наказом Міндержресурсів України від 16 червня 1992 р. № 15
• Технічним регламентом з підтвердження відповідності пакування (пакувальних матеріалів) та відходів пакування, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 24 грудня 2004 р. № 289.

З аналізу вказаних нормативних актів, тара — це основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення товару. У свою чергу, упаковка — це технічний засіб або комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, що забезпечує захист товару від пошкоджень і втрат у процесі транспортування, зберігання та продажу, а навколишнє середовище — від забруднень.

Джерело: журнал «Екологія підприємства»