Відповідний законопроєкт був поданий до Верховної Ради Президентом України в рамках законодавчої ініціативи та вже пройшов схвалення в низці комітетів. Зокрема, на цьому тижні документ розглянули у Комітеті з питань екологічної політики та природокористування, а також на засіданні Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
“Україна підписала Конвенцію ще у 1990 році, але з того часу жодних юридичних дій щодо її ратифікації не було здійснено. Сьогодні маємо виправити ситуацію. Фактично це стане ще одним кроком у побудові нової системи хімічної безпеки в нашій країні”, – зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
За його словами, у поточному скликанні Верховна Рада вже прийняла важливе рамкове законодавство – схвалено Закон №2804-IX «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією». Документ є “центральним елементом загального пазла” хімічної безпеки країни. Адже з 2015 року ця сфера в Україні регулювалася лише окремими застарілими технічними регламентами.
“Наразі на території нашої країни знаходиться понад 1000 об’єктів, які використовують у своїй діяльності близько 5 тис. тонн хлору та 213 тис. тонн аміаку. Тож маємо запровадити у себе загальноприйняті міжнародні рамки, які дозволять й далі рухатися в напрямку захисту людей та довкілля”, – наголосив Міністр.
Що дасть ратифікація Конвенції? Україна зможе привести свої стандарти хімічної безпеки у відповідність до найкращих міжнародних практик, а саме:
Джерело: Міндовкілля
Також дізнавайтеся які існують дії у випадку загрози та раптового виникнення хамічної небезпеки із матеріалу "Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки".
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»